а - для зовнішніх зарядів; б - для внутрішніх зарядів; 1 - запалювальні трубки; 2 - відрізки детонувального шнура; З - капсулі-детонатори; 4 - заряди ВР
Виготовляючи мережі детонувального шнура зрощування внапусток необхідно обладнувати так, щоб по обох з'єднаних відрізках шнура детонація проходила в одному і тому ж напрямку.
Рис. 102. Розташування зростків у мережах детонувального шнура залежно від напрямку детонації
Відрізки детонувального шнура, які є відгалуженнями, з'єднуються з магістральним шнуром зрощування внапусток або подвійною петлею і мають прокладатися від місць з'єднання до зарядів таким чином, щоб вони не стикалися між собою та з іншими зарядами, не перетиналися один з одним, не утворювали петель і не були туго натягнуті.
Електричний спосіб підривання
Електричний спосіб підривання застосовується для одночасного підривання декількох зарядів або для здійснення підривання в точно визначений час.
Для підривання зарядів електричним способом необхідні:
– електродетонатори;
– провідник (дріт);
– джерела струму;
– перевірні та вимірювальні прилади.
Електродетонатор мас капсуль-детонатор № 8А, електрозапальник, які зібрані в загальній гільзі.
Електрозапальник являє робою місток розжарювання (короткий платино-іридієвий дротик діаметром 22-26 мікрон), припаяний до кінців жил двох ізольованих проводів та оточений запалювальною сумішшю у вигляді твердої краплинки, яка вкрита вологоізолюючим шаром. Проводи від мостика виведені назовні через пластикатову пробку, щільно обжату в дульці гільзи.
У випадку пропускання струму, місток розжарюється, внаслідок чого відбувається спалахування запалювального складу, що призводить до вибуху капсуля-детонатора.
Електродетонатори бувають без муфти (електродетонатор ЕДП) або із нарізною муфтою (електродетонатор ЕДП-р), за допомогою якої він укручується в запальне гніздо заряду або шашки, що мають нарізку.
У війська постачаються, крім того, електрозапальники у вигляді окремих виробів. Такий електрозапальник укладений у алюмінієву гільзу. Дріт від містка виведений назовні через пластикатову пробку.
Рис. 103. Електродетонатори:
а - ЕДП; б - ЕДП-р; в - ЕДП старого зразку; г - учбовий УЕДП; 1 - дроти; 2 - місток розжарювання; 3 - запалювальний склад; 4 - капсуль-детонатор №8-А; 5 - пластикатова пробка; 6 - мастична пробка; 7 - втулка; 8 - гільза; 9 - біла смуга (поясок)
Електродетонатори обох зазначених типів мають наступні характеристики: | |
Опір у холодному стані | від 0,9 до 1,5 Ом |
Розрахунковий опір у нагрітому стані (під час вибуху) разом з вивідним дротом довжиною 1 м .... | 2,5 Ом |
Мінімальний запалювальний струм | 0,4 А; |
Мінімальний розрахунковий струм для підривання одиночного електродетонатора | 0,5 А за постійного струму 1 А за змінного струму |
3 безпечним струмом | 0,18 А |
Електродетонатори ЕДП і ЕДП-р призначаються для підривання зарядів як у повітрі, так і під водою.
Дріт. Основним дротом, що застосовується під час здійснення підривних робіт є саперний дріт з ізольованою мідною жилою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інженерне забезпечення частин і підрозділів у бою» автора Стаховський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 64. Приємного читання.