Розділ «Тема 8. ФОРМУВАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ»

Загальна соціологія

Ключові поняття та терміни

• генетична соціологія

• протосоціологія

• еволюціонізм

• антропологія

• еволюція

• історична соціологія

• теорія зв'язків

• теорія статусу і ролей

• громадянське суспільство


§ 8.1 Витоки соціально-політичних вчень в Україні



§ 8.2 Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі


Розвиток вітчизняної соціології в післяжовтневий період 1917 р. не припинився, хоча й був неоднозначним. Соціологічні студії здійснювалися в умовах повної інтегрованості в радянську соціологічну науку. Водночас українська соціологічна думка зазнавала досить відчутний вплив світової соціології, зокрема, соціологічних шкіл СІНА та Європи, де процес подальшого розвитку соціологічного знання в силу певних історичних умов проходив інтенсивніше.

Слід зазначити, що перші роки більшовицького режиму в Україні збіглися з періодом прискорення інституціоналізації соціології. Деякий час створювалися соціологічні наукові та навчальні заклади, проводилися теоретичні та прикладні дослідження. Наукова і науково-видавнича праця із соціологічних проблем у 20-ті роки майже повністю зосередилась у Всеукраїнській академії наук (далі — ВУАН).

Організації соціологічних студій в установах ВУАН присвятив свою діяльність М. Грушевський, повернувшись в Україну у 1924 р. Найближчими співробітниками та прихильниками його поглядів в галузі соціологічних студій були Й. Гермайзе, П. Клименко, К. Грушевська. Кабінет примітивної культури, очолюваний К. Грушевською, досліджував питання генетичної соціології, з 1926 р. видавав річник "Первісне громадянство та його пережитки на Україні". К. Грушевська опублікувала тут свої праці "Спроба соціологічного пояснення народної казки", "Соціологія старовини" та ін. В цьому ж напрямі працював Ф. Савченко, автор студій "Примітивна культура", а також "Соціологія в концепції нової французької демократії".

Після 1930 р. за умов гоніння на українську науку, поширення політики терору й репресій ослабла зацікавленість соціологічними студіями. Соціологічні установи, яких й так було обмаль в Україні, ліквідовувались, а їхні співпрацівники, уникаючи небезпечної тематики, в основному популяризували соціологічні знання в дусі догми вчення Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна. Соціологія, як наука, втрачає свій самостійний статус, заноситься у "чорний список" так званих буржуазних наук, стає поволі служницею пропаганди. Конкретна мікросоціологія та соціометрія не встигли розвинутися взагалі, бо заборонені були математична статистика, теорії ймовірності і вибірки, структурно-функціонального аналізу для вивчення радянського суспільства.

З 1936 p., з посиленням хвилі репресій, відбувається майже повна ліквідація будь-яких соціологічних досліджень. Такий стан був понад 30 років, незважаючи на тимчасові "потепління" й спроби пожвавлення соціологічних студій у межах академічних установ. Соціально-економічний відділ АН УРСР (1937—1946 pp.) не видав практично жодної вагомої праці соціологічного характеру. Пізніше наукова тематика із соціальних та національних питань була передана створеному у 1947 р. Інституту філософії АН УРСР. Про науково-дослідну працю у цьому інституті не було відомостей аж до початку 60-х років, коли відділ атеїзму провів соціологічні дослідження на західноукраїнських землях, але вони опубліковані не були. Деякі наслідки проведених праць були надруковані у збірнику "Соціологія на Україні" (К., 1968, ред. Л. В. Сохань). Хоча його оголосили як перший український щорічник соціології, проте наступні щорічники так і не з'явилися. Правда, в 1969 р. Інститут філософії АН УРСР видав перший збірник "Філософії та соціології", в якому соціології був присвячений невеличкий розділ, що містив, зокрема, й статтю автора цього посібника В. М. Пічі.

Соціологію радянського періоду можна вважати однією із найвідсталіших наук як в Україні, так і в цілому колишньому СРСР. До цього призвели такі фактори:

• майже повний контроль партії над плануванням, тематикою та проведенням соціологічних досліджень;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна соціологія» автора Примуш М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. ФОРМУВАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВА СУСПІЛЬНА НАУКА

  • Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ

  • Тема 3. ПСИХОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА В СОЦІОЛОГІЇ КІНЦЯ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ. ПСИХОЛОГІЗМ ПРОТИ НАТУРАЛІЗМУ

  • Тема 4. АНТИПОЗИТИВІЗМ В СОЦІОЛОГІЇ І ФОРМУВАННЯ НІМЕЦЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ

  • Тема 5. ТЕОРІЯ "СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ" М. ВЕБЕРА

  • Тема 6. СОЦІОЛОГІЯ ЯК ОБ'ЄКТИВНИЙ АНАЛІЗ "СОЦІАЛЬНИХ ФАКТІВ". Е. ДЮРКГЕЙМ

  • Тема 7. ІНТЕГРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ П. СОРОКІНА

  • Тема 8. ФОРМУВАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
  • Тема 9. СУСПІЛЬСТВО ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 10. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ

  • Тема 11. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Тема 12. СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА

  • Тема 13. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Тема 14. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

  • Тема 15. СОЦІАЛЬНІ НОРМИ ЯК РЕГУЛЯТОРИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

  • Тема 16. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ

  • Тема 17. СОЦІАЛЬНО-ПОСЕЛЕНСЬКА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

  • Тема 18. СОЦІАЛЬНІ КОНФЛІКТИ: ГЕНЕЗИС ТА МЕХАНІЗМ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

  • Тема 19. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ

  • Тема 20. СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ І САМООРГАНІЗАЦІЇ

  • Тема 21. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ РЕЛІГІЇ І ФОРМУВАННЯ ЦЕРКВИ

  • Тема 22. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ

  • Тема 23. КУЛЬТУРА СУСПІЛЬСТВА. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС

  • Тема 24. ОБ'ЄКТ I ПРЕДМЕТ СОЦІОЛОГІЇ КУЛЬТУРИ

  • Тема 25. ОСВІТА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

  • Тема 26. СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ

  • Тема 27. НАУКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

  • Тема 28. ЕКОНОМІКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

  • Тема 29. СУСПІЛЬНА ДУМКА ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

  • Тема 30. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА