Студентські товариства
Український студентський союз (1909-1926) - Союз українських студентських організацій під Польщею (1926-1939) налічував 98 українських студентських товариств. Наприклад, у Львові діяло 22 товариства, але лише чотири з них мали власні статути, затверджені радою і ректором вищого навчального закладу: товариства студентів-техніків "Основа" (257 осіб), студентів-медиків "Медична громада" (71 особа), студентів-ветеринарів "Ватра" (56 осіб), студентів-католиків "Обнова". Студенти із "Обнови" (1930-1939) напрямами роботи обрали місіонерську діяльність, культурно-просвітницьку, спортивну роботу. У їх організації працювали фахові секції - літературно-філософська, медична, правнича. З 1934 р. це товариство входило до складу Міжнародного союзу католицьких студентів "Пакс Романа" (заснований у 1921 р., об'єднував товариства 46 країн). На 1939 р. "Обнова" налічувала понад 2000 членів. Студентські організації діяли також при Товаристві прихильників освіти і були фаховими (Правнича громада, "Торговельник", Секція студенток, Український спортивний студентський клуб).
Дитячі та молодіжні організації в Наддніпрянській і Східній Україні
Після Першої світової війни на території України, крім створених раніше, розпочало роботу багато нових організацій, у т. ч. об'єднання учнівської молоді. Організації т. зв. середньошкільовиків, сформовані наприкінці XIX ст., об'єдналися у всеросійську структуру - Організацію середніх учбових закладів (ОСУЗ), до якої ввійшла і частина українських об'єднань.
Осузівці об'єднували в своїх рядах і кадетів, І меншовиків, і навіть молодь єврейської організації "Бунд". Заявивши в статуті своєю метою "поширення і зміцнення ідей міжнародного революційного соціалізму серед учнів середньо-учбових закладів" і боротьбу з "буржуазними течіями в їх середовищі", осузівці брали до своїх лав лише тих, хто сприймав гасла: "а) міжнародний революційний соціалізм; б) демократична ліквідація війни".
На початку 1918 р. у 30 з 62 київських шкіл діяли українські громади, які делегували своїх представників в Осередок українських середньошкільних організацій м. Києва. У той період було засновано Учнівську спілку (Переяслав), Юнацьку спілку (Катеринослав, Павлоград, Сквирка, Хорольськ, Кролевець), Українську громаду учнів середніх шкіл (Старобєльськ), Освітню організацію роменських середньошкільників, Українську громаду молоді середніх шкіл (Єлисаветград), Шкільну просвіту середньої школи (Ізмаїл), Спілку учнів-україн-ців "Зірка" (Миколаїв),
Відродилися, а подекуди і не припиняли своєї діяльності скаутські організації: навесні 1921 року в їхніх лавах налічувалось майже 10 тис. осіб. Саме на основі скаутського руху і було розроблено засади радянського піонерського руху. Щоправда, перші організації створювалися мляво і під різними назвами: спартаки, піонери, кжи, імені КШа.
У молодіжному русі також, окрім комсомольських організацій, існували 'Комуністична юнацька спілка, Українська комуністична робітнича юнацька спілка (УКРЮС), Всеукраїнська спілка робітничо-селянського юнацтва (КОМЮН), Єврейська комуністична спілка молоді ("Євкомол"), Комуністична спілка учнівської молоді ("Комсоуч") та ін.
Тоталітарна держава, однак, не могла допустити плюралізму в політичних поглядах. Тому на П з'їзді КСМУ (1920) ухвалили: "Рух робітничо-селянської молоді повинен бути єдиним і комуністичним. Єдиною формою є Комуністична спілка молоді України. Завдання КСМУ - вести боротьбу як із спробами дрібнобуржуазних елементів, груп і партій створити інші юнацькі молодіжні організації, так головним чином з уже існуючими організаціями". До середини 20-х років XX ст. в УРСР усі дитячі та молодіжні об'єднання, крім КСМУ і піонерії, було розформовано або знищено.
Комсомольсько-піонерський період розвитку дитячого та молодіжного руху
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» автора Лісовець О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Товариство "Орли" -- Католицька Акція Української Молоді (КАУМ) (1933 - 1939)“ на сторінці 2. Приємного читання.
