Розділ «ТЕМА 5. ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ»

Таким чином страховим випадком визнається смерть застрахованої особи в період дії договору з будь-якої причини, за винятком смерті, що є наслідком: самогубства застрахованого, якщо договір страхування діяв на той час менше двох років; захворювання СНІДом; алкогольного, токсичного, наркотичного сп'яніння. У випадку дострокового припинення договору у зв'язку зі смертю застрахованої особи з перерахованих причин, спадкоємцям повертається сума сплаченої страхувальником премії.

Поліс довічного страхування на випадок смерті забезпечує додатковий дохід. На страховий резерв, сформований зі страхових внесків, щорічно нараховуються відсотки, що додаються до страхової суми. Чим довше буде діяти договір, тим більшою буде страхова сума.

Страхування добровільної пенсії - вид особистого страхування, за яким страхова компанія зобов'язується оплачувати застрахованій особі у встановлені терміни регулярний дохід. Пов'язане з попереднім накопиченням капіталів і здійсненням за їх рахунок періодичних виплат при дожитті до більш похилого віку, що називаються ануїтетами (рентами).

Рента страхова (annuity) регулярний (щомісячний) дохід страхувальника, пов'язаний з одержанням довічної або тимчасової пенсії (ренти) за рахунок попередньо внесених у страховий фонд коштів.

Якщо розрахунки за рентою виконуються на початку кожного періоду, то рента називається пренумерандо, якщо в кінці періоду - то постнумерандо. Для цього застосовують формули (5.3) і (5.4).

Для розрахунку ренти пренумерандо:

де Л — вартість ренти пренумерандо;

А - рента, що виплачується на початку кожного періоду;

і — норма росту;

/ - період років. Для розрахунку ренти постнумерандо:

R - вартість ренти постнумерандо.

5.3. Страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасних випадків - вид особистого страхування, що традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової або постійної втрати працездатності внаслідок впливу раптової, короткочасної, непередбаченої та незалежної від волі застрахованої особи події [32].

Для допитливих. У монографії [83] вказано, що історія виникнення страхування від нещасних випадків походить від далекого минулого. За часів Середньовіччя ідея страхування від нещасних випадків була втілена в морському праві Висбі 1541 року, за яким вимагалось, щоб власник корабля страхував свого капітана від нещасних випадків. У Голландії вже в 1665році існував табель винагороди за втрату солдатами найманого війська різних частин тіла. У XVIII столітті, в Німечинні створювалися союзи взаємодопомоги на випадок перелому кінцівок, а вже у 1848 роки в Англії у зв'язку з розвитком залізничного транспорту з'явилися перші поліси страхування від нещасних випадків. Насамперед застрахованими були пасажири залізничних потягів. У1849році в Англії була заснована перша страхова компанія страхування від нещасних випадків на залізницях - Railway Death Passengers Company. У1850році виникло нове страхове товариство - Accidental Death Insurance Company, яке страхувало від будь-яких тілесних ушкоджень у разі нещасного випадку.

Із середини XIX ст. багато в чому завдяки страховим компаніям Німеччини, намітилась, а згодом цілком виявилися така тенденція, як виділення страхування від нещасних випадків в окремий вид страхування. Це вимагає деяких пояснень: адже протягом тривалого часу цей вид страхового захисту надавався в рамках страхування життя - у вигляді певної опції, додаткового покриття ризику смерті. Іншими словами, таке покриття надавалося відносно ризику смерті, у тому числі в результаті нещасного випадку. На той момент можна було назвати лише одну підставу, що дозволяла виділити страхування від нещасного випадку в окремий вид. Такою підставою була не стільки з усвідомлення специфіки цього виду страхування та особливостей страхової техніки при його здійсненні, а скоріше, з формою його здійснення.

Згідно з імперським законам Німеччини "Про цивільну відповідальність" (1871 р.) на підприємців лягла відповідальність за нещасні випадки, які сталися з робітниками на підприємствах, яку вони переклали на страхові компанії. Паралельно в Німеччині стало розвиватись добровільне страхування від нещасних випадків. Із введенням обов'язкового страхування робітників у цій країні у 80-х роках XIX ст.. індивідуальне страхування emano привертати особливу увагу страхових товариств. Цьому сприяв інтенсивний розвиток транспорту, який визначив потребу страхування пасажирів.

Шахов В.В. під нещасним випадком розуміє ушкодження, наслідком яких є тимчасова інвалідність, постійна інвалідність або смерть [46].

Більш точно сутність цього поняття характеризує наступне визначення: Нещасний випадок — раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що призвела до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я людини.

На відміну від страхування життя, страхування від нещасних випадків є видом короткострокового ризикового страхування. Це означає, що настання страхового випадку можна передбачити з певною мірою вірогідності. І коли ймовірна подія настає, застрахований (вигодонабувач) одержує страхову суму. В протилежному випадку виплата не здійснюється і страхові платежі не повертаються.

Страхування від нещасних випадків як послуга комерційних страхових компаній за формою проведення може бути обов'язковою та добровільною. Залежно від статусу особи, що укладає договір, варто розрізняти індивідуальне (за кошти фізичних осіб) і колективне (за кошти юридичних осіб) страхування від нещасних випадків.