За ступенем загальності розрізняють:
• соціетальні процеси (глибокі процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін);
• загальні (функціонування таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти);
• особливі (адаптація, урбанізація).
За характером змін: еволюційні та революційні процеси. За спрямованістю: прогресивні та реакційні процеси. За змістом змін:
• співробітництво;
• суперництво;
• конкуренція;
• конфлікт;
• пристосування.
У реальному житті всі перераховані форми соціальних процесів можуть чергуватись, змінюючи один одного, або протікати паралельно. Можуть накладатись або протистояти один одному. При цьому, як правило, одні процеси є основою соціальних змін, а інші — залишаються нейтральними до цих змін. Вони можуть сприяти відновленню, збереженню, а не трансформації системи.
Конкретні взаємодії людей у сфері матеріального або духовного виробництва суспільства визначають особливості структури соціального процесу. Структурно-організаційна впорядкованість процесу є його механізмом, за допомогою якого забезпечується перехід від однієї стадії до другої стадії процесу і здійснення його як певної цілісності. Сам же перехід від однієї стадії до іншої характеризується швидкістю, темпами і вектором, що вказує на висхідну або низхідну лінію розвитку.
Реформування суспільних відносин потребує особливої уваги до чинників соціальних процесів, умов їх перебігу та спрямування, своєчасного виявлення застійних явищ, котрі гальмують процеси розвитку. Проведення широкомасштабних соціологічних досліджень всіх сфер суспільного життя є ефективним засобом з'ясування стану тих соціальних структур у суспільстві, які визначають характер, особливості й оптимальні умови соціальних процесів.
10.3. Соціальні рухи і їх типи
Соціальна стратифікація, що існує в суспільстві є чинником різноманітних соціальних процесів, наприклад, соціальної мобільності. Одним із наслідків соціального розшарування суспільства є виникнення та діяльність суспільних рухів. Кожна соціальна верства, що займає положення в суспільстві прагне по-перше, зберегти своє місце, по-друге, покращити своє соціальне розміщення. В такому разі подібні цілі та інтереси описуваної нами соціальної страти можуть зіштовхуватися з інтересами іншої соціальної верстви. Іншими словами, кожна соціальна верства будує своє власне соціальне життя, опираючись на можливості власної страти. Зрозуміло, що кожна страта прагне покращити власну соціальну позицію (що стосується вищих верств, то вони прагнуть зберегти своє панівне становище). В такому разі її діяльність може потрапити в "поле" дії інших соціальних груп і верств. Такі дії першої соціальної верстви можуть викликати або згоду інших або їх супротив, що проявляється в активізації діяльності певних соціальних верств. Так формується соціальний рух. Простіше кажучи, прояви активності суспільного життя, певні соціальні процеси влаштовують одні соціальні верстви і групи, і є неприйнятними для інших. Тому останні прагнуть змінити існуюче суспільне становище, а перші — зберегти його. В такому разі виникає відразу два протилежних по своїй суті соціальних рухи.
Таким чином, соціальний рух — це активізація діяльності великих груп людей, що прагнуть або змінити певні соціальні процеси в суспільстві або їх зберегти.
Можна визначити характеристики будь-яких соціальних рухів, незалежно від суспільної сфери, де протікає їхня діяльність. Цілей чи завдань руху. До таких характеристик руху слід віднести:
• наявність об'єктивних соціальних обставин, що спонукають виникнення руху;
• стихійність руху, відсутність фіксованого членства, статутів і програм, норм діяльності, часто й керівництва;
• масовість – рух включає велику кількість людей, що об'єднуються єдиним інтересом
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія» автора Вербець В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 10 Соціальні зміни та соціальні процеси“ на сторінці 2. Приємного читання.