Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

1 Господь сказав Мойсеєві: 2: «Скажи Аронові й синам його, щоб поважали святі речі, що їх сини Ізраїля посвячують мені, та щоб не сквернили імени святого мого: я – Господь. 3 Тож скажи їм: Хто б то не був у ваших поколіннях, кожен із ваших нащадків, що з нечистотою на собі приступить до святих речей, посвячених від синів Ізраїля Господеві, той викоріниться з-перед мого обличчя: я – Господь. 4 Ніхто з Аронових нащадків, що буде прокажений або течивий, не їстиме святих приносів, поки не стане чистим; а й той, що доторкнеться когось, що занечистився від трупа, або такого, в кого стікає сім’я, 5 або такого, що доторкнеться повзуна чи людини, що можуть зробити його нечистим хоч якою б там нечистотою; 6 хто цього доткнеться, буде нечистим до вечора, й не можна йому їсти святих речей, хібащо вимиється в воді. 7 А зайде сонце, то стане чистим, і можна йому буде потім їсти святі речі, бо то харч його. 8 Здохлятину й те, що розірве звір, не їстиме, щоб не осквернитись тим. Я – Господь. 9 Нехай виконують мої веління, щоб не взяти на себе гріха в цьому та щоб не вмерти, осквернюючи їх: я – Господь, що освятив їх. 10 Хто неуправнений, не їстиме святого; комірник або наймит священика не їстиме святого. 11 Коли ж священик купить раба за свої гроші, той може їсти в нього, і ті, що народжуються в його домі, можуть їсти з його хліба. 12 Дочка священика, що вийде заміж за мирянина, не може вже більш їсти святих приношень. 13 Коли ж би дочка священика повдовіла чи була відпущена чоловіком бездітна, і вернулась у домівку батька свого, батьківський хліб, як замолоду, можна їй їсти; зо сторонніх же ніхто не може його їсти. 14 Коли хтось ненароком з’їсть святе, нехай віддасть священикові, додавши п’ятину поверх того. 15 Нехай (священики) не осквернюють святих речей, що сини Ізраїля приносять Господеві, 16 і не вводять їх у гріх, який треба б спокутувати, коли б їли ці святі приноси. Я бо Господь, що освячую їх.» 17 Каже Господь Мойсеєві: 18 «Промов до Арона й до синів його та до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Коли, хоч хто б він був з дому Ізраїля, чи з приходнів в Ізраїлі, схоче принести жертву, чи з якоїсь обітниці, чи з доброї волі, як то звичайно приносять Господеві всепалення, 19 то щоб бути угодним, мусить принести самця, без вади, зо скотини, чи з овець, чи з кіз. 20 Нічого, що має якийсь ґандж, не приноситиме, бо не буде вам угодним Богові. 21 І коли хтось приносить мирну жертву Господеві, щоб виконати обітницю або як принос добровільний, зо скоту чи з овець, то, Щоб бути угодною, жертва мусить бути без ґанджу; ніяк не може бути на ній жадної вади. 22 Сліпого, чи скаліченого, чи уломного, чи болячкуватого, чи коростявого, чи запаршивілого, – таких не приноситимете Господеві і не подаватимете їх як вогняну жертву на жертовник. 23 Бика або вівцю, що буде нечумазне, з уломним носом і зо скороченим хвостом, можеш принести як добровільний дар; але як обітниця воно невгодне. 24 Тварини, в якої ядра роздавлені, або розтовчені, або вирвані, або вирізані, не приноситимете Господеві; таких приношень у вашім краю не робитимете, 25 ані з рук чужинців не прийматимете таких пожертв, щоб їх приносити вашому Богу як поживу, бо вони уломні, і з вадою не будуть для вас угодні.» 26 Сказав Господь Мойсеєві: 27 «Теля, чи ягня, чи козеня, як уродиться, нехай пробуде сім день при матері своїй; з восьмого ж дня і потім буде угодним на вогняну жертву Господеві. 28 Чи то корову, чи вівцю не будете різати одного дня з її маленьким. 29 Коли жертвуватимете подячну жертву Господеві, жертвуйте так, щоб була боговгод-на від вас. 30 Того самого дня треба її з’їсти, не зоставляйте нічого до ранку. Я – Господь. 31 Пильнуйте мої заповіді й виконуйте їх; Я – Господь. 32 Ви не сквернитимете імени мого святого, щоб я святився серед синів Ізраїля. Я – Господь, що освячую вас, 33 що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я – Господь.»

23. Празники – святкові дні: субота 1-3: пасха та свято опрісноків 4-8; сніп первоплоду 9-14; п’ятдесятниця 15-21; залишки для вбогих 22; пів місяця у Сьомому місяці 23-25; судний день 26-32; свято кучок 33-44

1 Господь сказав Мойсеєві: 2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Празники Господні, за яких ви скликатимете святі збори, – ось вони, мої празники. 3 Шість день можна працювати, а сьомого дня – субота цілковитого спочинку, святих зборів; ніякого діла не робитимете; спочинок це для Господа по всіх оселях ваших. 4 Ось празники Господні, святі збори, що їх скликатимете в свій час. 5 Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, над вечір, Пасха Господня. 6 А п’ятнадцятого дня того ж місяця свято опрісноків на честь Господа; сім день їстимете опрісноки. 7 Першого дня будуть у вас святі збори, ніякої тяжкої роботи не робитимете. 8 Сім днів приноситимете вогняні жертви Господеві, а сьомого дня (будуть) святі збори; ніякої тяжкої роботи не робитимете.» 9 І сказав Господь до Мойсея: 10 «Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як увійдете в землю, що оце хочу вам дати, і там жатимете жниво, то принесете сніп, первоплід ваших жнив, священикові, 11 а він принесе його перед Господа, щоб зробити вас угодними йому; принесе він його другого дня після суботи. 12 Ви ж у той день, як будете приносити снопа, жертвуватимете у всепалення Господеві ягня, без вади, однолітка, 13 а в офіру йому – дві десятини питльованої, змішаної з олією, муки – як вогняну жертву на приємний запах Господеві, а на питну жертву йому – чверть гіна вина. 14 Ні хліба, ні праженого зерна, ні сирого зерна не їстимете аж до самісінького того дня, поки не принесете дар вашому Богу; це установа віковічна для ваших поколінь і у всіх оселях ваших. 15 Від другого дня після суботи, себто від дня, коли принесете як і коливальну жертву снопа, полічите собі сім повних тижнів, 16 і полічивши аж до другого дня після сьомої суботи п’ятдесят днів, принесете нову офіру Господеві. 17 Із ваших осель ви принесете два хліби як жертву на коливання, з двох десятин питльованої муки; нехай будуть спечені на заквасі як первоплід Господеві. 18 І принесете з хлібом семеро ягнят без вади, однолітків, та одного бичка й двох баранів; вони будуть на всепалення Господеві; а з ними офіру на питну жертву – як вогняну жертву, як приємний запах Господеві. 19 Ви принесете одного козла на жертву за гріх і двоє ягнят однолітків на мирну жертву; 20 а священик принесе їх разом із хлібним первоплодом у коливальну жертву перед Господом, їх присвятити Господеві на користь священика. 21 Того ж самого дня скличте святі збори; і вони святими будуть для вас; ніякої тяжкої роботи не робитимете; це установа віковічна в усіх оселях ваших для поколінь ваших. 22 Як збиратимеш жниво на своїй землі, не дожинатимеш країв твоєї ниви, і не будеш підзбирувати колосків після жнив; убогому та приходневі їх залишиш. Я – Господь, Бог ваш.» 23 Господь сказав Мойсеєві: 24 «Промов до синів Ізраїля так: Перший день сьомого місяця буде для вас великим пам’ятковим відпочинком, під гру святкових труб, із святими зборами. 25 Ніякої тяжкої роботи не робитимете, принесете вогняні жертви Господеві.» 26 Господь сказав Мойсеєві: 27 «Десятий день сьомого місяця буде днем покути; святі збори будуть у вас, ви будете вмертвляти самих себе й приносити вогняні жертви Господеві. 28 Не робитимете ніякої роботи в той день, бо це день покути, щоб спокутувати за вас перед Господом, Богом вашим. 29 Тим то кожен, хто не вмертвлятиметься в той день, викоріниться з-поміж людей своїх. 30 Кожен, хто того дня робитиме якесь діло, вигублений буде мною з-поміж людей його. 31 Ніякої роботи не робитимете: установа віковічна для ваших нащадків у всіх оселях ваших. 32 Це цілковитий відпочинок для вас; ви будете вмертвляти самих себе; дев’ятого дня того місяця ввечорі, від вечора до вечора, будете цілком спочивати.» 33 І сказав Господь Мойсеєві: 34 «Промов до синів Ізраїля так: П’ятнадцятого дня цього сьомого місяця – свято кучок, сім день, на честь Господа. 35 Першого дня будуть святі збори. Ніякої тяжкої роботи не робитимете. 36 Сім день приноситимете вогняні жертви Господеві; восьмого дня будуть у вас святі збори, і спалюватимете вогняні жертви Господеві; це врочисте зібрання; ніякої тяжкої роботи не робитимете. 37 Ось такі празники Господні, що в них скликатимете святі збори, шоб приносити вогняні жертви Господеві: всепалення, офіру, кров’яну жертву і питну жертву, кожну в свій день, 38 крім субот Господніх, і крім дарів ваших, і крім усіх обітниць ваших, і крім усіх добровільних приношень ваших, що схочете дати Господеві. 39 А п’ятнадцятого дня сьомого місяця, як позбираєте врожай із землі, святкуватимете свято Господнє протягом сімох днів; першого дня буде цілковитий відпочинок, і восьмого дня цілковитий відпочинок. 40 Першого дня виберете собі найпишніших плодів із дерев, пальмового віття, гілля густолистих дерев, і верболозу, що над бурчаками, і веселитиметесь перед Господом, Богом вашим, сім день. 41 Тож так святкуватимете його як свято на честь Господа, сім день щороку; установа віковічна для ваших поколінь; сьомого місяця святкуватимете його. 42 У кучках житимете сім день; кожен тубілець із Ізраїля житиме в кучках, 43 щоб нащадки ваші знали, що в кучках оселив я синів Ізраїля, як вивів їх із Єгипетської землі, я – Господь, Бог ваш.» 44 І Мойсей об’явив синам Ізраїля свята Господні.

24. Олія до свічників 1-4; хліб Завіту 5-9; покарання богохульника 10-16; покарання кривдників 17-23

1 Промовив Господь до Мойсея: 2 «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно. 3 Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків. 4 На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом. 5 Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний, 6 і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом; 7 а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом. 8 Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля. 9 Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.» 10 Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином. 11 І став син ізраїльтянки хулити ім’я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана. 12 І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об’явить їм, що валить Господь. 13 І Господь сказав Мойсеєві: 14 «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує. 15 До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх. 16 Хто хулить ім’я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім’я, мусить умерти. 17 Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю. 18 Хто вб’є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину. 19 Хто зранить свого ближнього, – що вчинив він, те й йому нехай учинять. 20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому. 21 Хто вб’є скотину, мусить за неї повернути; хто вб’є людину, мусить бути скараний смертю. 22 Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо – Господь, Бог ваш.» 23 І коли Мойсей об’явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.

