Закони риторики

Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога

Необхідною умовою ефективного спілкування є ретельне вивчення адресата. Не існує безадресних промов. Тобто, кожна промова має свого, певного, конкретного адресата, аудиторію, і чим краще оратор знає свою аудиторію, чим ретельніше він окреслить її портрет, тим ефективнішою буде його промова. Тому важливим риторичним законом виступає закон моделювання аудиторії. Він передбачає системне вивчення аудиторії, на основі соціально-демографічних, соціально-психологічних та індивідуально-особистісних ознак, кількісного складу (один суб'єкт чи ціла соціальна група).

Соціально-демографічні ознаки становлять перший ступінь вивчення аудиторії, спрямований на загальне уявлення про слухачів людини. До цієї групи можна віднести такі ознаки: стать, вік, національність, освіту, професію, склад сім'ї тощо. Для того, щоб ці ознаки не перетворились на формальні характеристики, необхідно не лише займатися фіксацією цих ознак, але й співвідносити ознаки одну з одною, займатися їх аналізом, вичитувати ту інформацію, яка закріплена за тією чи іншою ознакою.

Соціально-психологічні ознаки слухачів – це їх мотиви поведінки, потреби, ставлення до предмета мовлення та суб'єкта, який його викладає, рівень розуміння предмета.

Мотив поведінки розглядається як фактор, який зумовлює дії суб'єктів (відповідає на запитання: що спонукало суб'єкта до дії). Схарактеризуємо три мотиви:

• Морально-дисциплінарний мотив (зовнішній, примусовий фактор спонукання), не підкріплений бажанням суб'єкта;

• Емоційно-естетичний мотив (фактор, заснований на цікавості, але не підкріплений волею суб'єкта; звідси "швидкоплинність" цього мотиву);

• Інтелектуально-пізнавальний мотив (фактор, зумовлений бажанням і волею суб'єкта до пізнання). Стійкий інтелектуально-пізнавальний мотив виводить людину на рівень саморозвитку, тобто запуску в ній активного внутрішнього фактора.

Потреби розуміються як категорія, яка визначає вибір суб'єкта (відповідає на питання: що це мені дає? Навіщо це мені? що я від цього отримаю?). Можна виділити два види потреб: усвідомлені та неусвідомлені. Усвідомлена потреба буває:

• Особистісна (суб'єкт отримує інформацію тільки для себе, з урахуванням власного інтересу, тобто "замикає" інформацію на собі);

• Професійна (суб'єкт сприймає інформацію з урахуванням професійних інтересів, тобто збагачує свій професійний досвід, турбується про тих, на кому відображається його рівень компетентності);

• Громадська (суб'єкт піднімається до рівня усвідомлення вкладу в суспільство як основної умови нормального, повноцінного життя людини: чим більше я вкладу в суспільство, тим більше отримаю від нього і навпаки). Громадська потреба розвиває в людини розуміння того, що усі члени суспільства (хочуть вони цього чи не хочуть) є взаємозалежними.

Ставлення до предмета мовлення та суб'єкта, який його викладає, – це реакція суб'єкта, який сприймає інформацію. Реакція може бути байдужою, конфліктною або конструктивною, зацікавленою.

Рівень розуміння предмета мовлення зумовлює підготовленість суб'єкта: його загальна культура, світогляд, розвиток інтелектуальних здібностей, професійна підготовка тощо.

До індивідуально-особистісних ознак відносять тип нервової системи, тип і спосіб мислення людини, особливості характеру, типу темпераменту, ступеня розвитку основних складових психічної сфери – інтелекту, емоцій тощо.

Соціально-демографічні та соціально-психологічні ознаки аудиторії необхідно вивчати ще на підготовчому етапі (до безпосереднього спілкування), тобто прогнозувати їх, якщо відомий конкретний адресат. Індивідуально-особистісні ознаки вивчаються в процесі безпосереднього спілкування.

Закон моделювання аудиторії дозволяє побудувати наступний крок "запуску" концепції – виробити стратегію її реалізації.

Стратегічний закон передбачає системну побудову програми впливу на конкретну аудиторію.

Стратегія (програма дій) повинна бути динамічною, гнучкою, варіативною. Та сама концепція може мати декілька стратегій залежно від аудиторії (на кожну аудиторію вибудовується своя програма дій) та етапів реалізації концепції (скільки етапів, стільки й стратегій).

Стратегія дій становить певну послідовність кроків:

• визначення цільової установки;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога» автора Пінчук Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закони риторики“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Основні поняття культури мовлення

  • Поняття "мова". Функції мови

  • Поняття державної, національної та літературної мови

  • Мовна норма. Типи норм

  • Мова і мовлення. Мова і мислення. Мовленнєве спілкування

  • Мова і мислення

  • Поняття "культура мови" і "культура мовлення"

  • Стилі мови

  • Правила оформлення списку та бібліографічного опису літературних джерел

  • Комунікативні якості культури мовлення та їх зв'язок із стилями мови

  • Зв'язок комунікативних якостей культури мовлення із стилями мови

  • Культура мовлення і мовленнєві помилки

  • Зв'язок культури мовлення з іншими дисциплінами

  • Розділ II. Риторика

  • Закони риторики
  • Види красномовства та сфери його застосування

  • Підготовка промови

  • Складання плану

  • Запис промови

  • Поради доповідачу та помилки ораторів у публічних виступах.

  • Образ і культура оратора

  • Педагогічна риторика

  • Мовленнєвий етикет вчителя

  • Вітання та побажання

  • Знайомство

  • Співчуття

  • Висловлення сумніву

  • Культура професійного мовлення вчителя-логопеда.

  • Особливості професійного мовлення вчителя-логопеда.

  • Розділ III. Техніка мовлення

  • Характеристика елементів техніки мовлення

  • Якості професійного педагогічного голосу

  • Гігієна голосового апарату педагога

  • Характеристика мовленнєвого дихання

  • Дикція

  • Орфоепічна правильність мовлення

  • Засоби милозвучності української мови.

  • Фонологічні засоби мовлення.

  • Розвиток мовленнєвого слуху

  • Шляхи вдосконалення техніки мовлення

  • Робота над голосом

  • Робота над вдосконаленням дикції

  • Артикуляційна гімнастика для язика