Неформальний рух є цікавим і різностороннім яви щем, яке в науковому плані становить об'єкт дослідження соціології, психології, педагогіки, культурології, мовознавства та ін. Соціально-педагогічний аналіз організованого неформального руху важливий із погляду впливу різних неформальних груп та об'єднань на формування особистості та Ті соціалізацію, Актуальність такого аналізу зумовлена тим, що, незважаючи на активність у нашій державі різноманітних неформальних груп та об'єднань, достовірних відомостей про їхню діяльність мало. Робота соціального педагога з цією категорією об'єднань має певні особливості.
Психологічні та соціальні фактори виникнення неформалізму
Термін "неформальний" на позначення молодіжних рухів чи груп увійшов до повсякденного вжитку, і широка громадськість асоціює його з екстравагантним,
нестандартним способом життя молоді. Для традиційно орієнтованої частини суспільства "ненормали" - незвичайна і незрозуміла молодь, якій властиві неформа-лізм, нонконформізм, конфлікти із суспільством, претензії на нетрадиційні для старшого покоління життєві орієнтири. Неформалізм характерний для більшості країн; різноманітні молодіжні групи, спільноти стихійно виникають, розпадаються, змінюються разом із модою, суспільним чи політичним устроєм тощо.
Неформальне об'єднання - добровільне самодіяльне громадське формування, яке виникає переважно з ініціативи "знизу", діє в інтересах своїх членів незалежно від мети й характеру об'єднання.
Ними можуть бути і невеликі групи, і великі об'єднання, і широкі громадські рухи.
Як правило, кожному неформальному об'єднанню властива певна субкультура.
Субкультура - система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від домінуючої в суспільстві культури і водночас пов'язана з нею.
Формується субкультура під впливом таких чинників, як вік, етнічне походження, релігія, соціальна група або місце проживання. її цінності здебільшого не передбачають відмови від національної культури, прийнятої більшістю, а лише деякі відхилення від неї. Іноді група активно виробляє норми або цінності, що явно суперечать загальноприйнятій культурі, її змісту і формам, на основі яких утворюється кошир культура.
Елементи як субкультури, так і контркультури виявляються в культурі сучасної української молоді. Визначальною характеристикою молодіжної субкультури в Україні є феномен суб'єктивної "розмитості", невизначеності, відчуження від основних нормативних цінностей (цінностей більшості).
Основою неформальності є насамперед психологічні і соціальні чинники. До психологічних чинників належать такі:
• намагання підлітків, молоді бути самими собою (часто невміле і невдале);
• пошук чогось незвичайного;
• механізми зараження і наслідування;
• інстинкт натовпу;
• суперництво з конкурентами, опонентами і навіть ворогами (ними можуть бути хто завгодно).
Виникнення неформальної організації є наслідком природного прагнення людини до об'єднання з іншими, творення стійких форм взаємодії з ними. Найважливіша причина вступу до групи - прагнення до певної спільноти, де можна отримати взаємодопомогу, взаємо-захист, тісне спілкування за спільними інтересами.
Основними соціальними чинниками, що сприяють виникненню неформальних груп, є такі:
• неможливість самореалізації в сім'ї, школі, ВНЗ чи формальних громадських організаціях;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» автора Лісовець О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Робота соціального педагога з неформальними молодіжними групами та об'єднаннями“ на сторінці 1. Приємного читання.
