Вчителю-логопеду недостатньо володіти культурою мовлення: дотримуватися мовних норм у різних комунікативних ситуаціях. Дуже важливо вчителеві володіти мистецтвом слова як засобом впливу на дитину, здійснювати словесне виховання. А це: проінформувати, довести, переконати, захопити ідеєю, і насамкінець, стати комунікативним лідером. Від володіння словом залежить формування навчальних мотивів та інтересів учнів, швидкість, обсяг і міцність засвоєння, збереження, пригадування та відтворення учнями навчального матеріалу. Мовлення справедливо вважають найважливішим інструментом вчителя.
Що таке мовленнєва майстерність педагога? Це царина професійної комунікативної компетентності вчителя – педагогічної риторики.
Педагогічна риторика вивчає спілкування в процесі викладання і виховання. Це наука про оптимальне, педагогічно доцільне та впливове висловлювання і спілкування.
Педагогічна риторика – це теорія ефективної мовленнєвої комунікації у сфері педагогічного спілкування (Л.М. Горобець, О.О. Мурашов, А. К. Михальська).
Педагогічна риторика надає можливість творчо застосовувати оптимальні мовленнєві технології, для того щоб мовлення досягало поставленої мети і було організоване у відповідності до завдань педагогічної діяльності.
Як зазначає Л. М. Горобець, педагогічна риторика – це сфера людської культури, що охоплює мистецтво, науку і практику переконливого, ефективного мовлення, обов'язково пафосного, модального, громадянського у різних жанрах педагогічного спілкування. Це мистецтво впливу на учня за допомогою красномовства. Це наука про виразний мовленнєвий вплив і взаємодію у навчально-виховному процесі, що надає нам можливість ефективно використовувати слово як інструмент думки, переконання, виховання.
Об'єктом педагогічної риторики є процес формування риторичної культури вчителя.
А предметом – система принципів, прийомів, умов, моделей ефективного риторичного навчання вчителя як мовленнєвої особистості елітарного типу (Л. М. Горобець).
Педагогічна риторика вивчає мовлення вчителя з погляду, по-перше, втілення думки у слово через аргументацію, вербальні та невербальні засоби, по-друге, з точки зору риторичних категорій "етос", "пафос" і "логос".
Етос (з грец. звичаї) – етичні та морально-філософські джерела якостей вчителя-ритора, що проявляються у слові, у мовленні. Саме вони дають підставу учням, їхнім батькам і колегам довіряти педагогові.
Логос (з грец. аргументи) – розумове джерело промови і думка, яку послідовно розкриває вчитель як ритор у мовленні.
Пафос (з грец. пристрасті) – це емоційний початок, почуття, вкладене в мовлення.
О.О. Мурашов виділяє такі складові мовленнєвої майстерності педагога:
• культура мовлення,
• мовленнєвий слух,
• володіння технікою мовлення,
• ерудиція,
• вербальна (словесна) пам'ять,
• здібність до імпровізації, рольової гри.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога» автора Пінчук Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічна риторика“ на сторінці 1. Приємного читання.
