У науковій літературі використовують різні типології та класифікації неформальних молодіжних груп і об'єднань, але всі вони достатньо умовні. Найпоширенішим є поділ за соціально-правовою ознакою на просоціальні, спрямованість яких узгоджується з цінностями і установками суспільства, асоціальні, які не поважають цінностей, скоюють різні правопорушення, антисоціальні, або криміногенні, злочинні (за І. Полонським).
Поширеною є типологізація неформальних груп сучасного російського вченого Сергія Сергеєва, який класифікує молодіжні субкультури на:
• романтико-ескейпістські(хіпі, індіаністи, толкіє-ністи, байкери);
• гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери та ін.);
• кримінальні (гопники, любери);
• анархо-нігілістичні (панки, екстремістські субкультури "лівого" і "правого" спрямування).
Російський соціолог Михайло Топалов поділяє молодіжні об'єднання за спрямованістю інтересів:
• захоплення сучасною молодіжною музикою;
• устремління до правоохоронної діяльності;
• активне практикування різних видів спорту;
• навколоспортивні - різні фанати;
• філософсько-містичні;
• захисники навколишнього середовища. Російський учений Ігор Сундієв виокремлює групи
за спрямованістю самодіяльності:
• агресивні (фанати, неонацисти, ліві);
• епатажні (панки, мажори);
• культурні (рокери, бітломани, хіпі);
• економічні (спрямовані на створення і реалізацію матеріальних благ для себе, групи чи інших груп: групи кооперативного, підприємницького спрямування);
• соціальні (спрямовані на розв'язання конкретних соціальних проблем: екологісти, екокультурні, етнокультурні групи, групи "Милосердя");
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» автора Лісовець О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікації неформальних груп і об'єднань“ на сторінці 1. Приємного читання.
