Особливості роботи соціального педагога з неформальними групами та об'єднаннями

Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України

Соціально-педагогічна співпраця з неформальними молодіжними групами та об'єднаннями надзвичайно важлива, але й дуже складна. Можливості соціально-педагогічного впливу на більшість неформальних груп мінімальні, а наслідки його важко передбачити.

Роботу з групами різної спрямованості можна реалізовувати в таких напрямах (М. Шакурова):

• 1) використання потенціалу існуючих просоціальних груп із метою розв'язання завдань педагогізації соціального середовища, створення опосередкованих умов розвитку, реабілітації чи корекції конкретної особистості; надання просоціальним групам необхідної підтримки;

• 2) ініціювання створення груп соціальної спрямованості; включення їх у систему соціально-педагогічної діяльності закладу, мікросоціуму;

• 3) спільна робота з організаторами дитячого руху для переорієнтації асоціальних груп у просоціальні;

• 4) спільна діяльність із психологом, батьками, педагогами для виведення неповнолітніх із груп асоціальної спрямованості, переорієнтація їхніх установок і поведінки.

У роботі соціального педагога переважають напрями діяльності, пов'язані з переорієнтацією асоціальних груп чи деяких їх членів у просоціальні. Механізмами переорієнтації є дезорганізація - процес, спрямований на руйнування структури групи (зв'язків між членами, дисципліни, узгодженості), і реорганізація, що полягає не тільки в перебудові структури, а й зміні спрямованості. Зміст роботи соціального педагога полягає у виявленні авторитетних осіб у групі, вивченні їхніх інтересів, соціальних ролей, постійному контролі за їхньою поведінкою і залученні до громадсько корисних видів діяльності, проведенні роботи з лідерами груп, спонуканні їх змінити погляди, позиції, поведінку і виховній роботі з членами групи з метою відриву їх від лідера, нейтралізації його впливу та зниження авторитету.

Реорганізувати всі асоціальні групи у просоціальні нереально, тому доводиться їх руйнувати за допомогою таких прийомів:

• організування соціально корисної діяльності групи, спрямованої на висунення певних членів групи як нових лідерів;

• організування ситуацій, які сприятимуть закріпленню за новим лідером провідних офіційних ролей;

• залучення групи до цікавих, захопливих справ (участь у змаганнях, виїзд до табору та ін.);

• штучне створення суперечностей між лідером і членами групи;

• залучення лідерів неформальних груп до участі в організуванні суспільно корисної діяльності.

У взаємодії з неформальними молодіжними об'єднаннями виокремлюють такі її стратегії, методи та прийоми (М. Сінягіна):

• 1. Стратегія заборони і репресій. У ній найповніше виявляється конфлікт поколінь, що часто призводить до ще більшого згуртування та активізації неформальної групи чи об'єднання. Однак щодо антисоціальних груп її необхідно застосовувати через використання таких "репресивних" методів:

  – руйнування (дезорганізація внутрішньої структури групи і механізмів управління груповою діяльністю);

  – відокремлення (фізичне роз'єднання групи, що не дає змоги їй збиратися і скоювати злочини). Воно полягає в: переведенні до іншого навчального закладу; направленні кількох членів групи до спеціалізованого табору праці і відпочинку, археологічної експедиції; переїзду певних членів групи до іншого населеного пункту; направленні активу групи до спецшколи; залученні учасників групи до спортивної секції чи іншого формального об'єднання. Необхідно зважати на такі обставини: відокремлення має бути достатньо тривалим, але не абсолютним, бо часто це ще більше згуртовує групу.

• 2. Стратегія переорієнтації (ресоціалізації) з антисоціальної та криміногенної спрямованості. Методи роботи з лідерами такої групи полягають в ізоляції, дискредитації (компрометації), нейтралізації, висуненні альтернативних лідерів, методі "вибуху".

