Сприяння формуванню колективу організації

Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України

Соціально-педагогічна наука розглядає принцип колективності як одну з організаційних основ соціального виховання. Сучасне трактування цього принципу передбачає, що соціальне виховання, яке здійснюють у колективах різного типу, дає підростаючій особистості досвід життя в суспільстві та взаємодії з оточенням, може створювати умови для позитивно спрямованих самопізнання, самовизначення, самореалізації і самоствердження, а загалом для набуття досвіду адаптації та усвідомлення себе в суспільстві. А. Мудрик визначає колектив як формалізовану соціально-психологічну контактну групу людей, яка функціонує в межах тієї або тієї організації.

Про рівень сформованості колективу дитячої або молодіжної організації можуть свідчити: самостійне висунення членами організації суспільно значущих цілей і їх досягнення; мобільність при виконанні колективних справ і доручень; спільна активна участь у розв'язанні складних завдань; відповідальність за колективну справу; згуртованість і товариські взаємини; вміння долати конфліктні ситуації та ін.

Професійна компетентність соціального педагога передбачає надання методичної допомоги керівництву організації або безпосереднє сприяння формуванню та згуртуванню колективу організації шляхом:

• залучення членів організації до цілепокладання, спільної діяльності;

• допомоги у виробленні та прийнятті єдиних установок, системи вимог, виражених у правилах, законах, традиціях організації;

• формування громадської думки щодо загальнолюдських цінностей;

• створення ситуацій, які коригують взаємовідносини дітей у колективі, з наданням їм допомоги в самопізнанні і самореалізації;

• створення та координації діяльності органів самоврядування.

Важливим фактором згуртування колективу є наявність в організації дієвого самоуправління, тобто участь членів організації в управлінні і керівництві справами колективу, їх самостійність у прийнятті і реалізації рішень для досягнення групових цілей. Функціонально органи самоуправління організації сприяють консолідації її членів, створенню спільних цінностей, традицій, проведенню спільних справ, під час яких кожний член колективу може виконувати різні ролі - від рядового учасника до організатора справи. Це стимулює самоосвіту і самовиховання, формує установку на подолання труднощів у процесі підготовки і реалізації колективних справ. Крім того, самоуправління - це реальна можливість ділової співпраці дітей, підлітків, молоді та дорослих, лідерів і всього колективу. Його основою є спільна участь у практичних справах, взаємна повага, вимогливість і відповідальність.

Участь соціального педагога у роботі органів самоуправління полягає в організуванні, конструюванні ситуацій життєдіяльності організації, які сприяють максимальному вияву індивідуального (особистісного) потенціалу якнайбільшої кількості членів організації, оптимізації взаємовідносин між ними, різними об'єднаннями, їх лідерами та представниками; створенні в організації атмосфери співробітництва, взаєморозуміння, взаємодії. На практиці це означає надання членам організації реальних прав, переконання їх у надзвичайній важливості колективної справи, у тому, що якісне виконання покладених на них обов'язків залежить від винахідливості і дружньої взаємодії учасників. За такого підходу самоуправління для організації є природною потребою і необхідністю.

Соціально-педагогічна робота з розвитку самоуправління в громадських дитячих та молодіжних організаціях має ґрунтуватися на таких принципах:

• 1) соціально значущої домінанти (мобілізація колективу навколо основної цілі);

• 2) оптимального поєднання колективних і особистих інтересів дитини (забезпечення відповідності загальної мети індивідуальним цілям);

• 3) динамічності і варіативності структури органів самоуправління (опосередкованість структури органів самоуправління цілями діяльності членів організації, зміст яких постійно змінюється залежно від стратегічних і тактичних завдань колективу);

• 4) інтеграції і диференціації педагогічного управління і самоуправління (взаємодія дорослих і дітей на засадах співробітництва, взаємної відповідальності і довіри).

