Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

32 Ангел же Господній запитав його: “За що бив єси свою ослицю аж тричі? Ось я вийшов перепинити тобі дорогу, бо путь твоя супротивна мені. 33 Ослиця бачила мене й завернула передо мною оце вже тричі. Була б вона не завернула передо мною, давно вже я вбив би тебе, її ж лишив живою.” 34 І каже Валаам до ангела Господнього: “Згрішив я, та проте не знав, що стояв єси проти мене на стежці. Отож, коли воно не гаразд на твій погляд, повернусь я назад.” 35 А ангел Господній до Валаама: “Та йди вже з тими людьми, але казатимеш тільки те, що я скажу тобі.” То й пішов Валаам із князями Балаковими. 36 Як почув же Балак, що прибув Валаам, то вийшов йому назустріч в Ір-Моав, що на межі Арнона, на самому кінці границі. 37 І каже Балак до Валаама: “Хіба не посилав я посланця мого по тебе? Чого ж не прибув єси до мене? Чи то я, може, не спроможен пошанувати тебе як слід?” 38 А Валаам до Балака й каже: “Ось я прибув до тебе. Та хіба ж то Моя воля – промовляти щонебудь? Що вкладе мені Господь в уста, те й скажу.” 39 Вирушили Валаам з Балаком та й прибули в Кіріят-Хуцот. 40 Приніс Балак жертву з великої та дрібної скотини й послав Валаамові та князям, що були з ним. 41 Другого ж дня вранці взяв Балак Валаама та й вивів його вгору на Бамот-Ваал, звідки видно було край народу.

23. Перше та друге благословення Валаама Ізраїлеві

1 І каже Валаам до Балака: “Споруди мені тут сім жертовників і напоготов семеро бичків та семеро баранів.” 2 Вчинив Балак, як повелів Валаам, і принесли Балак з Валаамом по бичкові й по баранові на кожному жертовнику. 3 І каже Валаам до Балака: “Стань біля твого всепалення, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, тож те, що покаже він мені, оповім тобі.” І пішов собі на голий верх гори. 4 Вийшов Бог назустріч Валаамові; Валаам і каже до нього: “Приготував я сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.” 5 І вклав Господь в уста Валаамові слова й мовив: “Повернися до Балака та й скажеш йому так.” 6 Повернувся він до нього, аж ось він стоїть коло свого всепалення, сам він і всі князі моавські. 7 Тож заходився він віщувати та й каже: “З Араму привів мене Балак, цар моавський, із гір, що на сході: Йди, проклени мені Якова, йди, заклени Ізраїля. 8 Та як мені проклинати того, кого не прокляв Бог? Як заклинати того, кого Господь не закляв? 9 Зверху скелі бачу його я, з високих гір на нього дивлюся. Ось народ, що окремо живе, що не до лічби з людьми іншими. 10 Хто порох Якова полічив би? Хто порахував би Ізраїля чвертку? Коли б мені та смертю праведних померти, коли б то кінець мій такий був, як їхній!” 11 Отож Балак до Валаама: “Що вчинив єси зо мною? Проклясти ворогів моїх узяв я тебе, ти ж їх благословляєш!” 12 Той же відповів: “А хіба я не повинен пильнувати, щоб теє говорити, що Господь мені в уста вклав?” 13 Тоді Балак до нього й каже: “Йди зо мною на інше місце; звідти побачиш тільки край народу, усього ж його не побачиш; проклени мені звідти.” 14 І вивів його на Чатівницьке поле, на верх гори Пізга, спорудив там сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові. 15 І каже до Балака: “Постій тут коло твого всепалення, а я піду назустріч Богові.” 16 Вийшов Бог назустріч Валаамові, вклав йому слова в уста й мовив: “Повернися до Балака та й повідаєш йому так.” 17 Повернувсь він до нього, аж ось той стоїть біля свого всепалення, і князі моавські з ним. Балак його й питає: “Що сказав Господь?” 18 І став той віщувати й мовив: “Устань, Балаку, слухай, припади вухом до мене, Ціпорів сину! 19 Бог не людина, то й не рече неправди, не чоловік він, то й не має чого каятись. Чи може ж він твердити, а ділом не ствердити? Чи може сказати, а не доказати? 20 Тож таке веління благовістити я мушу: він поблагословив, а я не відкличу. 21 Бо немає у Якова неправди, гріха на Ізраїлі немає. Госдодь, його Бог, із ним, величний володар у нім перебуває. 22 Той Бог, що з Єгипту його вивів, – для нього він мов буйвіл сильний. 23 Немає в Якова, нема чарування, не знане в Ізраїлі ворожіння; свого часу буде провіщено Якову та Ізраїлю, що Бог творитиме. 24 Ось люд, що встає, неначе та левиця, що зводиться вгору, мов той лев; не ляже він перше, ніж пожере здобич та крови нап’ється з убитих.” 25 І каже Балак Валаамові: “Краще вже й не проклинай його. Але й не благослови!” 26 Відповів Валаам Балакові, кажучи: “Чи я ж тобі не казав, усе, що промовить Бог, я мушу зробити?” 27 Тоді Балак до Валаама: “Ходімо, візьму тебе ще в інше місце. Може ж, Богові буде вгодно, щоб ти прокляв мені його звідти.” 28 І взяв Балак Валаама з собою на верхів’я Пеора, що височить понад сухим степом. 29 І каже Валаам Балакові: “Споруди мені тут сім жертовників і споготов мені тут семеро бичків та семеро баранів.” 30 І зробив Балак, як сказав Валаам, і приніс бичка й барана на кожному жертовнику.

24. Трете благословення Ізраїлеві через Валаама

1 Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі. 2 А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий, 3 і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима; 4 слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває. 5 Що за красні, Якове, намети в тебе, – Ізраїлю, твої оселі! 6 Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою. 7 Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо. 8 Той Бог, що з Єгипту його вивів, – для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває. 9 Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, – хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.” 10 Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш. 11 Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.” 12 А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав: 13 навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив. 14 Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, – ходи, об’явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.” 15 І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, – слово мужа з одкритими очима; 16 слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває. 17 Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета. 18 Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, – Ізраїль же зійде вгору. 19 Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.” 20 І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.” 21 Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі. 22 Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.” 23 І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить! 24 Припливуть від хеттитів судна, підіб’ють Ашура, підіб’ють Евера, тож так само й він навіки загине.” 25 Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.

25. Розпуста в Ваал-Пеорі 1-5; Пінхас-рятівник 6-9; нагорода йому 10-15; помста 16-18

1 Оселивсь Ізраїль у Шіттімі, тож запопався народ блудувати з дочками Моава. 2 Закликали вони його на жертви своїм богам, а народ споживав і поклонявся їхнім божищам. 3 Ваал-Пеорові піддавсь Ізраїль, тим то гнів Господній запалав на Ізраїля. 4 Господь сказав Мойсеєві: “Візьми всіх чільних у народі й повісь їх (на покуту) перед Господом проти сонця, щоб палючий гнів Господній перейшов.” 5 І наказав Мойсей суддям Ізраїля: “Кожен з вас нехай повбиває тих з-поміж ваших людей, що пристали до Ваал-Пеора.” 6 Та ось приходить один із синів Ізраїля й приводить до братів своїх якусь мідіянку, перед очі Мойсея і перед очі всієї громади синів Ізраїля, що плакали коло входу до намету зборів. 7 Побачив те Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, тож устав він з-посеред громади, вхопив списа в руку, 8 пішов слідом за ізраїльським чоловіком у середину шатра й пробив їх обох, ізраїльтянина та жінку, у живіт. І відвернулася пошесть від синів Ізраїля. 9 А полягло вже було від неї 24 000. 10 Господь промовив до Мойсея: 11 “Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, одвернув обурення моє від синів Ізраїля, ревнувавши за мою честь посеред них; тим я не вигубив синів Ізраїля у моїх ревнощах. 12 Тож об’яви: Ось я даю йому союз миру, 13 що буде йому та його потомству союзом віковічного священства за те, що ревнував за свого Бога й спокутував синів Ізраїля.” 14 А ймення вбитого ізраїльтянина, котрого прошито разом з мідіянкою, було Зімрі, син Салу; був він князь батьківського роду Симеоніїв. 15 А ім’я забитої жінки мідіянки було Козбі; була вона дочкою Цура, родоначальника одного з племен мідіянських. 16. Господь промовив до Мойсея: 17 “Киньтеся на мідіян та повбивайте їх, 18 вони бо по-ворожому вчинили, підступно обдуривши Пеором та Козбі, дочкою мідіянського царя, сестрою їхньою, вбитою під час мору з-за Пеора.”

