Основи теорії мовленнєвої діяльності (ТМД) було сформульовано в працях О.М. Леонтьева у 60-70-х роках XX ст. Поява ТМД стала можливою завдяки глибокій традиції експериментальних досліджень у галузі психології мови і наявності у вітчизняній психології відповідної теоретичної бази: культурно-історичної школи Л.С. Ви готського та концепції єдності психіки та діяльності О.М. Леонтьева.
ТМД має декілька суттєвих відмінностей від інших версій психолінгвістики.
По-перше, вербальне спілкування не виступає процесом, що відірваний від інших форм людської життєдіяльності, а є процесом розв'язання широкого немовленнєвого завдання за допомогою вербальних засобів.
По-друге, предметом вивчення ТМД є не мова як продукт /текст (це вторинний аспект), а процес розвитку цього продукту, тобто динамічна організація мовленнєвих операцій, дій і діяльності.
По-третє, важливим положенням ТМД є положення про те, що "реальна системність мови" існує як організація мовних елементів лише у конкретній діяльності, здійснення якої вона забезпечує.
По-четверте, прихильники ТМД вважають, що жорсткої операційної схеми побудови мовленнєвого висловлювання, яку намагалися обгрунтувати Н. Хомський і Дж. Міллер, взагалі не існує. Натомість існує гнучка та чутлива до зовнішньодіяльнісних змін евристично-пошукова вербальна діяльність.
Представники ТМД заперечують думку про вродженість "мовленнєвої здатності (компетенції)" в людини. Джерелом формування здатності до вербального спілкування є потреби дитини у спільній з дорослими діяльності та у невербальному спілкуванні. Становлення системи засобів і правил спілкування (до яких належать як мова в цілому, так і правила використання мовних знаків зокрема) є закономірним результатом процесу задоволення об'єктивно існуючої у дитини потреби, необхідною умовою продовження та поглиблення взаємодії між дитиною та дорослими. Отже, "мовленнєва компетенція" є продуктом взаємин дитини у процесі життєдіяльності й має досить відкриту схему формування.
ТМД покликана розв'язувати "класичні" проблеми психолінгвістики, що були поставлені на попередніх етапах її розвитку, наприклад, задачі моделювання процесу формування висловлювання.
Експериментальне вивчення мови і етнічних особливостей психіки
Значний інтерес представляють дослідження, що були проведені з метою перевірки припущення про лінгвістичну відносність когнітивної діяльності людини (Е. Сепір, Б. Уорф, Д. Лі та ін.), тобто тези про залежність пізнавальних можливостей людини від характеристик її рідної мови.
Так, дослідники припустили, що наявність чи відсутність у мові певних термінів впливає, зокрема, на те, як поділяє - услід за мовою - оточуюче середовище представник даного етносу, які властивості речей він бачить, а які мова виводить поза межі його уваги й сприйняття. Великі надії було покладено водночас на вивчення випадків так званих "мовних лакун", тобто відсутності у порівнюваних мовах прямих термінів-відповідників на означення певних явищ (деяких кольорів або їхніх відтінків, предметів природного середовища чи явищ культури тощо).
Зрештою було з'ясовано, що деякі міжетнічні відмінності у пізнавальних здібностях індивідів зумовлено особливостями їхньої рідної мови.
Наприклад, в експериментах, які були проведені Р. Брауном та Е. Леннебергому англомовним досліджуваним після 5-ти секундного показу чотирьох кольорових фішок необхідно було знайти відповідні кольори з-поміж 120-ти запропонованих зразків. У результаті з'ясувалося, що за умови введення паузи між розгляданням фішок і показуванням контрольних зразків досліджувані краще впізнають кольори з "легкими назвами ", тобто такі, для назв яких у англійській мові існують загальновизнані терміни.
Отже, емпірично було зафіксовано факт впливу особливостей лексики на один з мнемічних процесів людської психіки -впізнавання.
Продовжуючи такі дослідження, Е. Леннеберг та Дж. Робертс намагалися довести те, що люди, які розмовляють мовами з різним розподілом спектру, повинні відрізнятися здібностями до запам'ятовування та впізнавання кольорів залежно від наявності чи відсутності у мові слів, якими позначено певні кольори. Експерименти було проведено у трьох групах індіанців племені зуні, одна з яких володіла тільки рідною мовою, друга - лише англійською, а третя - двома мовами. Слід зазначити, що у мові зуні жовтий та помаранчевий кольори позначаються одним і тим самим словом, у англійській для їх позначення існують різні слова. Дослідники з'ясували, що зуні, які володіють лише рідною мовою, зіштовхнулися із значними труднощами під час впізнавання цих кольорів, у порівнянні з тими зуні, які володіли двома мовами чи однією англійською.
Цікаві результати про вплив етнічних особливостей граматичної побудови рідної мови на пізнавальну діяльність людини було отримано й іншими дослідниками. Один з таких експериментів був проведений Дж. Керролом і Дж. Каса гра н де у резервації індіанців навахо. У порівнянні з англійською, в мові навахо дієслова, що означають маніпуляції з предметами, вживаються у різних формах залежно від форми предметів (круглої, довгої й т. ін.). Зважаючи на цю мовленнєву специфіку, дослідники висунули припущення про те, що "одномовні" навахо класифікуватимуть предмети по-іншому, у порівнянні з навахо, які розмовляють англійською мовою, та американцями, оскільки мова останніх не вимагає від носія особливої уваги до форми класифікованих предметів. Таким чином, було б підтверджено висновок про залежність мислення від характеру мови.
"Дитина повинна була дати відповідь на запитання: до якого з двох продемонстрованих предметів більше пасує третій предмет. Наприклад, експериментатор показував дитині жовту мотузку та синю паличку... Після цього їй показували жовту паличку й запитували, до якого з показаних предметів вона пасує. Отримана відповідь співпала із припущенням дослідників: діти, які розмовляли мовою навахо, класифікували предмети швидше за формою, ніж за кольором, у порівнянні з англомовними дітьми" (за результатами досліджень М. Коула та С. Скрібнера).
Однак отримані експериментальні результати примусили науковців не визнати справедливість початкових припущень, а переглянути останні.
По-перше, це було зумовлено розумінням вченими того факту, що хоча й дійсно деякі особливості лексики конкретної мови полегшують упізнавання, а певні особливості граматичної структури пришвидшують зміни у мисленні дитини, це не означає, що індивід, який розмовляє іншою мовою, мислить чи сприймає принципово іншим способом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етнопсихологія» автора Савицька О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психолінгвістика як теорія мовленнєвої діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.
