Соціогенетична концепція (соціальна, соціологізаторська)
Виникла в XIX ст. як відповідь на біологічну теорію. Родоначальник - Е.Дюркгейм (1858-1917) ("Нові дослідження в соціології", 1914 p.).
1. Теоретичні основи:
1) розвиток дитини - це результат впливу навколишнього середовища як вирішального чинника в розвитку;
2) визначальною в розвитку є сенсорна сфера (Дж. Локк, 1632-1704), тому пріоритети в становленні особистості належать навчанню і вихованню (авторська система виховання джентльмена);
3) розвиток дитини - це асиміляція, засвоєння нею досвіду навколишнього світу, що визначає особливості її душевної діяльності.
2. Основні ідеї:
1) дитина - це чиста дошка (tabula rasa) (Дж. Локк);
2) "соціально-навчальна теорія": дитина розвивається, засвоюючи соціальні норми поведінки;
3) для вивчення людини достатньо проаналізувати структуру її середовища;
4) пасивне сприймання дитиною умов зовнішнього середовища.
3. Види соціальної концепції:
1) Соціальне научіння:
- індивідуальні відмінності є результатом научіння;
- обґрунтування процесів соціалізації особистості (Н. Міллер, Дж.Доллард);
2) Когнітивно-генетична теорія Ж. Піаже (1896-1980). Виникла як один із напрямків у вивченні психічного розвитку особистості (Женевська школа генетичної психології). Детермінантами становлення людини є розвиток інтелекту, пізнавальних процесів, здатності здійснювати логічні операції:
- розумовий розвиток детермінований і має власні закономірності;
- природа інтелекту (сенсомоторні, конкретні, формальні операції);
- відкриття егоцентризму (центрації на собі) як своєрідності дитячої логіки, мовлення, уявлень про навколишнє середовище;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова і педагогічна психологія» автора Поліщук В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціогенетична концепція (соціальна, соціологізаторська)“ на сторінці 1. Приємного читання.
