Джерела формулювання наукових гіпотез

Експериментальна психологія

Оскільки психологія як експериментальна наука ще не досягла етапу зрілості, існує незначна кількість формальних, ретельно розроблених теорій, на підставі яких можна було б шляхом дедуктивного аналізу формулювати гіпотези. Тому багато сучасних наукових питань щодо закономірностей психологічних явищ базуються на аналізі досвіду і навіть на інтуїції учених.

Наприклад, гіпотеза щодо закономірного зв'язку фрустрації з агресією виникла на матеріалі спостережень і клінічних інтерв'ю, проаналізованих групою соціальних психологів.

Матеріали дискусій включали велику кількість спостережень відносно аналізу інцидентів, які провокували агресію. Йєльські вчені дійшли висновку, що кожному випадку агресивних проявів передували ті чи інші фруструючі явища. Вони також встановили, що всі інциденти, що провокують агресію, можна було охарактеризувати як фруструючі, оскільки кожний з них, у певному сенсі, заважав чи блокував досягнення бажаної суб'єктом мети [81].

Крім того, вони помітили, що прояви агресивної поведінки мали місце після фруструючих подій і дуже рідко спостерігались в інших ситуаціях. Ці спостереження привели дослідників до формулювання гіпотези, яка стверджувала, що фруструючі події F породжують агресивну поведінку А. Постулат був таким: "Якщо F то А". Додатковим постулатом було: "Якщо немає F то немає А", тобто одне явище не трапляється за відсутності іншого.

Спочатку гіпотеза про зумовленість агресії фрустрацією базувалася на спільному аналізі інтерв'ю і спостережень зазначеною групою соціальних психологів. Вона пропонувала тільки вірогідну відповідь на запитання: "Які фактори пов'язані з виявленням агресивної поведінки?".

Формулювання типу "агресія породжується фрустрацією" добре ілюструє декларативний статус наукової гіпотези. Отже, наукові гіпотези формулюються як стверджуючі висловлювання, як вірогідні відповіді на запитання, чому одне явище зазвичай супроводжується іншим.

Науковці повинні ставити запитання у формі декларативних відповідей, оскільки наука — це вид діяльності, що поєднує правила логічних висновків з правилами контрольованих спостережень. З точки зору логіки, стверджуючі висловлювання є єдиним типом висловлювань, які можна підтвердити чи відхилити шляхом спостережень.

Теоретична та експериментальна гіпотези

Формулювання гіпотези як висловлювання, істинність якого заздалегідь невідома, але може бути встановлена емпіричним шляхом, є початковим етапом будь-якого наукового дослідження.

Теоретична гіпотеза створює загальний контекст для формулювання гіпотези конкретного емпіричного дослідження, з визначенням відповідних понять, процедур і плану дослідження. Теоретична гіпотеза може висловлюватися або в формі запитального речення, або в декларативній формі.

Можна навести принаймні три вагомих причини, чому доцільно вводити читача в контекст будь-якого дослідження за допомогою формулювання спочатку теоретичної гіпотези [68, с. 64]. Теоретична постановка проблеми, по-перше, допомагає усвідомити цілі дослідження і виокремити його місце у проблематиці сучасних досліджень. По-друге, у світлі теоретичної гіпотези можна чіткіше сформулювати наступну експериментальну гіпотезу конкретного дослідження. По-третє, наявність теоретичної гіпотези накладає на дослідника певне зобов'язання зробити після викладення результатів дослідження відповідні висновки та можливі теоретичні узагальнення.

Експериментальна гіпотеза— це пере формулювання вихідного дослідницького запиту з уточненням: а) передбачених взаємозв'язків між змінними, якими дослідник збирається маніпулювати; б) типу досліджуваних, що братимуть участь в експерименті; в) процедури дослідження і матеріалів, які будуть використовуватися; г) способів вимірювання залежної змінної.

Хекхаузен ввів як складовий елемент експериментальної гіпотези поняття "гіпотетичний конструкт", яке включає не доступні безпосередньому спостереженню механізми змін, що відбуваються у тій психологічній реальності, яку можна зробити об'єктом емпіричного дослідження в конкретній експериментальній ситуації і шляхом аналізу характеристик якої можна реконструювати "гіпотетичний конструкт" [58].

Таким чином, експериментальні гіпотези повинні містити всі ті інтерпретаційні компоненти, пов'язані з розумінням психологічних конструктів. Вони функціонують як перехідні мости між емпіричним змістом експериментальної гіпотези і теоретичним обґрунтуванням гіпотетичних співвідношень. Базові змістовні співвідношення пропонують уточнювати у вигляді наступної дихотомії:

Наприклад, у згаданому нами на початку цього розділу дослідженні теоретична гіпотеза "фрустрація породжує агресію" була пере формульована соціальними психологами Єльського університету взаємозв'язку фрустрації з агресією в термінах специфічних операцій, які містять визначення конкретних форм переживання людиною стану фрустрації і доступних спостереженню форм виявлення агресії.

Так, в одному із досліджень фрустрацію визначали як стан, що виникає у досліджуваних в ситуації, коли помічник експериментатора перериває і дратує їх під час виконання експериментального завдання— розв'язання анаграм, заважаючи їм успішно впоратися із завданням [68]. В іншій тестовій ситуації фрустрованим і нефрустрованим суб'єктам, які були досліджуваними в експерименті з анаграмами, самим надавалася можливість виконати роль оцінювачів якості виконання помічниками експериментатора серії креативних тестових завдань на тренажері. За неправильне виконання завдання їм пропонувалося "карати" колишніх кривдників— помічників експериментатора електрошком. Експериментатор вимірював частоту і тривалість електрошоку, яку обирали попередньо фрустровані та нефрустровані досліджувані, розглядаючи їх як кількісні показники агресії.

Експериментальну гіпотезу дослідження можна було б конкретизувати (операціоналізувати) у даному дослідницькому контексті у такий спосіб: "Якщо досліджуваних переривали помічники експериментатора тоді, коли вони вирішували анаграми (що спричиняло фрустраційний вплив), то вони виявляли тенденцію частіше і триваліше "карати" помічників експериментатора в ситуації виконання останніми креативних завдань, ніж досліджувані, які в попередній ситуації не зазнали такого жорсткого дратування від тих самих помічників експериментатора".

У розглянутому дослідженні механізм каузального зв'язку фрустрації з агресією (як гіпотетичний конструкт, реальність якого перевірялася у дослідженні) був змодельований у вигляді певної емпіричної психологічної реальності, в межах якої досліджуваним, фрустрованим образою і перешкодами під час виконання ними певної експериментальної діяльності помічниками експериментатора, була надана можливість "помститися", тобто виявити агресію по відношенню до кривдників. Не зупиняючись на етичному аспекті цих експериментів (в яких, як відомо, ролі помічників експериментатора виконували актори, що імітували біль від електрошоку, якої реально їм не завдавали), зазначимо, що модель емпіричного дослідження містила досить вдалу спробу реконструювати гіпотетичний конструкт у вигляді операціоналізованих емпіричних залежностей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експериментальна психологія» автора Максименко С.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела формулювання наукових гіпотез“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • КОНЦЕПТУАЛЬНА БАЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

  • Джерела наукового знання

  • Експериментування як метод емпіричних досліджень

  • Мова науки

  • Операційні дефініції і наукові закони

  • Теорії. Компоненти теоретичного знання

  • Теорія вищого рівня Халла-Спенса

  • Процедура наукового дослідження. Типи досліджень

  • Принципи експериментально дослідження психіки

  • ДОСЛІДНИЦЬКІ СТРАТЕГІЇ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТОДУ

  • Дескриптивна стратегія

  • Приховане спостереження

  • Кореляційна стратегія

  • Маніпулятивна стратегія

  • Передумови становлення й розвиток експериментального методу в психологічних дослідженнях

  • Класифікації психологічних методів

  • ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ВИД ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОСЛІДНИКА: ГІПОТЕЗИ, ВИБІРКИ, ЗМІННІ

  • Джерела формулювання наукових гіпотез
  • Психологічні і статистичні гіпотези

  • Відбір досліджуваних

  • Поняття змінної у психологічному дослідженні

  • Типи шкал

  • Залежна змінна

  • Множинні вимірювання залежної змінної

  • Типи відношень між залежною та незалежною змінними

  • ПОБІЧНА (НЕЗАПЛАНОВАНА) ВАРІАТИВНІСТЬ І СТРАТЕГІЇ ЇЇ КОНТРОЛЮ

  • Джерела побічних змінних у психологічному експерименті

  • Побічні змінні, пов'язані з суб'єктами, що беруть участь в експерименті у ролі досліджуваних

  • Побічні змінні, пов'язані з просторово-часовою послідовністю експериментальних подій

  • Стратегії контролю побічних змінних

  • Методи контролю при застосуванні міжгрупових експериментальних планів

  • Методи контролю побічних змінних, не пов'язані з плануванням експерименту

  • ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ

  • Простий план для двох рандомізованих груп з тестуванням після експериментального випробування

  • Експериментальний план для кількох рандомізованих груп з різними рівнями незалежної змінної і тестуванням після випробування

  • План для двох рандомізованих груп з попереднім і підсумковим тестуванням (граничним контролем)

  • План для чотирьох рандомізованих груп з контролем ефектів попереднього тестування (план Соломона)

  • Плани для співвіднесених груп

  • Експериментальні інтраіндивідуальні плани

  • Факторні експериментальні плани

  • Категоризація факторних планів

  • Ротаційні факторні плани (схема кросіндивідуального порівняння)

  • Основні ефекти і взаємодія

  • Інші вірогідні результати досліджень за допомогою факторних планів 2x2

  • Встановлення основних ефектів і взаємодії для інших факторних планів

  • ДОЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА КВАЗІЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПЛАНИ

  • Квазіекспериментальні плани

  • НЕЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Планування кореляційного дослідження.

  • Інші види не експериментальних досліджень

  • ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Деякі форми графічного зображення інформації в науковому звіті (статті)

  • ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ СТУДЕНТКИ ОКСАНИ (ЗРАЗОК)

  • Огляд літератури

  • Продовження пошуку літератури

  • Формулювання гіпотези та визначення змінних і плану емпіричного дослідження

  • Практичне та теоретичне значення, методологічна основа дослідження

  • Коментарі

  • Основні психофізичні методи та їх застосування

  • Ідеографічний опис методологи розпізнавання сигналу

  • МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ "ПРОСТОГО НАВЧАННЯ" (ФОРМУВАННЯ УМОВНИХ РЕАКЦІЙ)

  • ОКРЕМІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕРБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ І ПАМ'ЯТІ

  • Підходи до вивчення вербального навчання і структури пам'яті з позицій теорії опрацювання інформації

  • Вивчення особливостей тривалої пам'яті (ТП). Прийом варіювання рівнів опрацювання інформації

  • ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ДИНАМІКИ

  • ОКРЕМІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СОЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

  • Агресія

  • Соціальна фасилітація

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