Формування громадських структур дитячо-молодіжного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України

Структура. Сокільські гнізда об'єднувались у Повітовий союз гнізд, а ті - Краевий союз сокільських товариств під керівництвом Старшинської Ради, очолюваної Головою Ради, яку обирали на три роки.

Якщо станом на 1900 р. діяв лише один осередок у Львові (37 осіб), то вже у 1906 р. - 324 осередки (8921 особа), а у червні 1914 року налічувалось 974 осередки (32 700 осіб). У зв'язку зі збільшенням кількості осередків у провінції "Сокіл" у 1905 р. змінив статут і обрав нову назву - "Сокіл-Батько". Завдяки "Соколу" в Галичині було закладено основи спортивного руху, створено спортивні секції, які об'єдналися в Український спортивний союз, Карпатський лещатарський клуб. З 1901 р. в народних школах запроваджено уроки фізичного виховання; зроблено помітний крок до розвитку культурно-мистецького руху (особливо на селі).

Після Першої світової війни і встановлення польської влади на західноукраїнських землях "Сокіл" продовжував розвиватись. У жовтні 1932 року польський Сейм ухвалив "Закон про товариства", визначивши віковий ценз дійсним членам товариства з 18 років. Молодші могли бути лише "прихильниками" за письмової згоди батьків чи опікунів. З дітьми до 14 років ("сокільським доростом") члени товариства проводили заняття за спеціальною програмою. Також закон забороняв товариствам одночасно займатися спортивною і пожежною справами. Тому з 1932 р. змінилися спрямованість і назва товариства: Руханково-гімнастичне товариство "Сокіл". У 1936 р. старшина "Сокола-Батька" намагалася навіть здобути право участі команди Галичини в XI літніх Олімпійських іграх у Берліні. Однак потрібна була згода польського Національного олімпійського комітету, якої не отримали. З приходом у 1939 р. радянської влади діяльність товариства була заборонена.

Пожежно-руханкове товариство "Січ" (1900- 1925). Його заснував 5 травня 1900 року в с. Завалля Снятинського повіту Станіславського воєводства коломийський адвокат, діяч Української радикальної партії Кирило Трильовський (1864-1941).

"Січ" мала подібні до "Сокола" мету, завдання і форми роботи. Щонеділі січовики збирались на гутірки (збори): "годину має бути читане, потім громадський спів, потім ідуть всі на січовий майдан на вправи гімнастичні або пожарничі, потім вернуть знову до коша щоби напитися чаю чи українського квасу та й дружньо побалакати, заспівати" ("Отаман", календар для народа на рік 1905). Члени організації носили національні однострої з елементами одягу Західної і Східної України, а чоловіки мали гуцульські топірці (як опришки).

Якщо "Сокіл" наслідував чеських "Соколів", то "Січ" -давніх завзятих запорожців; якщо "Сокіл" був під впливом Національно-демократичної партії, то "Січ" - Української радикальної партії (ідея націоналізму в Україні); якщо "Сокіл" працював із греко-католицькою церквою, то "Січ" мала світський характер і доступ духовних осіб був заборонений.

Символіка. Прапор "Січі" був малинового кольору, а з 1910 р. - синьо-жовтий. З одного боку прапора - восьмикутна зірка, всередині якої дві руки в потиску тримають серп, над зіркою - девіз "В єдності сила!"; з іншого боку кожна повітова "Січ" малювала свого патрона (гетьмана чи історичного діяча). Гімн - "Ще не вмерла Україна". Кожна посада мала свою символіку: кошовий січового осередку - синьо-жовту стрічку та срібний пірнач; повітовий отаман - срібну булаву і білий бунчук, генеральний отаман (К. Трильовський) - золоту булаву і червоний бунчук тощо.

Структура. В організаційній побудові основною ланкою був січовий осередок - кіш, який поділявся на чотири чети. 20 кошів складали повітову січ і мали свою січову раду, яку очолював повітовий отаман. Автономні повітові січі входили до січового союзу, на чолі якого стояла Головна січова команда. Саме вона і повітові отамани обирали генерального отамана.

