Розділ «ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІДРИВНИХ РОБІТ»

– фугасного заряду з реактивним двигуном,

– запальника,

– кумулятивного заряду.

Комплект заряду 03-1 переноситься у спеціальній брезентовій сумці, конструкція якої дозволяє розміщувати у ній один заряд у зібраному вигляді або по елементах.

Перед початком бойового застосування заряд встановлюється на поверхні грунту у вертикальному положенні. Перед приведенням заряду в дію із запальника викручується запобіжна чека. Після приведення в роботу пускового пристрою, через 50-80 секунд спалахує пороховий заряд у реактивному двигуні та гази, що створилися, виходять через соплові отвори, штовхаючи вниз фугасний заряд. Фугасний заряд разом із конусом вибухача переміщується вниз. Наступним, за спрацюванням механізмів заряду, підривається кумулятивний заряд. Кумулятивний струмінь, що створюється при цьому, пробиває в фунті отвір. Фугасний заряд, продовжуючи рухатись вниз під впливом реактивної тяги, встромляється у пробитий отвір, де вибухає за 1,5-3 с. У результаті підриву заряду 03-1 у фунті створюється вирва, заповнена розрихленим фунтом, з діаметром на рівні поверхні фунту 1-2,5 м, а на глибині 0,3-0,4 м - діаметром 0,5-2 м, яку солдат уручну, піхотною лопатою остаточно обладнує під сфілецький окоп.

Глибина рихлення залежно від категорії фунту від 1 до 1,6 м.

Заряди 03-1 у розібраному вигляді в кількості:

– 5 кумулятивних зарядів;

– 5 фугасних зарядів з реактивними двигунами;

– 5 запальників у металевій коробці;

– 5 пускових пристроїв УП-60 у пеналах;

– 5 сумок;

– 1 ніж для відкривання металевої коробки упакований у дерев'яний ящик загальною вагою 44,5 кг.

Виконання розрахунків для визначення маси зарядів вибухових речовин під час підривання деревини, металевих елементів, бетонних і залізобетонних конструкцій

Розрахунок зарядів для підривання деревини

Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій

Сталеві елементи конструкцій підриваються контактними зовнішніми зарядами, які за формою є: подовженими, зосередженими або фігурними.

Підривання сталевих елементів конструкцій неконтактними зарядами здійснюється тільки у виключних випадках і за умов, що кінці елементів міцно закріплені у вузлах конструкції.

Контактні заряди мають щільно прилягати до металевих елементів, що підриваються. У випадку нещільного прилягання зарядів величина повітряного проміжку, висота заклепкових головок, товщина зварного шву й т.ін. входять у розрахункову товщину елементів, що перебиваються.

Сталеві листи підриваються двома способами: