Таблиця 5.9.1
Суб'єкти з високою самооцінкою (а1)
Суб'єкти з низькою самооцінкою (а2)
Примітка: Схема розподілу досліджуваних по групах у факторному експерименті 2x3x3, представлена вище, запозичена з підручника "Експериментальні методи в психології" американських авторів [68].
Зверніть увагу на те, що це трифакторне експериментальне дослідження представлено як два експерименти 3x3: одне для осіб з високою самооцінкою, друге — з низькою.
Як усі трифакторні плани, дане дослідження дає інформацію про три основних ефекти, три подвійних взаємодії і одну потрійну взаємодію, а саме:
основний ефект для змінної А (самооцінка);
основний ефект для змінної В (тривожність);
основний ефект для змінної С (складність завдання);
взаємодію А х В;
взаємодію А х С;
взаємодію Вх С;
взаємодію АхВхС.
Кожну з подвійних взаємодій можна отримати, розглядаючи дві змінні разом і усереднюючи величини для третьої змінної. Потрійну взаємодію, з іншого боку, можна отримати, розглядаючи усі три змінні разом. Вона показує, чи залежить вплив однієї із змінних на залежну змінну від присутності двох інших змінних.
Відповідний статистичний критерій покаже, чи є основні ефекти, подвійні взаємодії і потрійна взаємодія факторів значущими.
За наявності автоматизованих методів статистичного аналізу результатів завдання дослідника полягає в тому, щоб відповідно підготувати емпіричні дані для опрацювання. Сподіваємося, що наведені вище приклади гіпотетичних досліджень і зразки упорядкування матеріалів для них дають уявлення про те, що і як необхідно робити, щоб отримати надійні результати із застосуванням різних експериментальних планів.
Статистичний аналіз даних, отриманих за допомогою факторних планів. Для опрацювання результатів факторних експериментів зазвичай застосовується модель дисперсійного аналізу. Цей підхід відрізняється від однофакторного дисперсійного аналізу в аспекті кількості і7 співвідношень, які необхідно обчислити. При однофакторному дисперсійному аналізі вплив незалежної змінної перевіряється шляхом формування і7 співвідношення, в якому порівнюється міжгрупова варіативність із внутрішньо груповою. Пригадаємо, що міжгрупова варіативність складається із варіативності, спричиненої маніпулюванням незалежною змінною, і помилкової варіативності, у той час як внутрішньо групова варіативність представляє тільки помилкову варіативність (тобто випадкові розбіжності у показниках залежної змінної, що можуть траплятися між членами однієї і тієї ж групи досліджуваних.
Якщо ми обчислюємо дисперсію для факторного експерименту, ми формуємо F співвідношення для перевірки кожного основного ефекту і взаємодії факторів, щоб відхилити варіант випадковості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експериментальна психологія» автора Максименко С.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Встановлення основних ефектів і взаємодії для інших факторних планів“ на сторінці 2. Приємного читання.
