Розділ II. Риторика

Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога

• 2.1. Основні поняття риторики

• 2.2. Риторичні закони

• 2.3. Види красномовства та сфери його застосування

• 2.4. Підготовка промови

• 2.5. Поради доповідачу та помилки у публічних виступах

• 2.6 Образ і культура оратора

• 2.7 Педагогічна риторика

• 2.8. Мовленнєвий етикет вчителя

• 2.9. Культура професійного мовлення вчителя-логопеда

• 2.10. Особливості професійного мовлення вчителя-логопеда

Основні поняття риторики

Слово – одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини. Безсиле саме по собі, воно стає могутнім і нездоланним, дієвим і привабливим, якщо сказане вміло, щиро і вчасно. А саме так – цілеспрямовано, своєчасно, щиро і вміло – повинна користуватися словом кожна людина у будь-якій сфері практичної діяльності. Недарма народна мудрість вчить: не говори так, щоб тебе змогли зрозуміти, а говори так, щоб тебе не могли не зрозуміти. Це особливо важливо для тих ситуацій мовлення, які передбачають значний суспільний і естетичний вплив його на слухача, насамперед для мовлення вчителя-логопеда.

Красномовство – сила, за допомогою якої вдається впливати на світ, змінювати його, реалізуючи власну волю. Давня цікавість людей до можливостей слова спричинила виникнення спеціальної науки про красномовство – риторики.

Термін "риторика" походить від грецького rh torik – наука про ораторське мистецтво, красномовство. Латиною поняття "красномовство" як "мистецтво говорити" позначається словом

Риторика – одна з найдревніших філологічних наук в європейській науці, бере свій початок від древньогрецьких риторичних шкіл, де формувалася як навчальний предмет, пізніше – як наука. Спочатку предметом риторики було живе мовлення, словесна майстерність, красномовство. Перші праці з риторики були створені у 5-3 ст. до Різдва Христового (Горгієм, Лісієм, Платоном, Аристотелем, Цицероном). Риторика приділяла увагу змісту мовлення, його побудові, словесному оформленню, запам'ятовуванню і майстерності публічного виступу. Мовлення було тісно пов'язане з поетикою, стилістикою, логікою, філософією. Найкращі оратори створювали риторичні школи, а їхні учні виходили з них високоосвіченими людьми, ставали державними діячами, політиками, військовими, ораторами, поетами. Риторика була немовби вінцем освіченості, її теорія і практика складала на надійний фундамент загальної культури.

Школа Квінтіліана розглядала риторику як мистецтво прикрашання мовлення. Звідси отримала свій розвиток формальна, схоластична риторика, де знання предмета мовлення не було обов'язковою умовою.

Нове розуміння риторики ґрунтується на традиціях Аристотеля, у працях якого концепція змістовної риторики представлена у найбільш цілісному виді, на працях М.В. Ломоносова, Ф. Прокоповича, Μ. М. Сперанського, О. Ф. Мерзлякова, Μ. Ф. Кошанського, К. П. Зеленського, які продовжили і розвинули арістотелевський напрямок у риториці, а також на традиціях сучасних вчених – В.В. Одінцова, Є. Щ. Ножина, А. Ю. Міхневича, Ю. В. Рождественського, С.П. Іванової та інших, у працях яких відновлено цінний риторичний досвід, накопичений нашими предками, одержала свій дальший розвиток концепція риторики як науки, спрямованої на формування в людини ефективної мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Сучасні вітчизняні науковці, наприклад А. Й. Капська, вважають, що риторика є наукою, а не мистецтвом. Тому її не слід ототожнювати з ораторським мистецтвом, мистецтвом красномовства. На її думку, риторика є тією базою, основою, необхідною передумовою, на якій розвивається мистецтво красномовства й яка сприяє становленню особистості оратора. Якщо риториці можна вчити кожного, то мистецтву красномовства можуть навчатися всі, але володіти ним на високому рівні майстра можуть одиниці. Тому, говорячи про майстерність мовлення педагога, про його красномовство чи художнє читання, треба враховувати, що всі види словесної діяльності базуються на законах риторики. Зокрема А.Й. Капська зазначає, що красномовство, мистецтво красномовства – це багаторівневий і багатофакторний процес опанування мистецтвом словесної діяльності, при наявності емоційної та інтелектуальної взаємодії із слухачем з метою цільового впливу на нього як на особистість.

Продовжують розвивати сучасну риторику в Україні такі відомі вчені, як С. Д. Абрамович, Н. А. Колотілова, Л.І. Мацько, О.М.Мацько, О. Б. Олійник, Г.С. ОнуфрієнкоГ. М. Сагач, М. Ю. Чікарькова та багато інших.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога» автора Пінчук Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Риторика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Основні поняття культури мовлення

  • Поняття "мова". Функції мови

  • Поняття державної, національної та літературної мови

  • Мовна норма. Типи норм

  • Мова і мовлення. Мова і мислення. Мовленнєве спілкування

  • Мова і мислення

  • Поняття "культура мови" і "культура мовлення"

  • Стилі мови

  • Правила оформлення списку та бібліографічного опису літературних джерел

  • Комунікативні якості культури мовлення та їх зв'язок із стилями мови

  • Зв'язок комунікативних якостей культури мовлення із стилями мови

  • Культура мовлення і мовленнєві помилки

  • Зв'язок культури мовлення з іншими дисциплінами

  • Розділ II. Риторика
  • Закони риторики

  • Види красномовства та сфери його застосування

  • Підготовка промови

  • Складання плану

  • Запис промови

  • Поради доповідачу та помилки ораторів у публічних виступах.

  • Образ і культура оратора

  • Педагогічна риторика

  • Мовленнєвий етикет вчителя

  • Вітання та побажання

  • Знайомство

  • Співчуття

  • Висловлення сумніву

  • Культура професійного мовлення вчителя-логопеда.

  • Особливості професійного мовлення вчителя-логопеда.

  • Розділ III. Техніка мовлення

  • Характеристика елементів техніки мовлення

  • Якості професійного педагогічного голосу

  • Гігієна голосового апарату педагога

  • Характеристика мовленнєвого дихання

  • Дикція

  • Орфоепічна правильність мовлення

  • Засоби милозвучності української мови.

  • Фонологічні засоби мовлення.

  • Розвиток мовленнєвого слуху

  • Шляхи вдосконалення техніки мовлення

  • Робота над голосом

  • Робота над вдосконаленням дикції

  • Артикуляційна гімнастика для язика