Розділ «Аналоги»

Ось що пишеться про неї в УРЕ (т.15): «Відзначалася силою волі, твердістю характеру, великим педагогічним тактом. Вона завжди жила інтересами своїх дітей…» «Всі знання й сили віддавала вихованню своїх дітей, які стали видатними революціонерами.» Якщо додати, що вона екстерном склала екзамени на звання народної вчительки, то можна переконатися, що ім’я Марія, а отже відповідні енергетика й програма, що з тим пов’язані, донька Олександра й Анни отримала не випадково. Вона була зорієнтована привести у світ анти-назорея. Судячи з її захоплення магією, вона, напевне, також просила свого бога дати їй дитя чоловічої статі, яке обіцяла віддати «господові в дарунок на всі дні життя його…»

Ленін, справді, став назореєм темних, а коли настав його час, то свій наказ щодо церкви Христової він видав під таким номером: 13666 /2, що означає: число 13 — смерть, 666 — код звірини, тобто смерть від звірини, 2 — всього буде дві голови звірини, що нищитимуть християнську віру, або: 13 — тринадцята глава «Об’явлення…», 666 — число звірини, що про нього йдеться в цій главі, 2 — ця глава має всього два розділи.

Так само, як і Марія, дружина Йосипа, Марія, дружина Іллі, була наділена високою духовністю, але духовність ця була спрямована на нищення, армагедон, тобто це була анти-духовність.

Якщо син Марії був покликаний у світ, щоб узяти на себе гріхи людства та принести себе в жертву, то син анти-Марії прийшов щоб звеличити себе, а в жертву принести цілий народ. «Якщо перед більшовиками постане питання про знищення дев’яти десятих населення задля перемоги комунізму, то вони не повинні цим перейматись.» «А на Россию, господа хорошие, мне наплевать!» Ось основна життєва домінанта анти-назорея сина анти-Марії.

Марія, донька Олександра та Анни відвідувала гуртки сатанистів, що ширилися тоді по всьому світу, і зрештою стала посвяченою сьомого ступеня ордену розенкрайцерів та склала присягу великому магістрові всесвітнього сатанинства. Те відбувалося в час найгустішої тіні Орба і найвищої його активності. Люди, хто менше, хто більше, були позначені сказом. Це й була сприятлива ситуація для темних.

Через лоно анти-Марії темні потойбіччя «десантували» у світ людей сутності, означені князем темряви на зовнішньому (тілесному) і внутрішньому плані. Олександр, на якого покладався акт царевбивства, народився з шістьма пальцями на руці. У Володимира ж ця прикмета була схована в свідомості, і зрештою таки спрацювала повною мірою. Ним було знищене все «водне джерело» династії Романових і принесена жертва князю темряви тільки за його — Володимирове життя 4,2 млн. людей. Всього ж під його прапором тільки у більшовицькій імперії було вигублено 62 млн. людей.

5. Володимир Великий — київський князь, який хрестив Русь і який княжив до 1015 року (помер у п’ятницю 05.07.1015 р.) та Володимир Ульянов (Ленін) є типовим анти-Володимиром. Біографії та прижиттєві доробки цих двох людей формувалися з точністю до навпаки. Князь Володимир походив з династії, що сповідувала політеїстичну віру (Перун, Ярило, Дажбог…), Володимир Ульянов — з православної сім’ї (принаймні, батько Ілля Миколайович був віруючою людиною). Князь Володимир вихрестився сам і вихрестив народ руський. Володимир Ленін викинув зі своєї свідомості Бога, а коли прийшов до влади, то одним з перших його декретів був декрет про нищення священнослужителів та руйнування храмів.

Цікаве ще й таке: Христова віра бере початок від перших років нашої ери (вона по суті відбулася на зламі релігій); за тисячу років — нова зміна релігії, цього разу в слов’янському світі (сам князь хрестився 988-го року, а Русь хрестив 989-го; ще майже за тисячу літ — намагання (на жаль, не безуспішне, хоч і на короткий історичний термін) знову перейти до політеїстичної «віри», де роль богів готували для себе жерці нової «релігії». Ще й зараз їхні постаті (боввани) стоять по всіх теренах недавньої імперії антихриста. Тобто спроба зміни релігії чомусь припадає на кінець-початок тисячоліть. І до них причетні двоє чоловіків з тим самим іменем — Во л о д и м и р.

У князя Володимира було дванадцять синів — наступників і провідників батькової віри. Володимир Ульянов, як відомо, дітей не мав (принаймні законних). Як не дав Бог потомства жодному з його братів і сестер.

Дружина князя — сестра візантійських імператорів Василія та Костянтина Анна була глибоко побожною. Власне, православна свідомість змусила її дати згоду на шлюб з Володимиром, який на той час захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес у Криму) і погрожував узяти й Константинополь.

Під час захоплення Корсуня князь майже зовсім осліп.

«І послала до нього цесариця (Анна) посла, кажучи: «Якщо ти хочеш болісті цієї позбутися, то відразу охрестися, якщо ж ні, то не позбудешся сього.» І це почувши, Володимир сказав: «Якщо буде се правда, воістину велик Бог християнський.» І повелів він охрестити себе.

І тоді єпископ корсунський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив єпископ руку на нього — він враз прозрів. Як побачив Володимир це раптове зцілення, він прославив Бога, сказавши: «Тепер узнав я Бога істиного».

Охрестився ж він у церкві святої Софії. І єсть церква та в городі Корсуні…»

Це було наприкінці першого тисячоліття.

А через дев’ятсот років, наприкінці другого тисячоліття Володимир Ульянов «прозрівав», штудіюючи в Німеччині марксизм, автор якого, як відомо, належав до секти сатанистів.

Дружина цього Володимира — Крупська була не меншою, якщо не більшою християнофобкою ніж сам Ленін.

Впровадивши християнство, князь Володимир «повелів робити церкви і ставити їх на місцях, де ото стояли кумири.» «І почав він ставити по городах церкви, і попів настановляти, і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши мужів своїх, став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне.»

Впровадивши марксизм, «вождь світового пролетаріату» наказав руйнувати церкви або у кращому випадку використовувати їх під місця для розваг чи склади. Він так само, як і князь, розумів значення грамоти (це ж його-бо слова: учитись, учитись і ще раз учитись…»), але якщо наука в Київській Русі починалася з Біблії, з формування духовної свідомості, а навчителями були священики, то в більшовицькій імперії — з марксизму, а навчителями були комісари, здебільшого неграмотні, котрі й марксизму не знали. «Інтелігенція — гівно!» — казав Володимир Ульянов.

Коректне чи некоректне порівняння двох Володимирів?