26. Новий перепис Ізраїля 1-51; поділ землі 52-56; рід левітів 57-65

1 По тому, як мор перейшов, повідав Господь Мойсеєві та Єлеазарові, синові Арона священика: 2 “Перелічіть усю громаду синів Ізраїля, від двадцятьох років і старше, за батьківськими домами їхніми, усіх здатних до війська в Ізраїлі.” 3 І Мойсей з Єлеазаром священиком зробив їм перегляд у степах моавських, над Йорданом, проти Єрихону. 4 Від двадцятьох років і вище, як заповідав Господь Мойсеєві. Сини ж Ізраїля, що вийшли з Єгипетської землі, були: 5 Рувим, первенець Ізраїля. Сини Рувима: від Еноха – родина Енохіїв, від Паллу – родина Паллуїв. 6 Від Хецрона – родина Хецроніїв, від Кармі – родина Карміїв. 7 Це родини Рувимлян. Було їх нараховано 43 730. 8 Сини Паллу: Еліяв. 9 Сини Еліява: Немуел, Датан та Авірам; це ті Датан та Авірам, громадські радники, що ворохобилися проти Мойсея в юрбі Кораха, коли повстали були на Господа, – 10 земля роззявила свої щелепи й проглинула їх із Корахом; і прибічники його загинули, бо вогонь пожер 250 людей, щоб іншим була наука. 11 Сини ж Кораха не загинули. 12 Сини Симеона, за родинами їхніми: від Немуела – родина Немуеліїв, від Яміна – родина Ямініїв, від Яхіна – родина Яхініїв, 13 від Зераха – родина Зерахіїв, від Шаула – родина Шауліїв. 14 Це родини Симеоніїв, 22 200. 15 Сини Гада, за їхніми родинами: від Цефона – родина Цефоніїв, від Хага – родина Хагіїв, від Шуні – родина Шуніїв, 16 від Озні – родина Озніїв, від Ері – родина Еріїв, 17 від Арода – родина Ародіїв, від Арелі – родина Ареліїв. 18 Це родини синів Гада, числом 40 500. 19 Сини Юди: Ер та Онан, що вмерли в Ханаан-землі. 20 Було ж синів Юди, за родинами їхніми: від Шели – родина Шелаїв, від Переца – родина Переціїв, від Зераха – родина Зерахіїв; 21 сини Переца були: від Хецрона – родина Хецроніїв, від Хамула – родина Хамуліїв. 22 Це родини Юди, 76 500. 23 Сини Іссахара, за їхніми родинами: від Толи – родина Толаїв, від Пувви – родина Пувваїв, 24 від Яшува – родина Яшувіїв, від Шімрона – родина Шімроніїв. 25 Це родини Іссахара, 64 300. 26 Сини Завулона, за їхніми родинами: від Середа – родина Середіїв, від Елона – родина Елоніїв, від Яхлеела – родина Яхлееліїв. 27 Це родини Завулона, числом 60 500. 28 Сини Йосифа, за їхніми родинами: Манассія та Ефраїм. 29 Сини Манассії: від Махіра – родина Махіріїв; а Махір мав Гілеада: від Гілеада – родина Гілеадіїв. 30 Це сини Гілеада: від Ієзера – родина Ієзеріїв, від Хелека – родина Хелекіїв, 31 від Асрієла – родина Асрієліїв, від Шехема – родина Шехеміїв, 32 від Шеміди – родина Шемідаїв, від Хефера – родина Хеферіїв. 33 У Целофхада ж, сина Хефера, не було синів, лише дочки; ймення дочок Целофхада: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца. 34 Це родини Манассії, 52 700. 35 Сини Ефраїма, за їхніми родинами: від Шутелаха – родина Шутелахіїв, від Бехера – родина Бехеріїв, від Тахана – родина Таханіїв. 36 А ось сини Шутелаха: від Ерана – родина Ераніїв. 37 Це родини синів Ефраїма, 32 500. Це сини Йосифа, за їхніми родинами. 38 Сини Веніямина, за їхніми родинами: від Бели – родина Белаїв, від Ашбела – родина Ашбеліїв, від Ахірама – родина Ахіраміїв, 39 від Шуфама – родина Шуфаміїв, від Хуфама – родина Хуфаміїв. 40 Були ж у Бели сини: Ард і Нааман; від Арда – родина Ардіїв, від Наамана – родина Нааманіїв. 41 Це сини Веніямина, за їхніми родинами, 45 600. 42 Це сини Дана, за їхніми родинами: від Шухама – родина Шухаміїв; це сини Дана, за їхніми родинами. 43 Усіх їх числом 64 400. 44 Сини Ашера, за їхніми родинами: від Їмни – родина Їмніїв, від Їшві – родина Їшвіїв, від Брії – родина Бріїв. 45 Сини Брії: від Хевера – родина Хеверіїв, від Малкієла – родина Малкієліїв. 46 А ім’я дочки Ашерової було Сераха. 47 Це родини Ашера, числом 53 400. 48 Сини Нафталі, за їхніми родинами: від Яхцела – родина Яхцеліїв, від Гуні – родина Гуніїв, 49 від Ецера – родина Ецеріїв, від Шіллема – родина Шіллеміїв. 50 Це сини Нафталі, за їхніми родинами, 45 400. 51 Оце сини Ізраїля, що їх нараховано 601 730. 52 Господь промовив до Мойсея: 53 “Між оцими мусить бути поділена земля у спадщину, за числом імен. 54 У кого більше душ, тому даси більшу спадщину, а в кого менше, тому меншу; кожному наділено буде його спадщину за числом нарахованих у переписі. 55 Але земля розділена буде жеребом, і вони Успадкують її за іменами батьківських колін. 56 Як випаде жереб, так буде кожному наділене його спадкоємство, між великим та малим коліном.” 57 А ось число левітів, за їхніми родинами: від Гершона – родина Гершоніїв, від Кегата – родина Кегатіїв, від Мерарі – родина Мераріїв. 58 Це родини Леві: родина Левіїв, родина Хевроніїв, родина Махліїв, родина Мушіїв, родина Корхіїв. А Кегат мав Амрама. 59 Жінка ж Амрама звалась Йохеведа, дочка Леві, що народилася в нього в Єгипті; і породила вона Амрамові Арона, Мойсея та Марію, сестру їх. 60 В Арона ж народились Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар 61 Надав та Авігу померли, коли приносили невідповідний вогонь перед Господом. 62 Усіх же нараховано їх чоловічої статі від одного місяця й вище 23 000; їх не пораховано з іншими синами Ізраїля, бо не було наділено їм спадщини поміж ними. 63 Це ті з синів Ізраїля, що їх перелічив Мойсей з Єлеазаром священиком у степах моавських, над Йорданом, проти Єрихону. 64 Між ними не було вже ні одного з тих синів Ізраїля, яких перелічив був Мойсей з Ароном священиком у Синай-пустині, 65 сказав бо був про них Господь, вони цілком вимруть у пустелі; і справді не зосталося з них ні одного, крім Калева, сина Єфунне, та Ісуса Навина.