• 3. Стратегія профілактики. Вона полягає у спрямуванні зусиль на викорінення причин та умов, що призводять до виникнення асоціальних груп. Важливим напрямом цієї стратегії є надання альтернативи, тобто створення соціально-педагогічних умов для задоволення потреб (реалізації мотивів), які підштовхують підлітка до неформальної групи, у соціально-сприйнятливій (соціально-позитивній формі): залучення підлітка до продуктивних, творчих видів діяльності, використання механізму "гедоністичного ризику", розширення сфери дозвільної діяльності, створення просоціальних груп і об'єднань підлітків та молоді (громадських організацій).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» автора Лісовець О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості роботи соціального педагога з неформальними групами та об'єднаннями“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Громадські дитячі та молодіжні організації як суб'єкт і об'єкт соціально-педагогічної діяльності

  • Дитячі та молодіжні організації в соціально-педагогічному просторі

  • Етапи створення дитячих та молодіжних громадських організацій

  • Структурні характеристики громадської організації

  • Історія дитячих та молодіжних організацій на території України

  • Формування громадських структур дитячо-молодіжного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

  • Пожежно-спортивне товариство "Луг" (1925- 1939)

  • Товариство "Орли" -- Католицька Акція Української Молоді (КАУМ) (1933 - 1939)

  • Комсомольсько-піонерський період розвитку дитячого та молодіжного руху

  • Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна (Піонерська організація України імені В. І. Леніна)

  • Становлення організованого дитячого та молодіжного руху наприкінці XX - на початку XXI ст.

  • Основні тенденції виникнення і розвитку дитячих та молодіжних організацій в Україні на сучасному етапі

  • Класифікації дитячих та молодіжних організацій

  • Варіативність програм і напрями діяльності організацій

  • Участь громадських дитячих та молодіжних організацій у реалізації державної молодіжної політики

  • Актуальні проблеми в сучасному дитячому та молодіжному русі

  • Дитячі громадські організації України

  • Піонерський рух в Україні

  • Скаутський рух в Україні

  • Мета, основні ознаки і принципи скаутизму

  • Пласт

  • Пластова програма

  • Гайдівський рух

  • Діяльність АГУ

  • Дитячий козацький рух в Україні

  • Всеукраїнська дитяча громадська організація "Козаченьки"

  • Дитячі організації за інтересами

  • Дитячі організації туристичного спрямування

  • Дитячі організації спортивного спрямування

  • Дитячі організації військово-патріотичного спрямування

  • Учнівські (шкільні) організації

  • Асоціація дитячих організацій Ставищенського району Київської області "Крона"

  • Молодіжні громадські організації України

  • Студентські організації в Україні

  • Сучасні студентські організації

  • ВМГО "Асоціація правозахисних організаторів студентів України" (АПОСУ)

  • ВМГО "Українська асоціація студентського самоврядування" (УАСС)

  • Молодіжні організації політичної спрямованості

  • Припартійні молодіжні громадські організації

  • Громадські молодіжні організації за інтересами

  • Літературно-мистецькі і культурологічні організації

  • Релігійні організації молоді

  • Екологічні молодіжні організації

  • Спортивні та військово-патріотичні організації молоді

  • Соціальноспрямовані молодіжні організації

  • Робота соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями

  • Соціально-педагогічна діагностика в громадських дитячих та молодіжних організаціях

  • Здійснення профілактичної діяльності в громадських дитячих та молодіжних організаціях

  • Надання соціально-педагогічної допомоги членам організації

  • Сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської організації

  • Допомога керівництву організації у розробленні та реалізації програм і проектів

  • Сприяння формуванню колективу організації

  • Інноваційні технології діяльності громадських організацій

  • Організування та проведення РR-заходів

  • Прес-конференція

  • Технологія фандрайзингу в діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій

  • Джерела фінансування дитячих і молодіжних громадських організацій

  • Партійні кошти

  • Створення проекту програми

  • Робота соціального педагога з неформальними молодіжними групами та об'єднаннями

  • Витоки сучасного неформального руху в Україні

  • Класифікації неформальних груп і об'єднань

  • Байкери

  • Растафарі

  • Ролери

  • Хакери

  • Готи

  • Особливості роботи соціального педагога з неформальними групами та об'єднаннями
  • Література