Сучасне розуміння предмету етнічної психології

Етнопсихологія

Етнічна психологія - це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні особливості нації (етносу, народу) та їх представників;

закономірності, джерела і чинники національної (етнічної) свідомості та самосвідомості, національний характер, механізми національної (етнічної) ідентифікації та етностереотипізації; психологію міжнаціональних (міжетнічних) відносин.

Об'єктом вивчення етнопсихології є нація, етнос і народ. Тривалий час основною категорією етнопсихології виступав психічний склад нації чи етносу. В зв'язку з цим Г.М. Андрєєва зазначила: "Поняття "психологічний склад нації" є досить складним для операційного визначення. Тому в етнопсихології здійснено не одну спробу відшукати такі еквіваленти до цього поняття, які були б найбільш прийнятними для їх використання в емпіричних дослідженнях. Як синонім до поняття "психологічний склад нації" вживаються поняття "національний характер", "національна самосвідомість" чи просто "національна психологія". Однак введення великої кількості таких понять не вирішує проблеми і лише вносить термінологічні розбіжності, яких не можна допустити".

Тому важливим завданням сучасної етнопсихології є з'ясування сутності та змісту її основних феноменів і побудова їх структури на цих засадах. Вивчення структури етнопсихологічних понять відбувається в руслі двох напрямків. Представники першого напрямку до цієї структури включають компоненти, що належать до загальної та соціальної психології (характер, темперамент, почуття, воля і т. ін.). Вивчення певних загальних та особливих якостей національної психології, національного характеру, які є складовими змісту і форми проявів етнопсихологічних феноменів, мають відношення до другого напрямку. Обидва напрямки заслуговують на особливу увагу.

В сучасній науці існує три основних підходи до розуміння предмета етнопсихології.

Перший підхід є схожим до крос-культурної психології Заходу. Його прихильники вважають етнопсихологію галуззю загальної психології і користуються поняттями та методами дослідження загальної психології. Водночас вони вбачають основну мету етнопсихології у встановленні конкретних проявів особистості, формуванні психічних процесів і станів у представників різних народів.

Другий підхід трактує етнопсихологію як галузь соціальної психології, що вивчає процеси міжетнічної та внутрішньоетнічної взаємодії на груповому рівні. Відмінність цього підходу від першого полягає у тому, що об'єктом його дослідження виступають етнічні спільності, закономірності їх розвитку, психогенезу та взаємодії, а не їх окремі представники.

Третій підхід пов'язує етнопсихологію з етнографією та зосереджується на вивченні культурних особливостей певних націй, етносів і народів та встановленні зв'язків між цими особливостями і національною психологією.

Предметом вивчення етнопсихології виступають:

• особливості поведінки, емоційні реакції, психіка, характер, національна самосвідомість, етнічні стереотипи (за A.C. Бароніним);

• системні зв'язки між психологічними і культурними змінними при порівнянні етнічних спільностей (за Т.Г. Стефаненко);

• психічні риси етносу і його представників, міжетнічна взаємодія і конфлікти (за A.A. Налчаджяном);

• своєрідність прояву і функціонування психіки членів різноманітних етнічних спільностей (за В.Г. Крисько);

• складні процеси духовно-психічного розвитку народу; етнічна, культурологічна, психологічна своєрідність людей, народів, націй, які виокремлюються у ході свого розвитку (за М.І. Пірен).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етнопсихологія» автора Савицька О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасне розуміння предмету етнічної психології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Сучасне розуміння предмету етнічної психології
  • Етнічне відродження другої половини XX ст.

  • Зв'язок етнопсихології з іншими науками

  • Тема 2. Історія розвитку наукових етнопсихологічних ідей в Європі та Америці

  • Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії

  • Тема 3. Основні напрямки етнопсихологічних досліджень

  • Мовознавчі дослідження етнічної самобутності

  • Становлення етнопсихологічних знань в Україні

  • Сучасний стан розвитку етнопсихології

  • Тема 4. Культура як основний чинник диференціації народів

  • Чинники розвитку культури. Функції культури

  • Змістовий модуль 2. Етнопсихологічні аспекти особистості

  • Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності

  • Проблема зміни етнічної ідентичності

  • Тема 6. Архетипічність. Ментальність. Національний характер

  • Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації

  • Поняття національного характеру

  • Тема 7. Етнічна свідомість та самосвідомість. національна свідомість і самосвідомість

  • Етнічна самосвідомість як структурний компонент самосвідомості особистості

  • Національна свідомість та її складові. Національна самосвідомість

  • Національні почуття

  • Тема 8. Етнокультурна варіативність соціалізації

  • Порівняльно-культурне вивчення соціалізації

  • Етнографія дитинства

  • Тема 9. Національно-культурна специфіка мовленнєвого спілкування

  • Класифікація національно-культурних чинників спілкування

  • Тема 10. Основи етнопсихолінгвістики

  • Методологічні засади психолінгвістики

  • Психолінгвістика як теорія мовленнєвої діяльності

  • Етнопсихологічні дослідження у фоносемантиці

  • Змістовий модуль 3. Психологія міжетнічних відносин

  • Основні типи та етапи розвитку міжетнічних відносин

  • Етноцентризм як механізм міжгрупового сприймання

  • Соціальна каузальна атрибуція

  • Тема 12. Етнічні конфлікти: чинники виникнення та шляхи врегулювання

  • Види і стадії етнічних конфліктів

  • Тема 13. Адаптація до нового культурного середовища

  • Чинники адаптації до нового культурного середовища

  • Наслідки міжкультурної взаємодії для індивіда та груп