27. Право спадкоємства для дочок Ізраїля 1-11; Ісус Навин, заступник Мойсея 12-23

1 Тоді приступили дочки Целофхада, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, з родини Манассії, сина Йосифа. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца. 2 І стали перед Мойсеєм та Єлеазаром священиком, перед князями й усією громадою, коло входу в намет зборів, та й кажуть: 3 “Батько наш помер у пустині, не був він із тієї юрби, що зібралась була проти Господа, з прибічників Кораха; помер він за свій гріх. Синів же не було в нього. 4 Чого б то ймення батька нашого мало зникнути з його роду тільки через те, що в нього нема сина? Дайте й нам власність між братами нашого батька.” 5 Виклав Мойсей їхню справу перед Господом. 6 Господь же сказав Мойсеєві: 7 “Справедливо мовлять дочки Целофхада; мусиш дати їм власність і спадщину поміж братами їхнього батька, переведеш і батьківщину їхню на них. 8 А синам Ізраїля скажеш: Коли хтось умре й не лишить синів, то переведете його спадщину на дочок його. 9 Коли ж немає дочок у нього, дасте його братам спадкоємство його. 10 А коли й братів немає в нього, то віддасте його спадщину братам його батька. 11 Коли й батько його не має братів, то віддасте спадкоємство найближчому родичеві з його родини, і він посяде його.” Це буде синам Ізраїля судова постанова, як заповідав Господь Мойсеєві. 12 Сказав Господь Мойсеєві: “Вийди на цю Аварім-гору та й подивись на землю, що я призначив синам Ізраїля. 13 І як побачиш, то приєднаєшся і ти до лона народу твого, як уже приєднався Арон, твій брат, – 14 за те, що обидва ви спротивились були моєму велінню у Сін-пустині, під час бунту громади, замість прославити мене перед їхніми очима при водах. Це вода Меріва, коло Кадешу в Сін-пустині.” 15 Мойсей же промовив до Господа: 16 “Нехай Господь, Бог духів усіх живих, поставить над громадою чоловіка, 17 щоб виступав і йшов перед ними та щоб виводив і вводив їх, щоб не була Господня громада мов та отара без пастуха.” 18 Повідав же Господь Мойсеєві: “Візьми собі Ісуса Навина, чоловіка, що має духа в собі, і поклади на нього твою руку. 19 Постав його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою і передай йому свою владу перед їхніми очима, 20 й приділи йому своєї гідности, щоб уся громада синів Ізраїля слухала його. 21 Стане він перед священиком Єлеазаром, а той питатиме за нього про суд Урім перед Господом; за словом його вони виходитимуть і за словом його входитимуть, він сам і всі сини Ізраїля, вся громада.” 22 І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь; узяв він Ісуса та й поставив його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою; 23 він поклав на нього руки й передав йому владу, як заповідав Господь через Мойсея.

