Розділ «ТЕМА 10. ФІНАНСОВА НАДІЙНІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ»

Технічні резерви - це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно - сума коштів, яка є гарантією виконання зобов'язань перед страхувальниками. Обсяг технічних резервів має бути достатнім для покриття відшкодування всіх збитків за діючими договорами страхування навіть у випадках припинення надходження премій за цими договорами. Виходячи з цього, при оцінюванні фінансового стану страховика та його надійності, розміру статутного фонду, правильно розрахованої тарифної ставки та збалансованого страхового портфеля важливе місце слід відводити достатності страхових резервів.

Страховики, які здійснюють види страхування, інші, ніж страхування життя, зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування: незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів, що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату; збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя:

резерв незароблених премій;

резерв заявлених, але не виплачених збитків;

резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

резерв катастроф;

резерв коливань збитковості.

Призначення кожного виду технічних резервів різне. Спільним є те, що протягом певного часу в період дії договору страхування вони являють собою кошти страхувальників, а не страховиків, і призначені для виплати страхових відшкодувань за договорами страхування, які не минули на звітну дату.

Резерв незароблених премій складається з частини страхових премій, які надійшли за договорами страхування, що укладені у звітному періоді, але стосується терміну дії договору страхування, що припадає на наступний звітний період.

Незароблена премія в зароблену перетворюється поступово за таким принципом: за кожен місяць терміну страхування вважається заробленою 1/12 річної премії. Для розрахунку резерву незароблених премій можуть бути використані: метод 1/365 (найбільш точний) та паушальні методи (1/4, 1/8, 1/12). В Україні офіційно визнаною є методика Ул.

За методикою 1/365 резерв незароблених премій обчислюється V такий спосіб:

РНП - резерв незароблених премій, за і-тим договором; СП( - страхова премія;

ші - тривалість страхування виражена в днях; п — термін страхування, що минув.

Необхідно врахувати, що при використанні методу "1/365" ("рго rata temporis") незароблена страхова премія визначається за кожним договором як добуток частки надходжень суми страхового платежу, яка не може бути меншою 80% суми надходжень страхового платежу, та результату, отриманого від ділення строку дії договору, який ще не минув на дату розрахунку (у днях), на весь строк дії договору (у днях).

За методом 1А величина резерву незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 % загальної суми надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період), і обчислюється в такому порядку:

1) частки надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту (1/4);

2) частки надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на дві четвертих (1/2);

3) частки надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), за останні три місяці розрахункового періоду множаться на одну три четвертих (3/4);

4) одержані добутки додаються.