Розділ «Аналоги»

Отож епоха анти-Івана була першим невеликим (адже усього люду московського тоді було близько трьох мільйонів) сплеском сатанинства на обраному сатаною полігоні, досвід якого до найдрібніших деталей, а тільки у великих масштабах, повторить звірина.

6. І Іван, і анти-Іван були сутностями з надпотужною енергетикою. Перший став одним із засновників віри, яка грунтувалася на любові до ближнього, до людини, як такої, до людства. Всяк, хто увірував, отримував заряд доброти, гуманізму та інших, суто людських, якостей. Це наповнення триває вже багато поколінь. Людство немов би насичується тими якостями. Та час від часу з’являється щось, що все зводить нанівець. Приходить людина з антисвіту, така ж могутня у руйнуванні, як і той, хто будує, і тоді настають часи випробування. Прихід у світ анти-Івана означений великими стражданнями людей, від найближчих родичів до сусідніх народів. Анти-Іван убив двох рідних синів, п’ять дружин, винищив боярські роди і більшість священиків, починаючи з найвищого керівництва церкви. І це при тому, що він був набожний; Біблію тримав, як настільну книгу. Оприччина, на чолі якої він стояв була «молохом», котрий вимагав усе нових і нових жертв. Той страх, та жорстокість, що їх уклав у душі своїх земляків анти-Іван, ось уже чотириста з лишком років визирає з очей його співвітчизників. Це альтернатива наповненню Івана. Якою б не була віруючою людина, чий родовід тягнеться з часів анти-Івана, в глибокому закутку її душі ховається страх чи жорстокість. Потрібні тільки сприятливі умови, щоб вони проявились.