25. Суботній рік 1-7; ювілейний рік 8-22; викуп землі 23-28; посідання дому 29-31; спадщина левітів 32-34; відсотки й лихва 35-38; земляки як піддані 39-43; чужинці й невільники 44-46; викуп ізраїльських невільників у чужинців 47-55

1 Господь сказав Мойсеєві на Синай-горі: 2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Як прийдете в край, що я вам хочу дати, то нехай земля спочиває свою суботу Господеві. 3 Шість років засіватимеш своє попе і шість років обтинатимеш свій виноградник, і збиратимеш урожай із них. 4 А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, відпочинок на честь Господа; поля твого не засіватимеш і виноградника твого не будеш обтинати. 5 Що само собою після останніх твоїх жнив виросте, не жатимеш, і грон у неповідтинаному твоєму винограднику не збиратимеш, рік цілковитого відпочинку буде для землі. 6 Те, що вродить земля сама під час відпочинку, буде вам на харч, тобі й рабові твоєму, й рабині твоїй, і наймитові твоєму, й комірникові твоєму, що в тебе перебувають, 7 і скотині твоїй, і звірині, що на твоїй землі, ввесь урожай піде на харч. 8 Відлічиш собі сім седмиць років, сім разів по сім років, так що час сімох седмиць років буде тобі сорок дев’ять років, 9 і повелиш сьомого місяця десятого дня місяця сурмити голосно в труби. В день покути повелите сурмити голосно в трубу по всій землі вашій; 10 і вважатимете за святий п’ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться в свою посілість і до роду свого. 11 П’ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком. Не будете сіяти, ані збирати того, що само вродиться, і не збиратимете з непрочищеного виноградинка, 12 бо це ювілей, святий це час для вас; з поля їстимете врожай його. 13 В цей ювілейний рік кожен з вас нехай повертається до своєї посілости. 14 Якщо ти продаєш щонебудь своєму ближньому чи купуєш у свого ближнього, не кривдіть одне одного. 15 По числу років після ювілею купуватимеш у ближнього твого, а він продаватиме тобі за числом років жнив. 16 Що більше років, то більшу ціну йому поставиш, що менше років, то меншу ціну поставиш, бо число жнив він продає тобі. 17 Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я – Господь, Бог ваш. 18 Якщо виконуватимете мої установи і пильнуватимете мої приписи, та здійснюватимете їх, то житимете в краю безпечно, 19 і земля даватиме плоди свої, і їстимете до наситу, і житимете на ній безпечно. 20 Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю? 21 – то я зсилатиму на вас моє благословення в шостому році, щоб зародило на три роки. 22 А як посієте восьмого року, то їстимете ще з старого врожаю аж до дев’ятого року, – поки наступить новий урожай, ще їстимете зо старого. 23 А землі не продаватимете назавжди, бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене. 24 Тим то по всім краю, де ваша власність, допустите право на викуп землі. 25 Ось чому, коли твій брат зубожіє й продасть дещо зо своєї посілости, його близький родич може прийти з правом викупу й викупити, що продав брат його. 26 А коли в когось нема викупника, а сам же він здобудеться на те, щоб викупити, 27 то нехай порахує роки від продажу, і поверне решту (належности) тому, кому продав, і повернеться до своєї посілости. 28 Коли ж він не спроможеться настільки, щоб звернути йому, то нехай продане буде аж до ювілейного року в того, хто купив; а як буде об’явлено ювілей, він повернеться до своєї посілости. 29 Коли хтось продасть житловий дім в обведеному муром місті, то він матиме право викупу до кінця року від часу продажу; цілий рік матиме право викупу. 30 Якщо ж не викупить до кінця повного року, то дім, що в обведеному муром місті, буде назавжди того, хто його купив і нащадків його; не буде вільним під час ювілею. 31 Хати по селах, що не обведені навколо муром, вважатимуться нарівні з полями, що в краю; вони матимуть право викупу і під час ювілею будуть звільнені. 32 Щождо міст левітів, то доми, Що будуть там їхньою власністю, можуть бути викуплені ними повсякчасно. 33 А коли хто з левітів не викупить дому, що був проданий У місті їхньої власности, то дім під час ювілею буде вільний; доми бо в містах левітів – це їхня власність посеред синів Ізраїля. 34 І вигони навкруги їхніх міст не можна продавати, бо це їхня віковічна власність. 35 Якщо твій брат зубожіє й буде в злиднях у тебе, допоможи йому, наче б він був приходень або комірник, щоб він міг жити при тобі. 36 Не братимеш від нього відсотків, ані лихви, а боятимешся Бога твого, й нехай брат твій живе при тобі. 37 Грошей не позичатимеш йому на відсотки, і не даватимеш йому харчів на лихву: 38 я – Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаан-землю, і бути в вас Богом. 39 Коли брат твій зубожіє в тебе й продасться тобі, ти не присилуєш його до невільничої праці; 40 нехай буде при тобі як наймит, як комірник, і нехай служить тобі до ювілейного року, 41 а тоді нехай відійде від тебе на волю, сам він і його діти, і нехай повертається до своєї родини, нехай повернеться й до посілости батьків своїх. 42 Бо вони мої слуги, що їх я вивів із Єгипетської землі; їх не можна продавати, як запродуують невільників. 43 Не верховодитимеш над ним із суворістю, боятимешся Бога твого. 44 Щодо раба та рабині тобі до послуг, то в народів, що навколо вас, набувайте собі раба та рабиню. 45 Так само з дітей комірників, що перебувають у вас, і з їхніх сімей, що народились у вашім краю, можете собі купувати рабів і тримати їх собі як власність. 46 Ви можете навіть зоставити їх вашим дітям після вас як власність у спадщині і назавжди послуговуватись ними; над братами ж вашими, дітьми Ізраїля, – не верховодитимете одне над одним із суворістю. 47 Якщо чужинець або комірник, що перебуває коло тебе, забагатіє, брат же твій у нього заборгує та й продасться чужинцеві або комірникові, чи нащадкам родини чужинця, 48 то після того, як продався, матиме право на викуп; хтонебудь із братів його може викупити його; 49 або його дядько, або син дядька, або хтось із кревних, з його родини, може викупити його, або сам може викупитися, як його спромога. 50 Він полічить із тим, хто купив його, від року, коли йому продався, аж до ювілейного року, і ціна, що за неї продався, буде відповідна до лічби років, немов би йшло про наємну заплату в нього. 51 Якщо ще багато років зостанеться, то відповідно до них та ціни, що за неї його куплено, поверне вартість свого викупу. 52 Коли ж мало років зостанеться до ювілейного року, то нехай, полічивши їх, відповідно до них заплатить викуп за себе. 53 Як наймит, з року в рік, буде в нього; нехай не поводиться з ним суворо на твоїх очах. 54 Коли ж не викупиться таким робом, то вийде на волю в ювілейнім році, сам він і діти його з ним, 55 бо це мої раби – діти Ізраїля; вони мої раби, яких я вивів із землі Єгипетської: я – Господь, Бог ваш.»

26. Нагороди за пильнування закону 1-13; кари за переступлення 14-39; новий союз ласки 40-46

1 «Не робіть собі кумирів, ні тесаних ідолів, ні стовпів не ставте собі, ні каменя з образами нехай не буде в вашій землі, щоб перед ними падати ниць; бо я – Господь, Бог ваш. 2 Субот моїх пильнуйте і святиню мою шануйте; я – Господь. 3 Коли ходитимете в моїх установах і пильнуватимете мої заповіді, і будете їх виконувати, 4 то я насилатиму вам дощі о відповідній порі, і земля даватиме свій урожай, і дерево, що в полі, приноситиме свої плоди. 5 Молотьба триватиме у вас до збирання винограду, а збір винограду триватиме до сівби; ви їстимете хліб ваш до наситу і житимете безпечно у своєму краю. 6 Я встановлю мир у краю, й зможете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; я повиганяю хижого звіря з країни, і меч не проходитиме по краю вашім. 7 Ви будете гнатися за вашими ворогами, й вони падатимуть від меча перед вами. 8 П’ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами. 9 Я обернусь до вас і розплоджу вас, і розмножу вас, і дотримаю мого союзу з вами. 10 Ви не то що зможете прохарчуватися попередньоліт-німи врожаями, ба навіть виноситимете старе перед новим урожаєм. 11 Я поставлю мою храмину посеред вас: не буду бридитися вами. 12 Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом. 13 Я – Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб ви не були там рабами; я поломив занози ярма вашого, щоб ви ходили випростані. 14 Коли ж ви мене не послухаєте і не виконуватимете всіх оцих заповідей моїх, 15 коли зневажатимете мої установи й гордуватимете веліннями моїми, не здійснюючи всіх заповідей моїх та ламаючи союз мій, 16 то ось що я зроблю з вами: напущу на вас страх, сухоти й пропасницю, від них померкнуть очі й погасне життя. Намарно будете засівати своє зерно, бо вороги ваші пожеруть його. 17 Я звернусь проти вас, і вас поб’ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, і ви втікатимете, хоч і ніхто не буде гнатися за вами. 18 Якщо і тоді не послухаєте мене, я семикратно обкладу вас карами за гріхи ваші. 19 Я зламаю вашу зарозумілу силу, і зроблю небо над вами як залізо, а землю вашу як мідь. 20 Намарне витратиться ваша сила, бо земля ваша не даватиме врожаю, ні дерево з краю не даватиме свого плоду. 21 А коли ж ви все таки будете противитися мені, і не схочете слухати мене, я скараю вас сім разів більшою карою, ніж ваші гріхи. 22 Я пущу на вас дикого звіря, що вигубить дітей ваших, і винищить скоьину вашу, і вас зведе нінащо, так що спорожніють шляхи ваші. 23 Коли ж ви й після цього не дасте мені вас направити, а виступатимете проти мене, 24 то я теж піду проти вас і покараю вас семикрат-но за гріхи ваші. 25 Я наведу на вас меч, що помститься за зламаний союз. Ви позбираєтесь у ваших містах, а я впущу посеред вас чуму, і ви впадете ворогові до рук. 26 Як я відніму в вас піддержку вашу, – хліб, тоді десять молодиць пектимуть хліб ваш в одній печі і розділюватимуть вам по вазі, й ви їстимете й не насититесь. 27 Коли ж і після цього не послухаєте мене і повстанете проти мене, 28 я теж виступлю в гніві проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші. 29 Ви їстимете тіло синів ваших, і тіло дочок ваших їстимете. 30 Я зруйную ваші висоти, і розіб’ю ваші стовпи на честь сонця і кину ваші трупи на звалища бовванів ваших, і душа моя гидуватиме вами. 31 Міста ваші оберну в пустиню, зруйную святині ваші і не прийму приємного запаху ваших воскурень. 32 Я спустошу країну так, що вороги ваші, які поселяться в ній, зжахнуться над нею. 33 Вас самих я порозкидаю між народами, я вийму з піхов меча за вами; і спорожніє земля ваша, а міста ваші перетворяться в руїни. 34 Тоді земля зазнає відпочинку протягом усього часу її запустіння, як ви самі опинитесь у землі ворогів ваших; тоді відпочине земля й розкошуватиме своїми суботами. 35 По всі дні запустіння свого спочиватиме вона за те, що не відпочивала своїми суботами, як жили ви на ній. 36 А тим, хто з вас зостанеться, на серце наведу страх у країнах їхніх ворогів; так що гнатиме їх шелестіння листя, як затремтить від вітру, і втікатимуть, як утікають від меча, і падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься за ними. 37 І спотикатимуться один через одного, наче перед мечем, хоч ніхто не гнатиметься за ними; ви не встоїтесь перед ворогами вашими. 38 Ви загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших. 39 Хто ж зостанеться з вас, ті зотліють за свої беззаконня по ворожих землях; вони зотліють і за беззаконня батьків своїх, як і батьки їхні. 40 Вони зізнаються у власних беззаконнях і у беззаконнях батьків своїх, – і в тих віроломствах, що мені вчинили, йдучи явно проти мене. 41 Із-за того й я повстав проти них і вигнав їх у землю ворогів їхніх. І тоді впокориться їхнє необ-різане серце, і тоді вони спокутують свої беззаконня. 42 Я згадаю союз мій із Яковом і союз мій із Ісааком, та й союз мій із Авраамом я теж згадаю, і землю я згадаю. 43 Але спершу вони мають покинути її; і вона зазнає своїх субот, як вони її полишать; та й самі вони спокутують свої беззаконня за те, що приписами моїми погордували й установами моїми гидували. 44 Та навіть і тоді, як перебуватимуть у землі ворогів своїх, я їх від себе не відкину, і не полишу їх так, щоб їх вигубити та зламати союз мій із ними; я бо – Господь, Бог їхній. 45 Тож і згадаю заради них самих союз мій із їхніми предками, що вивів їх із Єгипетської землі перед очима в народів, щоб бути їхнім Богом, я, Господь.» 46 Це установи, й приписи й закони, що поставив Господь між собою та синами Ізраїля на Синай-горі, через Мойсея.