Формуючи дитячий колектив, соціальний педагог має враховувати прагнення особистості до самоствердження, визнання і поваги з боку інших, вираження власного Я як автономного суб'єкта в колективі і водночас до психологічної спільності з іншими, до спільної діяльності і спільних досягнень. Тому соціальний педагог повинен сприяти як розвитку мотивів єднання і спільності членів організації, так і створенню умов для реалізації індивідуальності та творчої самобутності кожної особистості. Адже ініціатива, творча позиція, самостійність і самоуправління дітей, ціннісний зміст їх спільної діяльності є індикаторами соціально-виховного потенціалу колективу.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» автора Лісовець О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сприяння формуванню колективу організації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Громадські дитячі та молодіжні організації як суб'єкт і об'єкт соціально-педагогічної діяльності

  • Дитячі та молодіжні організації в соціально-педагогічному просторі

  • Етапи створення дитячих та молодіжних громадських організацій

  • Структурні характеристики громадської організації

  • Історія дитячих та молодіжних організацій на території України

  • Формування громадських структур дитячо-молодіжного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

  • Пожежно-спортивне товариство "Луг" (1925- 1939)

  • Товариство "Орли" -- Католицька Акція Української Молоді (КАУМ) (1933 - 1939)

  • Комсомольсько-піонерський період розвитку дитячого та молодіжного руху

  • Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна (Піонерська організація України імені В. І. Леніна)

  • Становлення організованого дитячого та молодіжного руху наприкінці XX - на початку XXI ст.

  • Основні тенденції виникнення і розвитку дитячих та молодіжних організацій в Україні на сучасному етапі

  • Класифікації дитячих та молодіжних організацій

  • Варіативність програм і напрями діяльності організацій

  • Участь громадських дитячих та молодіжних організацій у реалізації державної молодіжної політики

  • Актуальні проблеми в сучасному дитячому та молодіжному русі

  • Дитячі громадські організації України

  • Піонерський рух в Україні

  • Скаутський рух в Україні

  • Мета, основні ознаки і принципи скаутизму

  • Пласт

  • Пластова програма

  • Гайдівський рух

  • Діяльність АГУ

  • Дитячий козацький рух в Україні

  • Всеукраїнська дитяча громадська організація "Козаченьки"

  • Дитячі організації за інтересами

  • Дитячі організації туристичного спрямування

  • Дитячі організації спортивного спрямування

  • Дитячі організації військово-патріотичного спрямування

  • Учнівські (шкільні) організації

  • Асоціація дитячих організацій Ставищенського району Київської області "Крона"

  • Молодіжні громадські організації України

  • Студентські організації в Україні

  • Сучасні студентські організації

  • ВМГО "Асоціація правозахисних організаторів студентів України" (АПОСУ)

  • ВМГО "Українська асоціація студентського самоврядування" (УАСС)

  • Молодіжні організації політичної спрямованості

  • Припартійні молодіжні громадські організації

  • Громадські молодіжні організації за інтересами

  • Літературно-мистецькі і культурологічні організації

  • Релігійні організації молоді

  • Екологічні молодіжні організації

  • Спортивні та військово-патріотичні організації молоді

  • Соціальноспрямовані молодіжні організації

  • Робота соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями

  • Соціально-педагогічна діагностика в громадських дитячих та молодіжних організаціях

  • Здійснення профілактичної діяльності в громадських дитячих та молодіжних організаціях

  • Надання соціально-педагогічної допомоги членам організації

  • Сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської організації

  • Допомога керівництву організації у розробленні та реалізації програм і проектів

  • Сприяння формуванню колективу організації
  • Інноваційні технології діяльності громадських організацій

  • Організування та проведення РR-заходів

  • Прес-конференція

  • Технологія фандрайзингу в діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій

  • Джерела фінансування дитячих і молодіжних громадських організацій

  • Партійні кошти

  • Створення проекту програми

  • Робота соціального педагога з неформальними молодіжними групами та об'єднаннями

  • Витоки сучасного неформального руху в Україні

  • Класифікації неформальних груп і об'єднань

  • Байкери

  • Растафарі

  • Ролери

  • Хакери

  • Готи

  • Особливості роботи соціального педагога з неформальними групами та об'єднаннями

  • Література