Чим більша кількість зв'язків буде знайдена між двома поняттями, які поєднані при формулюванні закону, тим з більшою впевненістю можна робити узагальнення на підставі цього закону.
В експериментальній психології сформульована значна кількість добре обґрунтованих загальних законів. Наприклад, у сфері формування умовних рефлексів психологи відкрили закон, який стверджує, що періодичне підкріплення оперантної поведінки тварини (наприклад, підкріплення 50 % від загальної кількості експериментальних випробувань) призводить до зменшення швидкості згасання навику, ніж у ситуації, коли 100 % спроб мали підкріплення в процесі формування умовного рефлексу. У сфері навчання людей і досліджень пам'яті психологи відкрили зв'язок між рівнем змістовності матеріалу та швидкістю його запам'ятовування. Чим вищий рівень змістовності, тим швидше запам'ятовується матеріал. Проте змістовний матеріал і забувається швидше, ніж беззмістовний, при рівних зусиллях, витрачених на його заучування [119].
Як стверджує один із авторів теорії формування умовних рефлексів Спенс [110], явища, закономірні зв'язки між якими вивчають психолога, можна поділити на три основних класи:
• 1) поведінкові явища (r-evens);
• 2) стимульні або ситуаційні явища (s-evens), тобто доступні вимірюванню показники фізичного чи соціального оточення, в яких спостерігається діяльність і поведінка суб'єктів дослідження;
• 3) організмені явища (o-evens), тобто доступні вимірюванню психофізіологічні властивості організму.
Основні типи законів теж розподілено на три групи: 1) закони типу R = f(R); 2) R =f(S); 3) R =f(О).
У цих законах, поведінка чи реакція організму на особливості ситуації чи оточення (R) розглядається як залежна змінна. Незалежні змінні знаходяться у правому боці рівнянь. До них можуть належати особливості поведінки, ситуації та організмені явища. Зв'язки між цими групами явищ і призводять до можливості формулювання різних типів законів. Закон типу R- R стверджує наявність закономірного зв'язку між двома явищами, який вимірюється за допомогою коефіцієнта кореляції. Прикладом наявності закономірного кореляційного зв'язку між явищами, що спостерігаються, і явищами, які характеризують поведінку чи реакцію суб'єктів на певні умови ситуації, може бути кореляція між показниками успішності абітурієнтів на вступних іспитах та показниками успішності студентів наприкінці першого року навчання.
Автор Торгерсон [114] стверджує, що закономірні зв'язки типу Я- Я характеризують більш низький рівень законів, які досліджуються в науці.
Психологи прагнуть до пошуку законів типу S-R або О - R, які свідчать про чиннико-наслідковий зв'язок між двома групами явищ. Ми наводили приклад закону типу S - R, обговорюючи зв'язок фрустрації з агресією (S— фрустрація, R— агресивна поведінка). Прикладом закону типу О - R у психології може бути зв'язок між ознаками темпераменту людини і швидкістю реагування на зовнішні подразники.
Як підкреслює П. Фресс, один із авторів фундаментальної роботи у галузі експериментальної психології, необхідно розрізняти закономірні зв'язки між явищами та психологічні закони. Між певними явищами можуть існувати закономірні зв'язки, але закон повинен узагальнювати характер цих зв'язків і встановлювати діапазон, у межах якого він діє [57, с. 67].
Теорії. Компоненти теоретичного знання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експериментальна психологія» автора Максименко С.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Операційні дефініції і наукові закони“ на сторінці 2. Приємного читання.