27. Обітниці та десятини 1-34

1 Господь сказав Мойсеєві: 2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Коли хтонебудь обітує Господеві грошову вартість якоїсь особи, 3 то за чоловіка від двадцятьох до шістдесятьох років оцінка буде п’ятдесят срібних шеклів, по шеклю святині, 4 а за жінку оцінка буде тридцять шеклів; 5 а як матиме від п’ятьох до двадцятьох років, то за чоловічу стать оцінка – двадцять шеклів, а за жіночу – десять шеклів; 6 від одного місяця до п’ятьох років, за хлопця оцінка буде п’ять шеклів срібла, а за дівчину – три шеклі. 7 Як же комусь шістдесят років або більше, то оцінка буде: за чоловіка п’ятнадцять шеклів, за жінку десять шеклів. 8 Коли ж той, хто робить обітницю, вбогий і не може дати по оцінці, то нехай поставлять його перед священиком, і священик оцінить його по його спромозі. 9 А коли то скотина, з якої приносять у жертву Господеві, то все, що дається Господеві, вважатиметься за святе; 10 її не можна ні перемінити, ні підмінити, ні кращої на гіршу, ні гіршої на кращу; коли ж хтось замінить скотину за скотину, то одна й друга стануть святими. 11 Коли ж то буде якась скотина нечиста, що не приноситься Господеві в жертву, то нехай її поставлять перед священиком, 12 і священик оцінить її, чи добра, чи не добра; як її священик оцінить, так і буде. 13 Якщо б він схотів викупити її, нехай додасть п’ятину до оціненої вартости. 14 Коли хтось присвятить дім свій як святиню Господеві, нехай священик оцінить його, чи він варт багато, чи мало; і як його священик оцінить, так і мусить бути. 15 Коли ж той, хто присвячує, схоче викупити свій дім, то нехай додасть п’ятину поверх оцінки, й дім буде його. 16 Коли хтось присвятить Господеві якесь спадкове поле, то його Оцінка буде за мірою висіву його, п’ятдесят срібних шеклів за один омер ячменю. 17 Коли від ювілейного року присвятить своє поле, то оцінка зостанеться цілою. 18 А коли по ювілейному році присвятить своє поле, то нехай священик полічить йому гроші за мірою років, що зостаються до наступного ювілейного року, і нехай буде відчислене від оцінки. 19 Якби ж той, хто присвятив, схотів викупити поле, нехай додасть п’ятину ціни, за яку його оцінено, й воно зостанеться за ним. 20 Коли ж не викупить поля або продасть його іншому чоловікові, то потім не можна його вже більш викупляти. 21 І хоч поле стане звільнене в ювілейному році, однак воно буде присвячене Господеві як поле обітоване; воно перейде в посідання священика. 22 А коли присвятить Господеві куплене поле, що не належить до його спадщини, 23 то нехай священик полічить йому відповідно до ціни аж до ювілейного року, а він заплатить її у той же день, як священний дар Господеві. 24 В ювілейному році поле повернеться до того, в кого він купив його, й належатиме йому як спадкова власність. 25 Кожна оцінка нехай буде шеклями святині; двадцять гер на один шекель. 26 Щодо первородця від скотини, що вже як первородне належиться Господеві, то ніхто не може його присвятити, чи з великорослої воно скотини, чи з дрібної (чи це віл чи ягня), – воно належиться Господеві. 27 Коли ж скотина нечиста, нехай викупить її за оцінкою, додавши до неї п’ятину; як же не викупить, то нехай продасться за оцінкою. 28 З усього свого майна, що хтось його присвятить Господеві як обітоване, чи людину, чи скотину, чи власне спадкове поле, – нічого не можна продавати, ні викуплювати; все, що обітоване, пресвяте Господеві. 29 Ніхто обітований з-між людей не може бути викуплений: він має таким померти. 30 Всяка десятина від землі, чи від засівів із поля, чи від плодів із дерева, буде Господеві, (вона) свята Господеві. 31 А хто схоче викупити якусь частину з десятини, нехай додасть до неї п’ятину. 32 Десятина з великорослої чи з дрібної скотини; десятина з усього, що проходить під ґирлиґою пастуха, буде свята Господеві. 33 Не треба вибирати чи краще, чи гірше, й вимінювати його не можна; коли ж його перемінено, то й воно саме, й те, чим замінено його, стане святим Господеві; викупляти його не можна.» 34 Ось такі заповіді, що Господь заповідав Мойсеєві для синів Ізраїля на Синай-горі.

