TextBook · транспортне страхування;
· страхування цивільної відповідальності;
· морське та авіаційне страхування.
За іншою класифікаційною ознакою — формою здійснення — виділяють:
· обов'язкове страхування;
· добровільне страхування.
Як зазначав К. Г. Воблий, обов'язкове страхування є прекрасним засобом пропаганди страхових ідей серед широких мас [4, с. 35]. Об'єкти, механізм, яким забезпечується реалізація обов'язкового страхування, встановлюються законом. Форми типового договору, порядок проведення та особливі умови для ліцензування обов'язкового страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. У ст. 7 Закону України "Про страхування" наведено перелік видів страхування, які є обов'язковими. Окремі, найголовніші види обов'язкового страхування проаналізовано у деяких темах цього навчального посібника.
Добровільне страхування здійснюється за бажанням страхувальника на основі укладання договору зі страховиком, де обумовлюються основні умови.
Отже, вже тривалий період часу вивчаються різні класифікації страхування. В їх основі лежать відмінності у страхових компаніях, об'єктах страхування, категоріях страхувальників, формах здійснення.
1.3. Принципи страхування і страхова термінологія
Звернемо увагу й на принципи страхування, які пояснюють різні автори. Як слушно зауважив вітчизняний науковець О. М. Залєтов, науковці різних країн під принципами часто розуміють різні категорії або явища в діяльності страхових компаній (табл. 1.1) [9, с. 30—31].
Таблиця 1.1. Принципи страхування у трактуванні вчених
| Автор | Принципи страхування |
| Бланд Д.(Велика Британія) | — корисність;— наявність страхового ризику;— класифікація страхування за типами власності;— самострахування;— договірне право;— наявність страхового інтересу;— вища добросовісність;— відшкодовувальність страхування;— суброгація;— участь у відшкодуванні збитків;— безпосередня причина випадку |
| Осадець С. (Україна) | — конкурентність;— страховий ризик;— страховий інтерес;— максимальна сумлінність;— відшкодування в межах реально завданих збитків;— франшиза;— суброгація;— контрибуція;— співстрахування і перестрахування;— диверсифікація |
| Хандшке Є. (Польща) | — реальність страхового захисту;— повнота страхового захисту;— доступність страхового захисту |
Наукове пізнання будь-якої проблеми немислиме без з'ясування змісту основних понять. Першу страхову термінологію створили італійські купці — страхування ("assurazioni"), ризик ("risigo"), премія ("ргаеmіа"), поліс ("polliza"). Розглянемо та дамо визначення окремим термінам.
Досить часто у навчальній літературі страхові поняття умовно поділяють на дві групи: поняття, що використовуються у вітчизняному страхуванні; міжнародні поняття. Такий підхід є доцільним, але у цьому навчальному посібнику не застосовується.
У сучасній страховій науці окремі поняття мають різні визначення. Наприклад, термін "страхова сума" визначається у літературі та законодавстві як:
· сума, в межах якої згідно з договором страхування страховик несе відповідальність;
· грошова сума, на яку застрахований об'єкт страхування;
· грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату При настанні страхового випадку (згідно з законодавством).
Страховик (страхова компанія, страхова організація) — це фінансова установа, яка в установленому порядку отримала ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Страхувальники — це юридичні особи або дієздатні громадяни, які уклали зі страховою компанією договір страхування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхові послуги» автора Яворська Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 1 ПРЕДМЕТ І МЕТОД ДИСЦИПЛІНИ "СТРАХОВІ ПОСЛУГИ"“ на сторінці 3. Приємного читання.