28. Жертви на різні святкові дні

1 Промовив Господь до Мойсея: 2 “Повели синам Ізраїля й скажи їм: Пильнуйте, аби належні мені приносини, хліб мій для вогненних жертв на приємний для мене запах, приношувано мені в означений час. 3 Скажеш їм: Ось яку вогненну жертву маєте приносити Господеві: двоє ягнят однолітніх без вади, щодня, як повсякчасне всепалення; 4 одне ягня принесеш у жертву вранці, а друге надвечір; 5 а як офіру – одну десятину ефи питльованої муки, перемішаної з чверткою найліпшої олії. 6 Це повсякчасне всепалення, що було принесене на Синай-горі на приємний запах як вогненна жертва Господеві. 7 А як возливання – чверть гіну вина на одне ягня; у святині мусиш приносити возливання Господеві з щирого вина. 8 Друге ж ягня принесеш у жертву надвечір, так само офіру й возливання, як уранці, принесеш йому як вогненну жертву на приємний Господеві запах. 9 А суботнього дня – двоє ягнят однолітків без вади, і як офіру – дві десятини питльованої муки, перемішаної з олією, та возливання до того. 10 Це всепалення в суботу, щосуботи, окрім повсякчасного всепалення та возливання до нього. 11 Щоразу, коли настане у вас новий місяць, приноситимете на всепалення Господеві двох бичків, одного барана, семеро ягнят однолітків без вади. 12 А до кожного бичка – три десятини питльованої муки, перемішаної з олією, як офіру, для барана ж – дві десятини питльованої муки, перемішаної з олією, як офіру. 13 І для кожного ягняти по десятині питльованої муки, перемішаної з олією, як офіру – на всепалення, на приємний запах, як вогненну жертву Господеві. 14 Возливанням же до них будуть: пів гіна до одного бичка, третина гіна до барана й чверть гіна до кожного ягняти. Це місячне всепалення, кожного нового місяця, по всі місяці року. 15 Принесіте також Господеві одного козла в жертву за гріх, окрім повсякчасного всепалення, з возливанням до нього. 16 Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця – Пасха Господеві. 17 А п’ятнадцятого дня того місяця теж свято – сім день опрісноки треба їсти. 18 Першого дня будуть святі збори, ніякої важкої роботи не робитимете. 19 Принесете вогненну жертву всепалення Господеві: двох бичків, одного барана та семеро ягнят однолітків, щоб були вони у вас без вади. 20 А як офіру до них – питльованої муки, перемішаної з олією, три десятини ефи на одного бичка та дві десятини на барана; 21 по десятині принесете на кожне з сімох ягнят; 22 і одного козла в жертву за гріх, щоб справити за вас покуту. 23 Ви принесете це крім вранішнього всепалення, всепалення повсякчасного. 24 Щодня при-носитимете так само, протягом сімох днів, хліб вогненної жертви на приємний Господеві запах, окрім всепалення, що приноситься щодня, та возливання до нього. 25 А сьомого дня будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не робитимете. 26 У день первоплодів, коли принесете Господеві нову офіру, на свято седмиць, будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете. 27 Принесете всепалення на приємний Господеві запах: двох бичків, одного барана, семеро ягнят однолітків; 28 а як офіру до них – питльованої муки, перемішаної з олією, три десятини ефи на одного бичка, дві десятини на барана, 29 по десятині на кожне з сімох ягнят; 30 а й одного козла, щоб справити за вас покуту. 31 Крім щоденного всепалення та офір, принесете ці жертви й возливання до них – усе без вади.”

