3) психологічна готовність учителя і дітей до спільної діяльності;
4) психологія сучасних учителів (передусім недавніх випускників педагогічних навчальних закладів 90-х років XX ст. - початку XXI століття);
5) можливості ефективної діяльності шкільної психологічної служби тощо.
Проблеми педагогічної психології сьогодні активно розробляються Інститутом психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Інститутом проблем виховання АПН України та іншими науковими закладами і кафедрами психології в системі Міністерства освіти і науки України, з ініціативи якого відбуваються наради з психолого-педагогічних проблем навчання і виховання. Інтерес становлять праці ІД. Беха, Г.О. Балла, І.С. Булах. З.В. Карпенко, ОЛ. Кононко, О.І. Кульчицької, Т.М. Лисянської, В.О. Моляко. В.П. Москальця, Л.Е. Орбан-Лембрик. Ю.О. Приходько. М.В. Caвчина, Т.М. Титпаренко, В.М. Чернобровкін та ін.
Значний внесок у теорію та практику педагогічної психології здійснюється вченими районних державних педагогічних університетів, які знаходяться в райцентрах, а тому безпосередньо наближені до процесу навчання і виховання дітей.
В Україні різнопланові концепції навчання і виховання об'єднує особистісно-зорієнтована парадигма, яка передбачає:
1) поважне та вимогливе ставлення дорослих до дитини;
2) рівноправність у стосунках між усіма .суб'єктами процесу навчання і виховання;
3) ставлення до дитини як до суб'єкта, а не об'єкта виховання;
4) впровадження діалогу, а не монологу у практику між особистісного спілкування суб'єктів навчання і виховання;
5) подолання впливу директивної педагогіки.
її основні принципи:
1. Природовідповідність (узгодження виховання із законами розвитку природи і людини).
2. Гуманізація (гуманітаризація змісту освіту та врахування дитячого досвіду);
3. Культуровідповідність (засвоєння життєвих цінностей конкретної національної та регіональної культури).
4. Системність (цілісність вікового особистісного розвитку в конкретному життєвому просторі).
5. Диференціація та інтеграція (максимальне врахування особливостей різних суб'єктів навчання і виховання та формування цілісних уявлень про навколишню дійсність).
6. Творча самодіяльність (успішність, самоорганізація, розвиток інтересів тощо).
7. Адаптивність (можливість самостійного розв'язання проблем з допомогою дорослих).
У ситуації інтелектуального, майнового, соціального розшарування громадян виникає проблема підготовки кваліфікованих педагогів-виконавців названої парадигми. Отже, подолання наслідків суспільних трансформацій у навчально-виховному процесі, локалізація несприятливих чинників соціального впливу на становлення підростаючої особистості, подолання "соціального дебілізму" та інфантилізму (особливо в сільській місцевості, адже село, а не місто, завжди було оплотом громадянської свідомості, духовності) складають основний комплекс прикладних завдань педагогічної психології.
Модуль 2. Навчання і виховання як феномени педагогічної психології
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова і педагогічна психологія» автора Поліщук В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 2. Короткий історичний нарис виникнення і становлення педагогічної психологи“ на сторінці 6. Приємного читання.
