Розділ «Тема 19. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ»

• місце проживання (регіон, вид поселення); щ. v соціально-класова та етнічна належність;

• матеріальне становище;

• рівень освіти і культури членів сім'ї;

• традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сім'ї;

• стартова позиція, тобто та моральна й економічна база, на якій будується кожна сім'я і від якої багато в чому залежить її здатність до консолідації, згуртування, інтеграції.

За даними перепису 2001р. в Україні налічується понад 17млн. сімей, з яких понад 11млн. — в міських поселеннях і майже 6млн. — в сільській місцевості. Кількість сімей зростає швидше чисельності населення, що відбиває тенденцію до відокремлення молодих сімей і скорочення їх кількості як серед міського, так і сільського населення. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4 %, з двома — 49,3 %, з трьома — 7,4 %, багатодітних — 2,9 %, бездітних — 10 %.

Нині в Україні переважають прості сім'ї, які у своєму складі мають подружжя з дітьми (будь-якого віку) або без них. На сім'ї такого типу припадає майже 75 %. А от сім'ї, які складаються з двох і більше подружніх пар, становлять лише 4,8 %. Це в основному сім'ї, в яких діти, що одружились, живуть разом з батьками. Значна категорія сімей, у складі яких немає подружньої пари.

Процеси етнічної асиміляції приводять до утворення етнічно змішаних сімей, які об'єднують осіб різних національностей. У міських поселеннях, де більше можливостей міжнаціонального спілкування, частка їх майже у три рази більша, ніж на селі.

Кінець XX ст. і початок XXI ст. принесли у розвиток сім'ї радикальні зміни, які відбуваються в усьому світі. Це, зокрема:

• зменшення кількості розширених сімей та інших груп спорідненості;

• загальна тенденція вільно вибирати собі дружину чи чоловіка;

• зростання рівня сексуальної свободи, поширення відвертих дошлюбних статевих зносин;

• зростання економічної незалежності жінок та активне залучення їх до трудової діяльності і опрацювання рішень сім'ї;

• винахід надійних контрацептивних заходів і методів запобігання вагітності, що дозволило відокремити секс від зачаття;

• збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

• збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються;

• зменшення середньої тривалості шлюбу, в тому числі і за такої причини як відкладання часу вступу у шлюб;

• збільшення кількості розлучень (абсолютне й відносне).

Було б помилкою перебільшувати ці тенденції або доходити висновку, що відбувається процес глобального розкладу сучасної сім'ї. Сім'я була і залишається найбільш сталим і гнучким соціальним інститутом, її монополія на регулювання інтимних стосунків, дітонародження і догляд за маленькими дітьми збережеться і в майбутньому.

Розлучення стало більш поширеним способом вирішення серйозних конфліктів між подружжям, які існували завжди.