Фонологічні засоби мовлення.

Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога

Головною особливістю усного мовлення є його звукова природа. Для вираження і розрізнення змісту мовлення людина використовує різні фонологічні (фонетичні, звукові) засоби. Професія вчителя-логопеда вимагає досконалого володіння даними засобами у будь-якій комунікативній ситуації.

До фонологічних засобів мовлення відносяться: голос, звуки мовлення (звуковимова), словесний наголос, інтонація.

Звуковимови – це основний компонент фонетичної системи мови. Для конструювання смислових одиниць мовлення людина користується звуками (або варіантами, відтінками фонем). В сучасній українській мові налічується 38 фонем (з них 6 голосних і 32 приголосні але 34 букви). Кожна фонема характеризується певними акустичними та артикуляційними якостями. Сама по собі вона не несе змісту, але об'єднуючись з іншими фонемами, вона складає морфеми, слова... (наприклад, вода). Логопед повинен чітко диференціювати усі голосні за трьома ознаками (місцем артикуляції, ступенем підняття спинки язика, участю губ), та приголосні за п'ятьма (місцем творення, способом творення, участю голосу і шуму, наявністю та відсутністю палаталізації, участю носового резонатора).

Поряд з фонемами, які складають основний елемент фонетичної системи мови, важливими компонентами є словесний наголос та інтонація.

Словесний наголос – це виділення одного із складів, з яких складається слово, за допомогою артикуляційних засобів мови (випадок, ненависть, фаховий, новйй, курятина). У реченні кожне слово разом із сусіднім службовим словом мають свій наголос. (На вулииі стої'ть холодна погода. У цьому реченні 4 словесні наголоси. Прийменник на як службова частина мови складає із самостійним словом вулиці єдине фонетичне ціле.) В українській мові мові наголос може стояти на різних місцях у слові і також пересуватися, тобто він вільний, рухомий, непрі- кріплений (озеро – озера, жі'нка – жінкіі, острів – острови; ширина – поширювати – широкий – широко – широтний).

Інтонація є основним засобом членування мови на фрази і фраз на синтагми [- група суміжних слів, об'єднаних за змістом та інтонаційно]. Інтонація допомагає розрізняти речення розповідного, питального, та окличного характеру, передавати най- тонші синтаксичні відношення всередині речень. За допомогою інтонації в живому мовленні виражається той “підтекст”, що визначається конкретною ситуацією розмови, емоційно – вольовим змістом мовлення. Відомі всім з російської мови три слова чказнить нельзя помиловать". їх можна вимовити із різною інтонацією і буде зовсім різним (навіть протилежним) їхнє смислове навантаження. В основі інтонації лежать ритміко-мелодійні засоби: розподіл пауз, зміна гучності і темпу вимови, модуляція висоти голосу, (наприклад, Дощ іде.)

Володіння усіма фонетичними засобами (голосом, правильною звуковимовою, словесним наголосом та інтонацією) та такими компонентами техніки мовлення, як дихання, орфоепічна правильність, забезпечує вчителеві емоційне, цікаве, виразне мовлення та читання, підвищує інтерес дітей до поданої словесної інформації.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога» автора Пінчук Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фонологічні засоби мовлення.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Основні поняття культури мовлення

  • Поняття "мова". Функції мови

  • Поняття державної, національної та літературної мови

  • Мовна норма. Типи норм

  • Мова і мовлення. Мова і мислення. Мовленнєве спілкування

  • Мова і мислення

  • Поняття "культура мови" і "культура мовлення"

  • Стилі мови

  • Правила оформлення списку та бібліографічного опису літературних джерел

  • Комунікативні якості культури мовлення та їх зв'язок із стилями мови

  • Зв'язок комунікативних якостей культури мовлення із стилями мови

  • Культура мовлення і мовленнєві помилки

  • Зв'язок культури мовлення з іншими дисциплінами

  • Розділ II. Риторика

  • Закони риторики

  • Види красномовства та сфери його застосування

  • Підготовка промови

  • Складання плану

  • Запис промови

  • Поради доповідачу та помилки ораторів у публічних виступах.

  • Образ і культура оратора

  • Педагогічна риторика

  • Мовленнєвий етикет вчителя

  • Вітання та побажання

  • Знайомство

  • Співчуття

  • Висловлення сумніву

  • Культура професійного мовлення вчителя-логопеда.

  • Особливості професійного мовлення вчителя-логопеда.

  • Розділ III. Техніка мовлення

  • Характеристика елементів техніки мовлення

  • Якості професійного педагогічного голосу

  • Гігієна голосового апарату педагога

  • Характеристика мовленнєвого дихання

  • Дикція

  • Орфоепічна правильність мовлення

  • Засоби милозвучності української мови.

  • Фонологічні засоби мовлення.
  • Розвиток мовленнєвого слуху

  • Шляхи вдосконалення техніки мовлення

  • Робота над голосом

  • Робота над вдосконаленням дикції

  • Артикуляційна гімнастика для язика