Стандартні фрази у діловому стилі є функціонально доречними, вони допомагають лаконічніше та точніше передати певний зміст.
Проникнення канцеляризмів у публіцистичну та розмовну мову, шаблонні фрази збіднюють її, роблять сухою, мертвою, важкою для розуміння, надають казенного звучання. Таке явище отримало назву канцеляриту.
Близькі до канцеляризмів так звані словесні штампи – слова і вирази, позбавлені образності, часто й одноманітно повторювані без урахування контексту, які збіднюють, знеособлюють мову. В основі таких виразів часто є якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність. Наведемо приклади словесних штампів, які міцно утвердилися в мові засобів масової інформації: творча співпраця, люди в білих халаmax (лікарі), рідке золото (нафта), чорне золото (вугілля), піддати різкій критиці, приділяти найсерйознішу увагу, висвітлити цілий комплекс проблем, працювати на педагогічній ниві.
Із штампованих знеособлених фраз часто складається привітання: бажають творчих успіхів у роботі, міцного здоров'я, сімейного благополуччя тощо.
Неологізми – від грец. "неос" (новий) + "логос" (слово). Слова-неологізми – це нові слова, що створюються самим автором, якому іноді хочеться вжити таке слово, якого ще не було. Правом творення нових слів користуються звичайно письменники. В. Антоненко-Давидович якось ужив замість звичайного слова "щупальце" ним самим винайдене слово мацок (від "мацати"), мухобійка – ляпалка. Образ виникає живий та виразний, але робіть висновок, що вийде, якщо послідовно заміняти всі знайомі слова неологізмами. Вас перестануть розуміти.
Архаїзми – від грец. "архаіос" (стародавній). Це застарілі слова, мовні звороти, які вийшли з ужитку і значення їх пересічній людині не розуміле (ясновельможний, возний, воєвода, чадо, податель, подаяніє, чолобитна, перст (палець), чоло, "прийшов помисел"). У них відчувається колорит минулого. Вживання їх допомагає змалювати давню епоху. Наприклад, проповіднику важливо вміти користуватися біблійними архаїзмами, що відображають реалії давнього життя у Святій Землі: хитон – одяг; динарій, лепта – гроші; Синедріон – Рада Єрусалимського Храму.
Історизми – це застарілі слова, значення яких зрозумілі, вони передають певну історичну епоху, використовуються у художній та історичній літературі. Наприклад: соха, веретено, скрин., Двадцяте століття згадується такими історизмами: п'ятирічка, стахановець, перебудова. Але зловживати цим жанром лексики не радимо.
Варваризми – від грец. ("варварос" – чужоземець). Греки колись зневажливо називали "варварами" (бороданями) інші народи. Звідси й "варваризм" – слово, запозичене з чужої мови. Таке слово здатне одразу "намалювати" образ чужої, далекої дійсності. Проте ми вживаємо величезну кількість сучасних варваризмів у власному мовленні, які вже прижилися, хоча в українській мові є їх традиційні відповідники, наприклад, бізнесмен – підприємець, бутік – магазин, імідж – образ, кастинг – відбір, консенсус – згода, презентація – показ, пролонгація – подовження, рейдер – загарбник, спікер – голова, трек – пісня, тур – подорож, шопінг – покупки, шоу – вистава, шоумен – ведучий.
У нашій мові багато русизмів. Русизм (росіянізм) – в українській мові – це невмотивоване запозичення з російської мови, що виникло внаслідок русифікації та повсякденних масових мовних контактів українського населення з носіями російської мови. До русизмів відносять: окремі слова, наприклад: тормози- ти замість гальмувати, січас замість зараз, русифіковане значення співзвучного українського слова неділя в значенні тиждень, гостра біль замість гострий біль•, по кордону замість уздовж кордону. Скальковані російські словотворчі моделі, наприклад: співпадати замість збігатися, приймати участь замість брати участь, самий розумний замість найрозумніший тощо. Вживання русизмів знижує літературну вартість мови, зводячи її до рівня просторіччя.
Солецизми – від грец. назви м. Сол, грецької колонії в Малій Азії, де грецька мова була засмічена. Солецизми – це свідоме вживання граматично неправильних форм з метою створення певного образу. Наприклад: "Вона стара собака – зуби з'їла на цій справі". Тут іронія полягає в тому, що слово "собака" (чоловічого роду) спеціально віднесено до жінки, при зовнішній нейтральності використання прислів'я.
Зв'язок культури мовлення з іншими дисциплінами
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Риторика, культура та техніка мовлення корекційного педагога» автора Пінчук Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культура мовлення і мовленнєві помилки“ на сторінці 2. Приємного читання.
