Розділ «Тема 11. АКТУАЛЬНІ ГАЛУЗЕВІ ВИДИ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ ТА ЇХ СПЕЦИФІКА»

2. Страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам (страхувальником є експлуатант повітряного судна, який експлуатує його на законних підставах. Розмір страхової суми залежить від максимальної злітної маси та від польотів, які здійснюються у межах України чи є міжнародними).

Страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу (страхова сума за таким договором не повинна бути меншою ніж 100 000 тис. грн. за кожну застраховану особу. Прізвища та імена застрахованих осіб вносяться до страхового поліса. У разі смерті застрахованої особи внаслідок страхового випадку спадкоємцю виплачується 100 % страхової суми, у разі встановлення застрахованій особі інвалідності І групи — 100 %, II групи — 80 %, ІП групи — 60 % страхової суми).

Страхування повітряних суден (страховим випадком є повне знищення повітряного судна, а також пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції. Страхова сума не повинна бути меншою, ніж балансова вартість повітряного судна).

Страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт (такі особи є застрахованими з моменту заходження на борт повітряного судна з метою виконання ними своїх обов'язків до моменту сходження з нього. Страхова сума, встановлена умовами обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, не повинна бути меншою ніж 100 000 тис. грн. для кожної застрахованої особи).

Страхувальниками можуть бути:

— українські експлуатанти повітряних суден;

повітряні перевізники, які мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення;

особи, які мають право власності на повітряне судно;

особи, які є замовниками авіаційних робіт.

Вимоги цієї постанови поширюються на іноземних експлуатантів повітряних суден, які виконують польоти у повітряному просторі України.

У страховому полісі, який належить до бортової документації повітряного судна, обов'язково зазначаються: страхова компанія, страхувальник, тип повітряного судна, його державний та реєстраційний знаки, перелік страхових ризиків, страхова сума, географічні межі польотів, строк дії договору, види польотів, за вимогою страхувальника — зазначення перестраховика тощо.

Страхова компанія, отримавши ліцензію, має право на проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації. Найбільшими гравцями на вітчизняному ринку авіастрахування є ACT "Бусин", СК "Кредо-класик", СК "АСКА". Здійснює координацію діяльності страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків та представляє їх інтереси в міжнародних об'єднаннях страховиків Авіаційне страхове бюро України ( АСБ ). Основними завданнями АСБ є: дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації; підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів авіаційного страхування; сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів тощо.

Для отримання страхової виплати страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених відповідним договором обов'язкового страхування.

Отже, для ринку страхових послуг в авіації характерними є значні страхові суми та ліміти відповідальності, можливості виникнення катастрофічних збитків, потреба у перестрахуванні.

11.3. Страхові морські послуги: об'єкти та види

До транспортного страхування належить морське страхування, яке е найдавнішим видом страхування, його історія пов'язана з розвитком морської торгівлі. Батьківщиною цього виду страхування є Італія. Початкові операції морського страхування пов'язані з угодою бодмерею і фіктивною угодою купівлі-продажу. Ці операції здійснювалися одноосібними страховиками, а спеціалізованих організацій ще тоді не існувало. Зміни відбуваються у цій сфері страхування в кінці XVI ст., коли в Англії починає активно розвиватися морська торгівля. Саме це вплинуло на подальший розвиток морського страхування в Англії, яка на тривалий час стала світовим центром морського страхування. Розвиток морського страхування, без сумніву, пов'язаний із корпорацією "Ллойд".

Нині більшість договорів морського страхування укладається на основі Морського страхового поліса "Ллойда" та застережень Інституту лондонських страховиків. В Україні сучасні основні вимоги до договорів морського страхування відображено у Кодексі торговельного мореплавства України (розділ VIII) та у Законі України "Про страхування". В останньому законодавчому акті визначено такі види обов'язкового страхування [5]:

— страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

страхування засобів водного транспорту;

страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;