Тембр голосу (фр. tembre – дзвіночок) сприймається синтетично як специфічне забарвлення голосу. Він дозволяє відрізняти людей за голосом, навіть якщо висота, гучність та тривалість звучання цих голосів однакова. Тембр голосу має важливе значення у комунікативній дії. Значно легше встановити контакт із співрозмовником або з аудиторією, якщо мовець володіє приємним, красивим тембром голосу. Потрібно звернути увагу на те, що тембр голосу може бути спонтанним (мимовільним) та креативним (спеціально сформованим). Ці ознаки проявляються у діяльності вчителя у різних ситуаціях і при різних психічних станах.
Спонтанний тембр характерний для непоставлених голосів і помітний особливо тоді, коли мовець схвильований або ускладнений слуховий контроль. На основі спонтанного тембру можна безпомилково визначити фізичний і емоційно-психологічний стан мовця. Креативний тембр притаманний сформованим, поставленим професійним голосам. Він формується для передачі голосом тільки тих емоцій і фарб, які безпосередньо стосуються поставленого мовленнєвого завдання. Наприклад, актори, продавці у метро, на базарах, професійні жебраки.
Учитель спроможний в широких межах змінювати тембр свого голосу як мимовільно, так і цілеспрямовано. Для професійного володіння голосом вчитель має знати, що тембр голосу залежить в основному від характеру зімкнення голосових зв'язок і роботи резонаторів порожнин глотки, рота і носа. Чим щільніше змикаються голосові зв'язки, коливаючись в горизонтальній площині, тим більш гучним, "густим" виходить тембр.
У вчителів частіше за все спостерігається хриплість і сиплість голосу, які є наслідком нескоординованості роботи дихання і голосоутворення, а також пошкодження голосових складок та інших ділянок мовленнєвого апарату. Крім того, хриплість і сиплість можуть з'являтися як результат порушень функціонування нервової й ендокринної систем. Все це стосується спонтанного тембру і його дефектів.
Важливо відзначити, що всі характеристики голосу – висота, сила, тембр – тісно взаємодіють. Так, гучність зростає з висотою голосу. У зв'язку з цим часто з'являється термінологічна плутанина. Наприклад, вчителі говорять: "Підвищ голос, щоб тебе було краще чути", або "Ви чому розмовляєте на підвищених тонах?",– при цьому йдеться не про висоту голосу, а лише про ступінь його гучності.
Щоб сформувати професійно значущі якості голосу, треба спеціально вчитися. Оскільки педагогічний голос – це професійно сформований голос, який повною мірою забезпечує звукову сторону педагогічного спілкування.
Крім педагогічного голосу можна згадати інші професійні голоси – вокальний голос, командний голос, сценічний (акторський) голос, дикторський голос. Набір необхідних якостей для кожної професії достатньо специфічний.
Якості професійного педагогічного голосу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога» автора Пінчук Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика елементів техніки мовлення“ на сторінці 2. Приємного читання.