Числа

1. Перепис усіх боєздатних

1 Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, в наметі зборів, першого дня другого місяця, на другий рік по виході з Єгипетської землі: 2 “Перелічіть усю громаду синів Ізраїля, за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, рахуючи на ймення поголовно всіх чоловічої статі. 3 Від двадцятьох років і старше, кожного, хто здатний до військової служби в Ізраїлі, перелічіть їх за полками їхніми, ти й Арон; 4 і нехай будуть з вами представники від колін, один від кожного, всі голови у своїх батьківських домах. 5 Ось імена тих мужів, що стоятимуть при вас: від Рувима: Еліцур, син Шедеура. 6 Від Симеона: Шелумієл, син Цурішаддая. 7 Від Юди: Нахшон, син Амінадава. 8 Від Іссахара: Натанаїл, син Цуара. 9 Від Завулона: Еліяв, син Хелона. 10 Від синів Йосифа: від Ефраїма: Елішама, син Амігуда; від Манассії Гамлієл, син Педацура. 11 Від Веніямина: Авідан, син Гідоні. 12 Від Дана: Ахієзер, син Амішаддая. 13 Від Ашера: Пагієл, син Охрана. 14 Від Гада: Еліясаф, син Реуела. 15 Від Нафталі: Ахіра, син Енана.” 16 Оці були вибрані з громади, князі з батьківських колін, що були голови над тисячами в Ізраїлі. 17 Мойсей та Арон узяли цих людей, що були призначені поіменно, 18 і першого дня другого місяця скликали всю громаду й списали за їхніми родами, за батьківськими домами, рахуючи на ймення, від двадцятьох років і вище, поголовно. 19 Як заповідав Господь Мойсеєві, так і перелічив він їх у Синайській пустині. 20 І було синів Рувима, первістка Ізраїля, їхніх нащадків, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 21 порахованих з коліна Рувима, 46 500. 22 Синів Симеона, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 23 порахованих синів Симеона, 59 300. 24 Синів Гада, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 25 порахованих з коліна Гада, 45650. 26 Синів Юди, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 27 порахованих з коліна Юди, 74600. 28 Синів Іссахара, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 29 порахованих з коліна Іссахара, 54 400. 30 Синів Завулона, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 31 порахованих з коліна Завулона, 57400. 32 Синів Йосифа від Ефраїма, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 33 порахованих з коліна Ефраїма, 40 500. 34 Синів Манассії, нащадків їхніх, порахованих за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 35 порахованих з коліна Манассії, 32 200. 36 Синів Веніямина, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 37 порахованих з коліна Веніямина, 35 400. 38 Синів Дана, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 39 порахованих з коліна Дана, 62 700. 40 Синів Ашера, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 41 порахованих з коліна Ашера, 41 500. 42 Синів Нафталі, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни, 43 порахованих з коліна Нафталі, 53400. 44 Оце перечислені, що їх зрахували Мойсей і Арон та дванадцять князів Ізраїля, по одному з кожного батьківського дому. 45 Усіх же порахованих синів Ізраїля, за батьківськими домами їхніми, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни в Ізраїлі, 46 усіх нараховано 603 550. 47 Левітів же, за батьківськими домами їхнього коліна, не пораховано між ними. 48 Сказав бо Господь Мойсеєві: 49 “Тільки Леві коліно не перелічуватимеш і не даси до перепису між синами Ізраїля, 50 а поставиш їх над храминою свідоцтва й над усім знаряддям її та над усім, що до неї належить. Вони носитимуть храмину і все її знаряддя, вони служитимуть при ній і отаборяться навколо неї. 51 І коли треба буде переносити храмину, левіти розберуть її; коли ж храмині треба буде зупинитись, левіти поставлять її. Хто ж не з левітів наблизиться до неї, тому смерть. 52 Сини Ізраїля отаборяться, кожний у своєму таборі і кожний під своїм прапором, за полками своїми. 53 Левіти отаборяться навколо храмини свідоцтва, бо інакше гнів Божий упаде на громаду синів Ізраїля; левіти вартуватимуть при храмині свідоцтва.” 54 Вчинили сини Ізраїля все; так, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили вони.

2. Порядок отаборювання та походу

1 Господь промовив до Мойсея та Арона: 2 “Сини Ізраїля отаборяться, кожен з них під своїм прапором, під знаменом батьківського дому свого. Проти намету зборів і навкруги нього стануть табором. 3 Спереду, на схід, під своїм прапором стане табором Юда, за своїми полками: вождем синів Юди буде Нахшон, син Амінадава. 4 Його полки, згідно з переліком, мають 74 600 чоловік. 5, Коло нього поруч стане табором коліно Іссахара: вождем синів Іссахара буде Натанаїл, син Цуара. 6 Його полки, згідно з переліком, мають 54 400 чоловік. 7 Далі коліно Завулона: вождем синів Завулона буде Еліяв, син Хелона. 8 Його полки, згідно з переліком, мають 57 400 чоловік. 9 Усього табір Юди нараховує 186 400 чоловік, за полками їхніми; вони рушатимуть перші. 10 На південь, під своїм прапором, стане табором Рувим, за своїми полками; вождем синів Рувима буде Еліцур, син Шедеура. 11 Його полки, згідно з переліком, мають 46 500 чоловік. 12 Коло нього стане табором коліно Симеона; вождем синів Симеона буде Шелумієл, син Цурішаддая. 13 Його полки, згідно з переліком, мають 59 300 чоловік. 14 Далі коліно Гада; вождем синів Гада буде Еліясаф, син Реуела. 15 Його полки, згідно з переліком, мають 45 650 чоловік. 16 Усього табір Рувима нараховує 151 450 чоловік, за полками їхніми; вони рушатимуть другими. 17 Потім двигнеться намет зборів, тобто табір левітів, посередині таборів; як стоятимуть у таборі, так і рушатимуть, кожен на своєму місці, під своїм прапором. 18 На захід, під своїм прапором стане табором Ефраїм, за своїми полками; вождем синів Ефраїма буде Елішама, син Амігуда. 19 Його полки, згідно з переліком, мають 40 500 чоловік. 20 Коло нього буде коліно Манассії; вождем синів Манассії буде Гамлієл, син Педацура. 21 Його полки, згідно з переліком, мають 32 200 чоловік. 22 Потім коліно Веніямина; вождем синів Веніямина буде Авідан, син Гідоні. 23 Його полки, згідно з переліком, мають 35 400 чоловік. 24 Усього табір Ефраїма нараховує 108 100 чоловік, за полками їхніми. Вони рушатимуть третіми. 25 На північ, під своїм прапором стане табором Дан, за своїми полками; вождем синів Дана буде Ахієзер, син Амішаддая. 26 Його полки, згідно з переліком, мають 62 700 чоловік. 27 Коло нього стане табором коліно Ашера; вождем синів Ашера буде Пагієл, син Охрана. 28 Його полки, згідно з переліком, мають 41 500 чоловік. 29 Потім коліно Нафталі; вождем синів Нафталі буде Ахіра, син Енана. 30 Його полки, згідно з переліком, мають 53400 чоловік. 31 Усього табір Дана нараховує 157600 чоловік. Вони рушатимуть останніми під своїми прапорами.” 32 Це сини Ізраїля, перелічені за батьківськими домами їхніми. Усього порахованих у таборах, за полками їхніми, було 603 550 чоловік. 33 Левітів же не пораховано між синами Ізраїля, як заповідав Господь Мойсеєві. 34 Сини Ізраїля вчинили все так, як заповідав Господь Мойсеєві, чи то як отаборювалися за прапорами своїми, чи то як рушали кожен за своїми родинами та за батьківськими домами своїми.

