Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

У військовій психології немає єдиної класифікації психічних реакцій і станів воїнів у бойовій обстановці. Але більшість психологів згодні з тим, що стан, який переживається воїном у бою, - стрес (психологічна напруга).

Стрес - це широке коло станів людини, що є відповіддю на різноманітні несприятливі дії - стресори (стрес-фактори). За словами автора теорії стресу, канадського ученого Ганса Сельє, стресом є неспецифічна (однотипна для різних стресорів) відповідь організму на будь-яку висунуту йому вимогу, яка допомагає будь-яким чином упоратися з ускладненням.

Стрес супроводжується енергетичною мобілізацією організму, він викликає значні зміни в серцево-судинних, дихальних, м’язово-рухових і ендокринно-біологічних функціях. Одночасно відбуваються зміни у ході психічних процесів, емоційні, мотиваційні зрушення.

Помірний стрес сприяє мобілізації фізичних і психічних можливостей, захисних сил організму, активізує інтелектуальні процеси, створює оптимальне бойове збудження, інтенсифікує доцільну діяльність воїна.

Проте тривалий або дуже інтенсивний вплив негативних бойових чинників, висока суб'єктивна значущість їх для військовослужбовця здатні породжувати непродуктивні стресові стани (дистрес). Дистрес виникає в тих випадках, коли людина переживає почутгя безпорадності, безсилля, безнадійності, пригніченості.

Дистрес зазвичай супроводжується порушеннями нормального ходу психічних процесів (відчутгів, сприйняття, пам'яті, мислення); виникненням негативних емоцій (страх, байдужість, агресивність тощо); збоями в координації рухів (метушливість, тремор, ^ціпеніння й ін.); тимчасовими або тривалими особистісними трансформаціями (апатія, втрата волі до життя, упевненості в перемозі, довіри до товаришів по службі і командирів, шаблонні тії, примітивне наслідування й ін.). Стрес суб'єктивно відчувається як переживання страху, тривоги, гніву, образи, туги, відчаю, величезної втоми тощо.

Страх посідає головне місце серед негативних переживань воїна у стані стресу. За своїм змістом переживання страху виявляється у вигляді страху смерті, болю, поранення, страху стати калікою, втрати боєздатності і поваги товаришів по службі тощо.

Цікава інформація

Встановлено, що “безстрашних" психічно нормальних людей не купає. Вся справа у кількості часу, необхідного для подолання розгубленості, для ухвалення раціонального рішення про доцільні дії. За 'ціпками американських експертів, близько 90% військовослужбовців ідчувають у бою страх в явно вираженій формі. При цьому у 20-25% з них страх супроводжується нудотою або блювотою, у 10-15% — нездатністю контролювати функції сечовипускання і кишечнику.

У цілому, за оцінкою експертів, у сучасних збройних (миротворчих) конфліктах із застосуванням звичайних видів зброї бойові психічні травми (БПТ) складають в середньому 20% усіх бойових санітарних втрат (БСВ) протягом перших ЗО діб бойових дій і перевищують кількість санітарних втрат інших категорій у наступний період. Гакам чином, бойові психічні травми будуть значною мірою впливати на і ><хздатність частин і підрозділів._

Реакція на страх, як наголошувалося раніше, залежить як від особливостей нервової системи, так і від рівня психологічної підготовленості військовослужбовців до зустрічі з небезпекою, від характеристики їх мотиваційної сфери.

Індивідуально-психологічна специфіка реагування людей на небезпеку виявляється і в тому, що вони зазнають піки негативного переживання в різний час. У ряді досліджень встановлено, що приблизно 30% воїнів зазнають найбільшого < граху перед боєм, 35% - у бою і 16% - після бою.

У бойових умовах перед кожним військовослужбовцем « гоять два завдання: вижити і виконати бойове завдання. При цьому слід зазначити, що виконання бойового завдання дуже часто є єдиним способом вижити. Проте, як вважають американські автори, лише 25% солдатів на полі бою адекватно розцінюють те що відбувається, і свідомо використовують свою зброю. Останн поділяються на тих, хто знаходиться в сильному збудженні, і тих хто пригнічений страхом. Перша група, як правило, здійсню» даремні, а деколи і безглузді, дії, друга паралізована страхом, Очевидно, що у 25% солдатів, що діють адекватно, вірогідністі залишитися в живих значно вища, ніж у решти 75% особовогс складу, якому необхідна психологічна допомога.

Стан страху варіює в широкому діапазоні переживань Виділяють наступні форми страху: переляк, тривогу, боязнь, жах індивідуальну і групову паніку. Кожна з форм страху виконуї свою функцію, має специфічну динаміку прояву.

Переляк - це миттєва реалізація природженої, інстинктивної програми дій з метою збереження цілісності організму в ситуації дії загрозливих подразників. Якби люди не мали цієї охоронної, захисної реакції, вони загинули б, не встигнувши оціниті небезпеку, що їм загрожує.

Тривога є емоційним станом, що виникає в ситуації недостатнь» визначеної небезпеки і виявляється в очікуванні несприятливогс розвитку подій. Тривога не тільки сигналізує про можливу небезпеку, але і спонукає воїнів до пошуку і конкретизації її джерел, до активного дослідження обстановки бою. Вона може виявлятися як відчуття безпорадності, невпевненості в собі, безсилля перед небезпекою, що насувається, перебільшенні загрози. Стан боязні є ніби конкретизованою тривогою. Це -реакція на безпосередньо усвідомлювану небезпеку.

Жах (афективний страх) - найсильніший ступінь страху Його викликають надзвичайно небезпечні і складні обставини, він ні якийсь час паралізує здатність до цілеспрямованих довільних дій.

У стані жаху в людини переважають примітивні захисн реакції: камуфляж (спроби сховатися, замаскуватися), прагненю уникнути небезпеки, покинути загрозливу обстановку, нібі зменшитися в розмірах. Відчуваючи жах, воїн або “ціпеніє”, ш може зрушити з місця, або біжить, зокрема у бік джерела небезпеки.

Групова паніка є особливо небезпечною реакцією військово службовців на бойові стрес-фактори. Вона є станом страху, іцс оволодів одночасно групою військовослужбовців, розповсюджується і наростає у процесі взаємного зараження і такого, що супро воджується втратою здатності до раціональної оцінки обстановки мобілізації внутрішніх резервів, доцільної спільної діяльності.

Бойова обстановка нерідко створює сприятливий ґрунт для ротвитку панічних настроїв. Цьому сприяють раптові, несподівані дії противника; його могутні вогневі удари; інтенсивні повітряні нальоти; психологічний, психотронний, психотропний вплив; надмірна втома воїнів; розповсюдження деморалізуючих чуток за відсутності офіційної інформації тощо.