З 1913 р. розгорнулося формування стрілецьких секцій, які здійснювали військовий вишкіл юнаків і дівчат. У червні 1914 року в Галичині діяло 916 осередків з понад ЗО тисячами членів і 112 осередків - на Буковині.

Після Першої світової війни польська влада активно протидіяла процесу відродження "Січі". На початку 1925 р. функціонувало лише 20 осередків. У цих умовах було вирішено змінити назву і статут організації. На розгляд до львівського староства подали три статути - з назвами "Січ", "Братство", "Луг".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» автора Лісовець О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування громадських структур дитячо-молодіжного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Громадські дитячі та молодіжні організації як суб'єкт і об'єкт соціально-педагогічної діяльності

  • Дитячі та молодіжні організації в соціально-педагогічному просторі

  • Етапи створення дитячих та молодіжних громадських організацій

  • Структурні характеристики громадської організації

  • Історія дитячих та молодіжних організацій на території України

  • Формування громадських структур дитячо-молодіжного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.
  • Пожежно-спортивне товариство "Луг" (1925- 1939)

  • Товариство "Орли" -- Католицька Акція Української Молоді (КАУМ) (1933 - 1939)

  • Комсомольсько-піонерський період розвитку дитячого та молодіжного руху

  • Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна (Піонерська організація України імені В. І. Леніна)

  • Становлення організованого дитячого та молодіжного руху наприкінці XX - на початку XXI ст.

  • Основні тенденції виникнення і розвитку дитячих та молодіжних організацій в Україні на сучасному етапі

  • Класифікації дитячих та молодіжних організацій

  • Варіативність програм і напрями діяльності організацій

  • Участь громадських дитячих та молодіжних організацій у реалізації державної молодіжної політики

  • Актуальні проблеми в сучасному дитячому та молодіжному русі

  • Дитячі громадські організації України

  • Піонерський рух в Україні

  • Скаутський рух в Україні

  • Мета, основні ознаки і принципи скаутизму

  • Пласт

  • Пластова програма

  • Гайдівський рух

  • Діяльність АГУ

  • Дитячий козацький рух в Україні

  • Всеукраїнська дитяча громадська організація "Козаченьки"

  • Дитячі організації за інтересами

  • Дитячі організації туристичного спрямування

  • Дитячі організації спортивного спрямування

  • Дитячі організації військово-патріотичного спрямування

  • Учнівські (шкільні) організації

  • Асоціація дитячих організацій Ставищенського району Київської області "Крона"

  • Молодіжні громадські організації України

  • Студентські організації в Україні

  • Сучасні студентські організації

  • ВМГО "Асоціація правозахисних організаторів студентів України" (АПОСУ)

  • ВМГО "Українська асоціація студентського самоврядування" (УАСС)

  • Молодіжні організації політичної спрямованості

  • Припартійні молодіжні громадські організації

  • Громадські молодіжні організації за інтересами

  • Літературно-мистецькі і культурологічні організації

  • Релігійні організації молоді

  • Екологічні молодіжні організації

  • Спортивні та військово-патріотичні організації молоді

  • Соціальноспрямовані молодіжні організації

  • Робота соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями

  • Соціально-педагогічна діагностика в громадських дитячих та молодіжних організаціях

  • Здійснення профілактичної діяльності в громадських дитячих та молодіжних організаціях

  • Надання соціально-педагогічної допомоги членам організації

  • Сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської організації

  • Допомога керівництву організації у розробленні та реалізації програм і проектів

  • Сприяння формуванню колективу організації

  • Інноваційні технології діяльності громадських організацій

  • Організування та проведення РR-заходів

  • Прес-конференція

  • Технологія фандрайзингу в діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій

  • Джерела фінансування дитячих і молодіжних громадських організацій

  • Партійні кошти

  • Створення проекту програми

  • Робота соціального педагога з неформальними молодіжними групами та об'єднаннями

  • Витоки сучасного неформального руху в Україні

  • Класифікації неформальних груп і об'єднань

  • Байкери

  • Растафарі

  • Ролери

  • Хакери

  • Готи

  • Особливості роботи соціального педагога з неформальними групами та об'єднаннями

  • Література