3. Число та обов’язки левітів 1-39; викуп первенців 40-51

1 Ось потомки Арона та Мойсея тоді, коли Господь розмовляв з Мойсеєм на Синай-горі. 2 Ось імена синів Арона: Надав, первенець, Авігу, Єлеазар та Ітамар. 3 Це імена синів Арона, священиків, що були помазані та висвячені, щоб служили священну службу. 4 Надав та Авігу вмерли перед обличчям Божим, коли приносили невідповідний вогонь перед Господом у Синай-пустині; дітей же в них не було. Тож служити священиками залишились Єлеазар та Ітамар, підлеглі Аронові, батькові своєму. 5 Господь промовив до Мойсея: 6 “Вели колінові Леві приступити, щоб стояли коло священика Арона та услуговували йому. 7 Вони дбатимуть про все, що йому потрібно, йому та всій громаді при наметі зборів, виконуючи слугування при житлі. 8 Вони доглядатимуть усе приладдя в наметі зборів і дбатимуть про те, що потрібно для синів Ізраїля, виконуючи слугування при житлі. 9 Левітів віддаси Аронові та синам його; з-між синів Ізраїля вони будуть цілковито віддані йому. 10 Арона ж та синів його поставиш, щоб пильнували священичу службу; коли ж сторонній хтось приступить, то буде покараний смертю.” 11 Господь промовив до Мойсея: 12 “Ось я взяв левітів з-поміж синів Ізраїля замість усіх первістків, що їх першими приводить мати між синами Ізраїля, і будуть левіти моїми. 13 Мій бо всякий первенець; з того дня, коли я повбивав усіх первістків в Єгипетській землі, я присвятив собі всіх первістків в Ізраїлі, від людини до скотини: для мене вони будуть: я – Господь.” 14 Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині: 15 “Перелічи синів Леві за батьківськими домами їхніми, за їхніми родинами, рахуючи всіх чоловічої статі від місяця і вище.” 16 І перелічив їх Мойсей, за словом Господнім, як було йому звелено. 17 Сини Леві, за їхніми йменнями, були такі: Гершон, Кегат і Мерарі. 18 Імена синів Гершона, за родинами їхніми, були такі: Лівні та Шімі. 19 Сини Кегата, за їхніми родинами: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл. 20 Сини Мерарі, за їхніми родинами: Махлі та Муші. Це родини левітів, за батьківськими домами їхніми. 21 Від Гершона походить родина Лівніїв та родина Шіміїв: це рід Гершоніїв. 22 Нараховано їх було, числивши всіх чоловічої статі від одного місяця й вище, 7 500. 23 Родини Гершоніїв отаборилися за храминою на захід. 24 Вождем батьківського дому Гершоніїв був Еліясаф, син Лаела. 25 Сини Гершона мали доглядати в наметі зборів храмину й намет і покриття його та завісу коло входу до намету зборів, 26 і запони у дворі, і завісу при вході до двору, що навколо храмини та жертовника, і його мотуззя на всяку його потребу. 27 Від Кегата походить родина Амраміїв, родина Іцгаріїв, родина Хевроніїв та родина Узієліїв. Це рід Кегатіїв. 28 Число всіх чоловічої статі, від одного місяця і старше, 8 600; вони пильнували службу при святині. 29 Родини синів Кегата отаборилися з боку храмини, на південь. 30 Вождем батьківського дому в родинах Кегатіїв був Еліцафан, син Узієла. 31 Вони мали доглядати ковчег і стіл, і світильник, і жертовники, і посуд у святині, що була для служби, і завісу, і всяку службу при них виконувати. 32 Вождем над вождями левітів був Єлеазар, син Арона священика; був він головним доглядачем над тими, хто були на варті при святині. 33 Від Мерарі походять родина Махліїв та родина Мушіїв; це родини Мераріїв. 34 Нараховано їх було, числивши всіх чоловічої статі, від одного місяця й вище, 6 200. 35 Вождем батьківського дому в родинах Мераріїв був Цурієл, син Авіхаїла. Вони отаборилися з боку храмини на північ. 36 Сини Мерарі мали доглядати дошки храмини та засуви її, і стовпи, і підніжки, і ввесь посуд її, і всяку роботу при них виконувати, 37 і стовпи навколо двору, і підніжки їхні, і кілки, і мотуззя їхнє. 38 Спереду храмини, перед наметом зборів, на схід сонця, отаборились Мойсей і Арон та сини його, що були на варті коло святині, замість синів Ізраїля. Коли ж сторонній якийсь приступив би, то мусів умерти. 39 Усіх левітів, що їх на повеління Господнє порахував Мойсей з Ароном, числивши за родинами їхніми, усіх чоловічої статі, від одного місяця й вище, було разом 22 000. 40 Господь сказав Мойсеєві: “Перелічи всіх первістків чоловічої статі в синів Ізраїля, від одного місяця й вище та почисли ймення їхні. 41 Візьмеш левітів для мене – я Господь – замість усіх первенців синів Ізраїля і скотину в левітів замість усіх первістків із скотини синів Ізраїля.” 42 І перелічив Мойсей, як заповів йому Господь, усіх первенців синів Ізраїля. 43 І було пораховано всіх первенців чоловічої статі від одного місяця й вище, за числом імен їхніх, 22 273. 44 Господь промовив до Мойсея: 45 “Візьми левітів замість усіх первенців синів Ізраїля і скотину левітів замість їхньої скотини: левіти будуть моїми: я – Господь. 46 І як викуп за тих 273 первістки з синів Ізраїля, що їх більше від левітів, 47 візьмеш по 5 шеклів за голову; по шеклю святині візьмеш; 20 гер на 1 шекель. 48 І даси гроші як викуп за тих, що їх більше над число, Аронові та синам його.” 49 І взяв Мойсей викупні гроші за тих, що були понад число викуплених левітами. 50 Від первенців із синів Ізраїля взяв грішми 1365 шеклів, по шеклю святині. 51 Мойсей, за наказом Господнім, віддав викупні гроші Аронові та синам його, як заповідав Господь Мойсеєві.