29. Осінні свята: новий рік 1-6; велика покута Йом Піппурім 7-11; Кучки 12-39

1 “Сьомого місяця, першого дня місяця, матимете святі збори; жадної важкої роботи не робитимете: буде то день гучних сурем для вас. 2 Принесете всепалення приємного запаху Господеві: одного бичка, одного барана, сімох ягнят однолітків без вади; 3 і офіру до них: питльованої муки, перемішаної з олією, три десятини на бичка, дві десятини на барана 4 і одну десятину на кожне з сімох ягнят, 5 та одного козла на жертву за гріх, щоб справити за вас покуту, – 6 усе те, крім місячного всепалення з офірою до нього й щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього, – за обрядом, на приємний запах, як вогненну жертву Господеві. 7 А десятого дня того самого місяця будуть у вас святі збори: будете вмертвляти себе; ніякої роботи не робитимете. 8 І принесете у всепалення приємного запаху Господеві: одного бичка, одного барана, семеро ягнят однолітків без вади; 9 і до них офіру – питльованої муки, перемішаної з олією: три десятини до бичка, дві десятини до барана, 10 по десятині до кожного з сімох ягнят; 11 одного козла на жертву за гріх, окрім жертви за гріх на спокутування та щоденного всепалення з офірами й возливанням до них. 12 П’ятнадцятого ж дня сьомого місяця матимете святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете й святкуватимете свято на честь Господа сім день. 13 Принесете у всепалення вогненну жертву приємного запаху Господеві: тринадцять бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади, 14 з офірою до них питльованої муки, перемішаної з олією: три десятини до кожного з тринадцятьох бичків, дві десятини до кожного з двох баранів, 15 по десятині до кожного з чотирнадцятьох ягнят, 16 і одного козла як жертву за гріх, окрім всепалення щоденного з офірою та возливанням до нього. 17 Другого дня дванадцять бичків, двох баранів, чотирнадцятеро ягнят однолітків без вади, 18 з офірою й возливанням до бичків, до баранів та до ягнят, за числом, за обрядом, 19 і одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою й возливанням до нього. 20 Третього дня одинадцять бичків, двох баранів та чотирнадцятеро ягнят однолітків без вади, 21 з офірою та возливанням до бичків, до баранів та ягнят, за їхнім числом, за обрядом; 22 і одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього. 23 Четвертого дня – десятеро бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади, 24 з офірою й возливанням до бичків, до баранів та до ягнят, за їхнім числом, за обрядом; 25 і одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього. 26 П’ятого дня – дев’ятеро бичків, двох баранів, чотирнадцятеро ягнят однолітків без вади, 27 з офірою й возливанням до бичків, до баранів та ягнят, за числом, за обрядом, 28 ще й одного козла на жертву за гріх, окрім всепалення щоденного з офірою та возливанням до нього. 29 Шостого дня – восьмеро бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади, 30 з офірою та возливанням до бичків, до баранів та ягнят, за числом, за обрядом, 31 ще й одного козла на жертву за гріх, окрім всепалення щоденного з офірою й возливанням до нього. 32 І сьомого дня – сімох бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади, 33 з офірою й возливанням до бичків, до баранів і ягнят, за числом, за обрядом, 34 ще й одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою й возливанням до нього. 35 Восьмого ж дня будуть у вас урочисті збори; ніякої важкої праці не виконуватимете. 36 Принесете на всепалення вогненну жертву приємного запаху Господеві: одного бичка, одного барана, сімох ягнят однолітків без вади, 37 з офірою та возливанням до бичка, до барана й до ягнят, за числом їхнім, за обрядом, 38 ще й одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього. 39 Оці жертви приноситимете Господеві на ваші свята, окрім обітниць та добровільних приносин ваших на всепалення, офіру, возливання й мирні жертви ваші.”

