Продовження пошуку літератури

Експериментальна психологія

Вивчення знайдених літературних джерел наштовхнуло на певні висновки. Оксана розпочала з аналізу роботи О. Лука, присвяченій почуттю гумору. З монографії вона дізналася про наступне.

Інтелектуальні можливості первісної людини виявились значно вищими за ті, що потрібні для простого виживання. Водночас незвичні та незрозумілі ідеї викликали реакцію "інтелектуального імунітету", що виявляється в жартах з їх приводу.

Автор відокремлює процеси створення та сприйняття гумору і вважає перший активним, а другий — пасивним.

Лук вважає функцією гумору забезпечення нормального самопочуття в негативній ситуації. При цьому автор наголошує на спільній природі почуття гумору та співчуття — обидва потребують від людини вміння бачити певне явище (або навіть себе) збоку і "приміряти" на себе емоції, викликані ним.

Оксана зраділа тому, що знайшла підтвердження власним думкам про притаманність гумору захисних функцій, проте не змогла погодитися з деякими положеннями автора. Так, вона не вважала сприйняття гумористичного змісту виключно пасивним процесом, адже, щиро сміючись з почутого жарту, ми приймаємо та погоджуємося з його прихованим змістом, тобто виконуємо певну активну "психічну роботу". Підтримку своїм міркуванням вона знайшла в роботах Ю. Борева та О. Дмитрієва, присвячених почуттю гумору як лінгвістичному та соціальному явищу.

Борее Ю. Б. Краткий курс истории XX века в анекдотах, частушках, байках, мемуарах по чужим воспоминаниям, преданиях и т. д. — М.: Звонница — МГ, 1995. — 392(8) с.

Дмитриев А. В. Социология юмора: очерки. — М.: Институт философии РАН, 1996. — 214 с.

Дослідники проаналізували, яким чином дотепи допомагають людині опановувати власне негативне та несприйнятливе ставлення, наприклад, до державного устрою, що панує у країні. Аналізуючи анекдоти, популярні за радянських часів, Ю. Борєв доводить, що вони відбивають проблемні питання, які турбували людей тієї пори, причому не завжди речі називались їх власними іменами — часто дотеп являв собою метафору, зміст якої треба було "розгадати", адже пряма критика або догани на адресу системи суворо каралися.

На цьому етапі Оксана вирішила проконсультуватися зі своїм науковим керівником з питання вибору предмета дослідження. Вона вислухала міркування студентки і зауважила, що при вивченні ролі гумору в подоланні стресу, на її думку, було б доречним розглядати його як феномен, пов'язаний як із психологічним подоланням стресової ситуації — тобто усвідомленими зусиллями, яких суб'єкт докладає, щоб перебороти негативні впливи середовища, так і з психологічним захистом, який переважно виявляється у ригідних та негнучких механізмах особистісної реакції на стрес.

Оксана вирішила вивчити додаткову літературу на предмет зв'язку між обраними для дослідження феноменами — почуттям гумору та психологічним подоланням і захистом. Вже перші спроби виявилися вдалими: дівчина з'ясувала, що існує декілька робіт, присвячених паралельному аналізу цих феноменів. Так, вона знайшла роботу Фрейда, де автор описує особливості функціонування гумору як механізму психологічного захисту:

Фрейд 3. Остроумие и его отношение к бессознательному. — Донецк, Сталкер, 1999. — 352 с.

Вона пригадала статтю відомої зарубіжної дослідниці Phoney Cramer, з якою її науковий керівник познайомилася на Європейській конференції з проблем психології особистості (Ієна, Німеччина, 2002 рік). У своїй роботі автор називає почуття гумору одним із високоадаптивних механізмів психологічного захисту:

Cramer Ph. Defense mechanisms in psychology today. Further processes for adaptation // American Psychologist. — 2000. — Vol. 55. — № 6. — C. 637-646.

Крім того, Оксана знов вирішила звернутися до Інтернету, за допомогою якого вона з'ясувала, що тема гумору як стратегії та ресурсу психологічного подолання плідно вивчається західними науковцями. Дівчина вирішила зв'язатися за допомогою e-mail з автором опшувальників, які часто згадувалися в Інтернет- публікаціях, — Dr. Rod A. Martin (таке рішення було, зокрема, продиктоване й відсутністю психодіагностичного інструментарію у вітчизняній науці, адже відомий Тест гумористичних висловів Шмельова та Бабіна використовується для локалізації зони внутрішньоособистісних конфліктів).

Між іншим, вивчивши достатню кількість публікацій з проблеми функцій і ролі почуття гумору, Оксана змогла оцінити тест Шмельова та Бабіна по новому. Вона збагнула, що оскільки він допомагає локалізувати зону особистісних конфліктів, можливо гумор дійсно виконує функцію їх подолання.