4. Обов’язки левітів 1-33; перелік левітів 34-49

1 Промовив Господь до Мойсея та Арона: 2 “Перелічіть синів Кегата, що між синами Леві, за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, 3 усіх тих, що від тридцятьох років і вище аж до п’ятдесятьох років, усіх, що зобов’язані до служби, щоб виконувати діло в наметі зборів. 4 Служба синів Кегата у наметі зборів буде така: ходити коло найсвятіших речей. 5 Коли табір вирушатиме, Арон та сини його ввійдуть, спустять внутрішню завісу та вкриють нею ковчег свідоцтва, 6 і покладуть на нього покривало з борсучих шкур, і розстелять на ньому багряне простирало та й позсовують у нього носила. 7 А на столі предкладання розстелять блаватно-порфіровий обрус та й поставлять на нього миски, кубки та кадильниці, і чаші для возливання; і повсякчасний хліб теж буде на ньому. 8 На все те накинуть плахту з кармазину і покриють покривалом з борсучих шкур та й повсовують у нього носила. 9 І візьмуть багряну плахту та й накриють світильник і світичі його, і щипці, і гасильниці, і ввесь посуд на олію, що її вживають до нього, 10 і обгорнуть його з усім його знаряддям у покривало з борсучих шкур та й покладуть на ноші, 11 а на золотий жертовник накинуть багряну плахту і покриють його покривалом з борсучих шкур та й повсовують у нього носила. 12 І візьмуть усю посудину, що у святині вживається до служби, та й покладуть у багряну плахту і покриють покривалом з борсучих шкур і вкладуть на ноші. 13 І виберуть попіл з жертовника та й накриють його обрусом з порфіри. 14 І складуть на ньому ввесь посуд, що вживається на службі при ньому: жарівниці й вилка та кочерги, і кропильниці, і все знаряддя до жертовника; і накриють усе те покривалом з борсучих шкур та й повсовують у нього носила. 15 А як Арон та сини його закінчать покривати святі речі й увесь святий посуд, коли рушатиме табір, тоді прийдуть сини Кегата, щоб нести їх; але так, щоб не торкалися святих речей і від того не повмирали. Ось такий обов’язок синів Кегата коло намету зборів. 16 Єлеазар же, син Арона священика, доглядатиме олію для світильника, пахуче кадило, повсякчасну офіру і миро для помазання: доглядатиме всю храмину й усе, що є в ній, так святиню, як і знараддя її.” 17 Господь промовив до Мойсея та Арона: 18 “Глядіть, щоб покоління Кегатіїв не зникло з-поміж левітів. 19 А щоб вони жили, щоб не померли, коли приступатимуть до святих речей, ви чинитимете з ними так: нехай Арон та сини його входять і призначають кожного з них до служби та до ноші. 20 Самі ж вони не сміють увіходити й дивитись на святе, хоч би й на хвилину, бо інакше помруть.” 21 Господь промовив до Мойсея: 22 “Перелічи також синів Гершона, за батьківськими домами їхніми, за родинами їхніми. 23 Від тридцятьох років і вище, аж до п’ятдесятьох років перелічиш їх, усіх зобов’язаних до роботи, щоб служити службу в наметі зборів. 24 Служба ж родин Гершоніїв при роботі та переносі буде така: 25 вони нестимуть завіси храмини і намет зборів, покривало його і покривало з борсучих шкур зверху на ньому, і завісу коло входу до намету зборів, 26 і запони з двору, і завісу, що при вході до воріт у дворі, який навколо храмини та жертовника, і мотузи до них, і все їхнє службове знаряддя; і зроблять усе, що треба зробити коло них. 27 До розпорядимости Арона та синів його буде вся служба Гершоніїв, у всьому, що вони мають переносити й робити; і ви призначите їх доглядати все, що матимуть нести. 28 Така служба родин Гершоніїв при наметі зборів; і виконуватимуть вони свою службу під доглядом Ітамара, сина Арона священика. 29. Синів Мерарі теж перелічиш за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми. 30 Від тридцятьох років і вище, аж до п’ятдесятьох перелічиш їх, усіх зобов’язаних до роботи, щоб служити службу в наметі зборів. 31 Ось ті речі, що доручено нести їм, і вся їхня служба у наметі зборів: дошки та засуви, і стовпи, і підніжки до храмини, 32 стовпи у дворі навколо та підніжки їхні, і кілки, і мотуззя з усім знаряддям їхнім для кожної їхньої потреби; перелічите поіменно речі, що їх доручено їм нести. 33 Така служба родин Мераріїв згідно з усякою їхньою роботою при наметі зборів, під наглядом Ітамара, сина Арона священика.” 34 Тож перелічили Мойсей та Арон і князі громадські синів Кегата за родинами їхніми та за батьківськими домами їхніми, 35 від тридцятьох років і вище, до п’ятдесятьох років, усіх зобов’язаних до роботи та до служби в наметі зборів. 36 І було нараховано їх за родинами 2750. 37 Це пораховані з родин Кегата, всі, що були на службі при наметі зборів, яких порахував Мойсей з Ароном на наказ Господній, даний Мойсеєві. 38 Перелічено й синів Гершона за родинами їхніми та їхніми батьківськими домами, 39 від тридцятьох років і вище, аж до п’ятдесятьох років, усіх зобов’язаних до роботи та до служби у наметі зборів. 40 І було пораховано за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, 2630. 41 Це пораховані з родини Гершона, всі, хто були на службі при наметі зборів та що їх порахував Мойсей з Ароном на наказ Господній. 42 І перелічено родини синів Мерарі, за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, 43 від тридцятьох років і вище, аж до п’ятдесятьох років, усіх зобов’язаних до роботи та до служби у наметі зборів. 44 І було нараховано їх за родинами їхніми 3200. 45 Це пораховані з родини синів Мерарі, що їх порахували Мойсей та Арон на наказ Господній, даний Мойсеєві. 46 Усіх перелічених левітів, що почислив їх Мойсей з Ароном та з князями Ізраїля, за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, 47 від тридцятьох років і вище, аж до п’ятдесятьох років, усіх зобов’язаних до роботи при богослужбі та переношуванні в наметі зборів, 48 було 8580. 49 За наказом Господнім через Мойсея, кожен був призначений до своєї служби та до свого обов’язку; а призначені були ті, яких повелів Господь Мойсеєві.