Розділ «Тема 19. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ»

Н. Смелзер

Найскладнішою соціальною проблемою майже у всіх сучасних суспільствах є проблема розлучень. В Україні протягом року реєструється близько 500 тисяч, в тому числі повторних шлюбів, і понад 200 тисяч розлучень. Пік розлучень припадає на перший — четвертий роки подружнього життя.

Соціологи називають низку чинників того, чому розлучення стали таким звичайним явищем:

• сьогоднішній шлюб не дуже пов'язується з бажанням зберегти майновий та соціальний статус у процесі їхньої передачі від покоління до покоління;

• мірою того як жінки стають матеріально менш залежними, шлюб втрачає свої класичні характеристики необхідного економічного партнерства;

• вищий загальний,рівень життя означає, що людям стало значно легше створювати собі окрему домівку у випадку подружньої нелюбові, аніж це було раніше;

• розлучення майже перестало нести на собі тавро ганьби, морального осуду;

• дедалі більше тенденція оцінювання шлюбу з поглядів рівнів особистого задоволення, яке він дає.

Розлучення за будь-яких мотивів — явище з певними соціальними наслідками. Майже в усіх країнах, де воно не заборонено:

• підвищується рівень повторних шлюбів;

• збільшується кількість сімей з нерідним батьком або мачухою;

• більш поширеним явищем стають неповні сім'ї (переважно сім'ї з однією матір'ю).

Проте, розлучення — це аж ніяк не віддзеркалення нещастя. Воно є, можливо, невдалим але останнім засобом подолання багаторічного конфлікту, неприязні між подружжям, емоційного напруження в сім'ї.

Поширеним і небезпечним для сім'ї є сексуальне скривдження дітей, домашнє насильство. Відкриття сексуального скривдження дітей, яке почалося в Сполучених Штатах, набуло меж міжнародного характеру.

Сексуальне скривдження визначається як сексуальний контакт між дитиною й дорослим, у якому дорослий шукає сексуальної втіхи. Щодо сексуального зловживання в родинах, то найчастіше мова йде про кровозмішувальні сексуальні стосунки між батьком і неповнолітньою дочкою або між вітчимом і пасербицею. Але мають місце також зносини дядько - племінниця, брат - сестра, батько - син, мати - дитина.

Домашнє насильство — застосування фізичної сили одним із членів родини до іншого або інших. Найпершими об'єктами насильства знову стають діти. Другий широко розповсюджений вид — це насильство чоловіків стосовно жінок, проте буває, що й жінки вдаються до домашнього насильства, спрямованого s ";> проти малих дітей та проти своїх чоловіків.

Соціологи вказують на такі причини поширення домашнього насильства:

1) це поєднання емоційної напруги та персональної інтимності, характерне для сімейного життя;

2) це те, що чимало виявів насильства в сім'ї люди толерують, а іноді схвалюють.

План семінарського заняття