РОЗДІЛ 8. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НЕОРИТОРИКИ

1. "Користуйтесь короткими реченнями.

2. Формулюйте ваші думки в стислій формі.

3. Замість складних слів користуйтесь більш розмовними формулами.

4. Чергуйте прості й складні речення, речення розповідні й запитальні.

5. Користуйтесь індикаторами аргументації і точок зору (тому що, по-перше, до того ж) і сполучниками (але, і).

6. Не зловживайте пасивним залогом (замість "У виступі буде наведено ряд прикладів..." скажіть "У своєму виступі я наведу ряд прикладів...").

7. Наводьте конкретні приклади для ілюстрації абстрактних ідей і узагальнень.

8. Час від часу звертайтесь прямо до аудиторії ("Тепер задайте собі запитання...").

9. Дайте зрозуміти аудиторії, не забуваючи, що це повинно звучати природно, що ви маєте намір навести цитату (не оголошуйте: "Ось цитата...", а скажіть: "Як відмітив пан X ...").

10. Не забувайте давати ясні вказівки, на якій стадії своєї аргументації ви перебуваєте, і повторювати основні моменти вашої промови"1.

Крім того, автори пропонують певні поради оратору, дотримання яких допоможе йому вже на заключному етапі ораторської діяльності - на етапі виголошення промови:

1. "Оголошуйте тільки про те, що ви маєте намір робити.

2. Не говоріть, що з даної теми ще можна багато сказати, але ви не можете цього зробити через брак часу.

3. Запобігайте подвійної вступної частини: "Перед тим, як я розпочну свій виступ, мені хотілося б...".

4. Намагайтесь не створювати уявлення, що ви погано підготувались до виступу або що вас мало хвилює дана тема. Не кажіть: "Йдучи сюди, я подумав про те, що можу вам сьогодні сказати.".

5. Не звинувачуйте аудиторію в неуцтві або інших гріхах і не поводьтеся з нею зверхньо. Не пояснюйте слухачам загальновідомі речі. Не кажіть: "Дозвольте мені пояснити значення слова "гомеопатія" тим із вас, хто не знає, що це таке..." або "Мешкаючи тут, ви, звичайно, не знайомі з новітніми досягненнями в цій царині.".

6. Не перестарайтеся в бажанні виглядати скромним і без необхідності не вибачайтеся. Не кажіть: "На жаль, я не є знавцем у цій галузі, але..." або "Я розумію, що те, про що я зараз говорю, не так важливо, але.".

7. Запобігайте постійного повторення фраз "на завершення", "підсумовуючи все вищесказане" тощо. Тільки якщо ви дійсно підійшли до завершальної частини виступу, кажіть: "На завершення" або "З вищенаведеного можна зробити такі висновки.".

8. Не закінчуйте свій виступ на півслові. Промова повинна закінчуватися чітко окресленою завершальною частиною. Останні фрази типу "ось, напевно і все, що я хотів сказати" або "мабуть, я на цьому завершу свій виступ" впливають на слухачів негативно".

У цілому специфіку риторичного підходу до аргументації Ф. ван Єємерен і Р. Гроотендорст визначають таким чином. По-перше, це спрямованість аргументації на певну аудиторію. Тобто ефективність моделей аргументації розкривається стосовно тих людей, яких потрібно у чомусь переконати. По-друге, раціональні стандарти прийняття аргументів прирівнюються до тих, які превалюють у певному суспільстві. Тобто аргумент вважається прийнятним, якщо він схвалюється аудиторією. По-третє, це встановлення ефективності різних моделей аргументації. Тобто вивчаються різноманітні прийоми, які в певному контексті впливають на зміну думок аудиторії. Звідси випливає приписуючий характер риторичного підходу, що виявляється у вказівці напрямів, коли на яскравих прикладах і багатократному повторенні можна навчити досягати успіху в публічних виступах2.