30. Закони про обітниці

1 Мойсей повчав синів Ізраїля згідно з усім тим, що заповідав йому Господь. 2 Промовив Мойсей до голів у колінах синів Ізраїля: “Ось що заповідав Господь: 3 Коли чоловік склав обітницю Господеві, чи заприсягся клятвою накласти на себе якесь зобов’язання, то не можна йому ламати своє слово; мусить він виконати все, що висловив устами. 4 А коли жінка складе обітницю Господеві, а чи візьме на себе якесь зобов’язання в домі батька свого, за її дівування, 5 і батько, довідавшися про її обітницю чи зобов’язання, що вона взяла на себе, нічого їй не скаже, то всі її обітниці чинні й усі її зобов’язання, що їх узяла на себе, чинні. 6 Коли ж батько заборонить їй того дня, як довідається про її обітниці й зобов’язання, що їх узяла вона на себе, то вони не будуть чинні, й Господь простить їй, бо її батько заборонив їй. 7 Якже ж вона вийде заміж, мавши на собі обітниці або зв’язавши себе якимсь необережним словом, 8 і чоловік її, того дня, коли довідається про те, не скаже їй нічого, то її обітниці будуть чинні й зобов’язання, що взяла їх на себе, будуть чинні. 9 Коли ж її чоловік того дня, як довідається, заперечить їй, то тим він зробив обітницю, що на ній, нечинною, так само й необачне слово уст її, що ним була зобов’язалась, отож Господь простить їй. 10 Обітниця вдови або розлученої і все те, чим вона себе зобов’язала, буде чинною для неї. 11 Якже ж якась жінка склала обітницю або клятьбою взяла на себе якенебудь зобов’язання в господі у свого чоловіка, 12 і чоловік її, довідавшись про те, не каже їй нічого, не перечить, то всі її обітниці чинні й усі зобов’язання матимуть силу. 13 А коли чоловік зробить їх нечинними того дня, як довідається про них, то що б не вийшло з її уст, чи то обітниці, чи зобов’язання, які вона взяла на себе, – все те буде нечинне, бо нечинними зробив їх чоловік її, тож Господь простить їй. 14 Усяку обітницю й усяке заприсяжене зобов’язання вмертвляти себе чоловік може потвердити й може зробити нечинним. 15 Коли ж її чоловік з одного дня на другий не сказав їй нічого, то тим він згодився з усіма її обітницями або з усіма зобов’язаннями, що на ній; він затвердив їх, бо мовчав того дня, коли був про них довідався. 16 Якже ж, довідавшись про них, зробить їх нечинними пізніше, то понесе гріх за свою жінку.” 17 Це установи, що повелів Господь Мойсеєві, стосовні чоловіка та жінки, батька та дочки за її дівування в батьковій господі.

