Психолінгвістика як теорія мовленнєвої діяльності

Етнопсихологія

По-друге, експериментальні дослідження однозначно засвідчили переважаючу "діяльнісну відносність" психічних процесів (термін "діяльнісна відносність" було введено П. Тульвісте).

Згодом ці висновки було підтверджено в інших дослідженнях. Так, у результаті проведення згаданого вище експерименту Дж. Керрола і Дж. Касагранде з іншим контингентом досліджуваних - англомовними дітьми із середніх прошарків Бостона (тобто на "типових американцях"), з'ясувалося, що вони, як і одномовні діти навахо, класифікують предмет за формою, а не за кольором. Дослідники пояснили цей факт тим, що бостонські діти, завдяки багатому досвіду маніпулювання з іграшками (якого не було в англомовних дітей навахо), змогли набути таких "навичок мислення", не зважаючи на те, що рідна мова їх до цього не стимулювала.

Наступний експеримент групи М. Коула з представниками африканського племені кпелле (Ліберія) підтвердив припущення про переважно "діяльнісну відносність" розумової активності представників різних етнічних угруповань. Так, мова кпелле орієнтує свого носія на надання переваги більшому за розміром предмету. Наприклад, порівнюючи двох людей різного зросту, кпелле завжди посилаються на того, хто вищий, і замість того, щоб сказати "Джо нижчий від Джона", кажуть ''Джон вищий від Джо " тощо. М. Коул та його колеги спробували знайти лінгвістично зумовлену різницю у мисленні дітей кпелле та американських дітей, перевіряючи їх здатність розв'язувати задачу за допомогою перенесення попередньо засвоєної навички вибирати як "правильний" більший чи навпаки, менший кубик з двох запропонованих експериментатором. Припускалося, що у порівнянні з американськими дітьми, кпелле раніше навчаться розуміти відношення "більше за" й переносити його на новий матеріал.

"...Однак це припущення не знайшло підтвердження. Майже всі діти, незалежно відмови і відвідування школи, оволоділи операцією перенесення, й виявилося несуттєвим, на розуміння якого відношення їх випробовували - "більше за" чи "менше за". Окрім того, час, потрібний на тренування, виявився однаковим для вибору більшого й меншого кубика" (за результатами досліджень М. Коу-ла та С. Скрібнера).

У цілому щодо визначення кінцевих чинників етнопсихологічних відмінностей у специфіці організації мови слушно висловився П. Тульвісте: "Російською мовою неможливо говорити про минулі дії людини, якщо невідомо, чоловік це чи жінка. Естонською мовою це можливо, і, зазвичай, стать не вказується, оскільки граматика мови цього не вимагає. Однак це не означає, що естонець не помічає стать іншої людини".

Дослідження мовних лакун також не змінило загального напрямку еволюції етнопсихолінгвістичних досліджень у бік діяльнісного розуміння отриманих результатів. З'ясувалося, що відсутність у певній мові конкретного терміна для позначення явища чи ознаки не впливає на здатність представників етносу, які користуються даною мовою, фіксувати такі "невисловлювані" параметри середовища. Важливим виявилося не стільки те, існує чи не існує в мові те або інше окреме слово, а те, щоб досліджуваний зміг взагалі яким-небудь чином позначити дане явище (наприклад, ескімоси мають спеціальні слова для позначення снігу, який падає і який лежить, сухого та рихлого снігу, однак ці явища можна описати за допомогою інших мов, у яких такі спеціальні терміни відсутні). Отже, увага дослідників і тут була спрямована на способи використання мови, тобто на мовленнєву діяльність.

Розвиток загальнотеоретичних уявлень психолінгвістики і порівняльних етнопсихолінгвістичних досліджень у кінцевому результаті схилили дослідників до визнання діяльнісного підходу як найпродуктивнішого.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етнопсихологія» автора Савицька О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психолінгвістика як теорія мовленнєвої діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Сучасне розуміння предмету етнічної психології

  • Етнічне відродження другої половини XX ст.

  • Зв'язок етнопсихології з іншими науками

  • Тема 2. Історія розвитку наукових етнопсихологічних ідей в Європі та Америці

  • Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії

  • Тема 3. Основні напрямки етнопсихологічних досліджень

  • Мовознавчі дослідження етнічної самобутності

  • Становлення етнопсихологічних знань в Україні

  • Сучасний стан розвитку етнопсихології

  • Тема 4. Культура як основний чинник диференціації народів

  • Чинники розвитку культури. Функції культури

  • Змістовий модуль 2. Етнопсихологічні аспекти особистості

  • Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності

  • Проблема зміни етнічної ідентичності

  • Тема 6. Архетипічність. Ментальність. Національний характер

  • Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації

  • Поняття національного характеру

  • Тема 7. Етнічна свідомість та самосвідомість. національна свідомість і самосвідомість

  • Етнічна самосвідомість як структурний компонент самосвідомості особистості

  • Національна свідомість та її складові. Національна самосвідомість

  • Національні почуття

  • Тема 8. Етнокультурна варіативність соціалізації

  • Порівняльно-культурне вивчення соціалізації

  • Етнографія дитинства

  • Тема 9. Національно-культурна специфіка мовленнєвого спілкування

  • Класифікація національно-культурних чинників спілкування

  • Тема 10. Основи етнопсихолінгвістики

  • Методологічні засади психолінгвістики

  • Психолінгвістика як теорія мовленнєвої діяльності
  • Етнопсихологічні дослідження у фоносемантиці

  • Змістовий модуль 3. Психологія міжетнічних відносин

  • Основні типи та етапи розвитку міжетнічних відносин

  • Етноцентризм як механізм міжгрупового сприймання

  • Соціальна каузальна атрибуція

  • Тема 12. Етнічні конфлікти: чинники виникнення та шляхи врегулювання

  • Види і стадії етнічних конфліктів

  • Тема 13. Адаптація до нового культурного середовища

  • Чинники адаптації до нового культурного середовища

  • Наслідки міжкультурної взаємодії для індивіда та груп