Згідно з відомостями, отриманими з робіт Рода Мартіна, Оксана дізналася, що одна з методик вимірює ступінь усвідомлення суб'єктом ролі почуття гумору як ресурсу подолання стресу, а друга визначає, наскільки притаманно людині використання тих чи інших стилів гумору — афіліативного, самопідтриму- вального, агресивного та принизливого. Класифікація стилів гумору Мартина здалася студентці дуже доречною, адже в основі її лежали два критерії— спрямованість гумористичного змісту на себе або на інших та застосування жартів і дотепів як у толерантній, так і нетерпимій до себе чи інших манері. Основною характеристикою дотепів різних стилів, які автор виокремив, він вважав їх спрямованість на переборення негативних переживань з приводу несприятливих зовнішніх впливів. На щастя, канадський дослідник охоче відгукнувся на прохання молодої української дослідниці і надіслав не лише опитувальники, а й окремі роботи, виконані як самостійно, так і в співавторстві з науковцями інших країн.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експериментальна психологія» автора Максименко С.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Продовження пошуку літератури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • КОНЦЕПТУАЛЬНА БАЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

  • Джерела наукового знання

  • Експериментування як метод емпіричних досліджень

  • Мова науки

  • Операційні дефініції і наукові закони

  • Теорії. Компоненти теоретичного знання

  • Теорія вищого рівня Халла-Спенса

  • Процедура наукового дослідження. Типи досліджень

  • Принципи експериментально дослідження психіки

  • ДОСЛІДНИЦЬКІ СТРАТЕГІЇ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТОДУ

  • Дескриптивна стратегія

  • Приховане спостереження

  • Кореляційна стратегія

  • Маніпулятивна стратегія

  • Передумови становлення й розвиток експериментального методу в психологічних дослідженнях

  • Класифікації психологічних методів

  • ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ВИД ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОСЛІДНИКА: ГІПОТЕЗИ, ВИБІРКИ, ЗМІННІ

  • Джерела формулювання наукових гіпотез

  • Психологічні і статистичні гіпотези

  • Відбір досліджуваних

  • Поняття змінної у психологічному дослідженні

  • Типи шкал

  • Залежна змінна

  • Множинні вимірювання залежної змінної

  • Типи відношень між залежною та незалежною змінними

  • ПОБІЧНА (НЕЗАПЛАНОВАНА) ВАРІАТИВНІСТЬ І СТРАТЕГІЇ ЇЇ КОНТРОЛЮ

  • Джерела побічних змінних у психологічному експерименті

  • Побічні змінні, пов'язані з суб'єктами, що беруть участь в експерименті у ролі досліджуваних

  • Побічні змінні, пов'язані з просторово-часовою послідовністю експериментальних подій

  • Стратегії контролю побічних змінних

  • Методи контролю при застосуванні міжгрупових експериментальних планів

  • Методи контролю побічних змінних, не пов'язані з плануванням експерименту

  • ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ

  • Простий план для двох рандомізованих груп з тестуванням після експериментального випробування

  • Експериментальний план для кількох рандомізованих груп з різними рівнями незалежної змінної і тестуванням після випробування

  • План для двох рандомізованих груп з попереднім і підсумковим тестуванням (граничним контролем)

  • План для чотирьох рандомізованих груп з контролем ефектів попереднього тестування (план Соломона)

  • Плани для співвіднесених груп

  • Експериментальні інтраіндивідуальні плани

  • Факторні експериментальні плани

  • Категоризація факторних планів

  • Ротаційні факторні плани (схема кросіндивідуального порівняння)

  • Основні ефекти і взаємодія

  • Інші вірогідні результати досліджень за допомогою факторних планів 2x2

  • Встановлення основних ефектів і взаємодії для інших факторних планів

  • ДОЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА КВАЗІЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПЛАНИ

  • Квазіекспериментальні плани

  • НЕЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Планування кореляційного дослідження.

  • Інші види не експериментальних досліджень

  • ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Деякі форми графічного зображення інформації в науковому звіті (статті)

  • ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ СТУДЕНТКИ ОКСАНИ (ЗРАЗОК)

  • Огляд літератури

  • Продовження пошуку літератури
  • Формулювання гіпотези та визначення змінних і плану емпіричного дослідження

  • Практичне та теоретичне значення, методологічна основа дослідження

  • Коментарі

  • Основні психофізичні методи та їх застосування

  • Ідеографічний опис методологи розпізнавання сигналу

  • МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ "ПРОСТОГО НАВЧАННЯ" (ФОРМУВАННЯ УМОВНИХ РЕАКЦІЙ)

  • ОКРЕМІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕРБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ І ПАМ'ЯТІ

  • Підходи до вивчення вербального навчання і структури пам'яті з позицій теорії опрацювання інформації

  • Вивчення особливостей тривалої пам'яті (ТП). Прийом варіювання рівнів опрацювання інформації

  • ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ДИНАМІКИ

  • ОКРЕМІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СОЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

  • Агресія

  • Соціальна фасилітація

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