31. Війна проти мідіян 1-24; розподіл здобичі 25-47; пожертви провідників 48-54

1 Промовив Господь до Мойсея: 2 “Помстись на мідіянах за синів Ізраїля, і тоді приєднаєшся до своїх предків.” 3 Тож Мойсей звернувся до народу: “Озбройте людей поміж вами на війну, і нехай ідуть на мідіян, щоб виконати Господню помсту на мідіянах. 4 По тисячі чоловік із кожного коліна, від усіх колін Ізраїля, поставите до війська.” 5 І вибрали з-поміж тисяч Ізраїля по тисячі з коліна, 12 000 озброєних на війну. 6 І вислав Мойсей їх, по тисячі з коліна, на війну, їх і Пінхаса, сина священика Єлеазара; і святий посуд, і сурми для сполоху були з ним. 7 Вирушили вони в похід проти мідіян, як заповідав Господь Мойсеєві, і повбивали всіх чоловіків. 8 Поміж іншими полеглими вбили вони царів мідіянських: Еві, Рекема, Цура, Хура та Реву – п’ятьох царів мідіянських; так само й Валаама, сина Беора, вбили вони мечем. 9 Позабирали сини Ізраїля в полон мідіянське жіноцтво та дітей, і всю скотину, й отари та здобутки їхні пограбували. 10 Усі ж міста їхні, де вони жили, з усіма їхніми оселями, спалили вогнем. 11 Узяли вони всю здобич і все награбоване, людей і товар 12 та й привели бранців, награбоване й здобич до Мойсея та до Єлеазара священика й до громади синів Ізраїля у табір, на степах моавських, що над Йорданом, проти Єрихону. 13 І вийшли Мойсей, священик Єлеазар та всі князі громадські аж поза табір їм назустріч. 14 І розгнівався Мойсей на воєводів, на тисячників та на сотників, які повернулися з військового походу, 15 та й каже до них: “Ви зоставили живими всіх жінок. 16 Таж то вони, за порадою Валаама, звели синів Ізраїля відступити від Господа заради Пеора; тим і кинулась пошесть на Господню громаду. 17 Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі й усіх жінок, що спізнали чоловіка, також повбивайте. 18 А всіх дітей жіночої статі, що ще не знали чоловіка, позоставляйте живими для себе. 19 Самі ж розташуйтеся поза табором сім день; кожен, хто вбив чоловіка, і кожен, хто приторкнувся до вбитого, – всі ви очиститесь на третій день і на сьомий, ви самі й бранці ваші. 20 І всяку одіж і всяку річ із шкури й усе, що зроблено з козячої шерсти, ще й усяку дерев’яну посудину теж очистите.” 21 А й священик Єлеазар сказав до бійців, що виправлялись у похід: “Ось установа закону, що Господь заповідав Мойсеєві: 22. Золото, срібло, мідь, залізо, цинк та оливо, 23 усе, що витримує вогонь, переведете крізь вогонь, і буде воно чистим, та нехай буде очищене також і очищаючою водою; а все те, що не витримує вогню, переведете крізь воду. 24 Виперете на собі одяг сьомого дня і станете чисті, а тоді ввійдете до табору.” 25 Промовив Господь до Мойсея: 26 “Перелічіть, ти, Єлеазар священик і голови родин усієї громади, скільки було взято в полон людей та скотини, 27 і поділіть здобич по половині між тими, хто воювали, хто ходили в похід, та між рештою громади. 28 Від бійців, що виправлялись у похід, візьмеш данину для Господа: одне з п’ятисот, з людей, з великої скотини, з ослів та з дрібної скотини. 29 Візьмеш її з їхньої половини та й оддаси священикові Єлеазарові – як жертву возношення Господеві. 30 А з половини, що припаде синам Ізраїля, візьмеш одне з п’ятдесяти, з людей, з великої скотини, з ослів, з дрібної скотини та з усякої іншої скотини, і віддаси левітам, що пильнують службу біля Господнього житла.” 31 І зробили Мойсей та Єлеазар священик так, як заповідав Господь Мойсеєві. 32 Було ж здобичі, що зосталась від захопленого військовим людом, дрібної скотини 675 000, 33 великої скотини 72 000, 34 ослів 61 000, 35 а жінок, що не знали чоловічого ложа, всіх 32 000 душ. 36 Половина, тобто пай тих, що виправлялись на війну, була: дрібного скота 337500; 37 а данина для Господа з дрібної скотини була 675; 38 великого скота 36000, а данина для Господа 72; 39 ослів 30 500, а данина для Господа 61; 40 людей же було 16000, а данина для Господа 32 душі. 41 Мойсей же віддав священикові Єлеазарові данину на жертву возношення Господеві, як повелів Господь Мойсеєві. 42 А половина, що випала синам Ізраїля, яку Мойсей відділив від половини, що припала військовим людям, 43 тобто половина, що пішла громаді, була: дрібного скота 337 500; 44 великого скота 36 000; 45 ослів 30 500; 46 і людей 16000 душ. 47 З половини, що випала синам Ізраїля, взяв Мойсей одне з п’ятидесяти, з людей та скотини, та й віддав левітам, що пильнували службу в Господній храмині, як заповідав Господь Мойсеєві. 48 Приступили до Мойсея воєводи, що проводили в поході, тисячники та сотники, 49 та й кажуть до нього: “Слуги твої перелічили всіх вояків, які були доручені нам, і не бракує в нас ні одного чоловіка. 50 отож ми й приносимо Господеві дар, що хто знайшов із золотих речей: обручки, ланцюжки, перстені, сережки й намиста, щоб відправити за наші душі покуту перед Господом.” 51 Мойсей же та Єлеазар священик узяли в них те золото: все то речі майстерної роботи. 52 Усього ж золота, що його тисячники та сотники принесли в жертву возношення Господеві, було 16 750 шеклів. 53 А прості військові затримали взяту собі здобич, тільки для себе. 54 І взяли Мойсей та Єлеазар священик золото в тисячників і сотників та й внесли його у намет зборів – як спомин від синів Ізраїля перед Господом.

32. Побажання колін Гада та Рувима 1-5; осторога Мойсея 6-15; нова угода 16-38; півпокоління Манассії 39-42