Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Психологія бою

Якщо побачиш, що твої товариші знаходяться під впливом описаних вище переживань, допоможи ім. Розкажи про те, що відчуваєш сам, скажи, як ти долаєш у собі невпевненість і острах, поділися сигаретою, просто побудь поруч.

Перелічені переживання загострюються у міру накопичення втоми, при тривалій участі в бойових діях, у разі втрати бойових товаришів, при несприятливому розвитку бойових подій, негативному ставленні до військ населення регіону та ін.

У функціонуванні психіки воїна в бойовій обстановці виявляється низка закономірностей. Знати їх - означає передбачати ті фізичні, моральні і психологічні випробування, з якими зустрінуться військовослужбовці, мати шанси на використання “людського чинника” для досягнення перемоги над ворогом.

У бойовій обстановці психіка воїна піддається безлічі різноманітних впливів. Одні з них сприяють мобілізації та концентрації його фізичних і духовних можливостей, підвищенню бойової активності, сміливості, самовідданості. Інші, навпаки, дез-оргаиізовують бойову діяльність воїна, блокують доступ до наявних резервів організму, погіршують роботу нервової системи і психіки. Треті не здійснюють помітного впливу на бойову поведінку.

Для військової психології важливо знати, які з цих впливів і яким чином визначають психологічні реакції, стани та дії військовослужбовців у бою. Дослідженням таких чинників психологи займаються давно. Аналіз психологічних досліджень бойових дій у війнах минулих століть і XXI ст. дозволив виділити дві групи зиків, що впливають на бойову діяльність військ, - зовнішні і зі. У свою чергу, зовнішні чинники поділяються на оойові її еколого-ергономічні.

чинники здійснюють вирішальний вплив на воїнів у гановці, оскільки служать основою для формування зціальних мотивів їх поведінки і бойових установок.

Макросоціальний чинник - це ставлення народу до війни. Досвід показує, що характер бойових дій військовослужбовців (активний, пасивний, самовідданий, самозбережувальний тощо) багато в чому залежить від ступеня популярності війни у свідомості мас. Ставлення народу до війни впливає на бойову активність воїнів трояко.

По-перше, завдяки роботі механізмів психічного зараження, навіювання, наслідування військовослужбовці засвоюють пануючий у суспільстві настрій, формують відповідні установки і мотиви бойової поведінки.

Ще на початку XX ст. російські військові психологи відзначили, що “ніякий ентузіазм в армії неможливий, коли не буде його у Вітчизні”. Аналіз збройних конфліктів останнім часом знову переконливо підтвердив цю психологічну закономірність.

По-друге, бойова готовність воїнів значною мірою визначається ставленням народу до своєї армії. Так, російський військовий психолог М.В. Зенченко підкреслював, що для потужності військ необхідні симпатії всього населення. Дія цієї закономірності виразно відчувалася в ході війни США у В’єтнамі, бойових дій російських військ у Чечні.

По-третє, солдати заражаються емоційним ставленням народу до противника, що істотно впливає на активність їх бойових дій. 1 Досвід війн, у тому числі і Антитерористичної операції на Сході У країни, переконливо свідчить, що в битвах частіше перемагає та армія, воїни якої бачать у противнику ненависного ворога.

Згуртованість військового підрозділу є мікросоціальним чинником, що визначає поведінку воїнів у бою. Аналіз бойових дій радянських військ в Афганістані, війн Ізраїлю на Близькому Сході, англо-аргентинського воєнного конфлікту показав, що відділення, екіпажі, розрахунки, що складаються зі знайомих один з одним воїнів (земляків, родичів, друзів), виявляють найбільшу активність, ініціативу, стійкість. Вивчивши цю закономірність, німецький військовий психолог Е. Дінтер підкреслив, що страх втратити довіру групи, опинитися в моральній ізоляції через боягузтво діє дуже сильно, дозволяє здійснювати сміливі вчинки. Тому за останні 10-15 років в арміях провідних

велика увага приділяється створенню у військові “системи товариської підтримки”, коли члени екіпажі відділень) спостерігають за появою у товариші симптомів нервової напруги і надають один одно

психологічну допомогу. Вважається, що упевненість у товаришах по службі, в тому, що вони прийдуть на допомогу в потрібний момент, є важливою умовою рішучих і самовідданих бойових дій кожного солдата. Аналізуючи бойові дії англійських військ на Фолклендських островах, військовий журнал “Зоїсііег” зазначав, що англійський солдат йде в бій за своїх товаришів, йде разом із ними. Він не думає про політику, про стратегію, він піклується про своїх товаришів по службі. Враховуючи цю закономірність, військові керівники США ввели на початку 80-х років так звану полкову систему комплектування. Тепер новобранці набираються з одного штату і проходять службу постійно в одному підрозділі. Сьогодні таких частин налічується близько 80%. Аналогічні спроби зроблені останнім часом у ряді військових округів російської армії.

Довіра до своїх командирів — ще один суттєвий мікро-соціальний чинник. Досвід застосування збройних сил СРСР (Росії), США, Ізраїлю, України за останні 20 років показує, що військовослужбовці, відчуваючи довіру і повагу до свого командира, активно виконують навіть ті його накази, суть яких не цілком розуміють або відкидають з етичних міркувань.

Бойові чинники - це широкий спектр змінних, що визначають ті або інші реакції, стан, поведінку воїнів у бою. Дані психологічних досліджень дозволили виявити особливу дієвість таких бойових чинників, як вид, умови й інтенсивність бойових дій, особливості використовуваної зброї, надійність засобів захисту, часові, природно-географічні, погодно-кліматичні умови, обсяг і співвідношення втрат сторін.

Ефективність бойових дій військ значною мірою визначається вибором правильної стратегії і тактики дій. На думку військових психологів, стратегії бувають “витратні” і “психологічні”.

Часто “слабка сторона” у бойовому протиборстві має, перш за все, психологічну мету, що призводить до ослаблення противника. Переваги її в тому, що вона ставить війська противника в незвичні для них умови, примушує до виконання невластивих їм функцій, застосування неосвоєних способів бойових дій.

Противники радянських і російських військ в Афганістані і Чечні часто використовували тактику дій бойових і диверсійних груп, що відрізняється вираженою діяльнісною і психологічною специфікою.

Серед способів дій противника переважали засідки, нальоти, диверсії, пошук, рейд -- тобто методи, характерні для військ спеціального призначення. За оцінками фахівців, такі способи збройної боротьби в локальному військовому конфлікті мають цілий ряд суттєвих переваг у порівнянні з традиційними. Досить сказати хоча б про те, що ефективність ураження вогнем стрілецької зброї в нальотах і засідках підвищується в 4—7 разів, гранатометів і вогнеметів — у 16—30 разів, мін і мінно-вибухових загороджень - у 60-75 разів. Боротьба з диверсійними підрозділами вимагає значно більше сил і засобів, ніж ведення бойових дій із рівними за чисельністю загальновійськовими підрозділами. Це пояснюється тим, що дії таких груп не пов’язані з утриманням будь-яких об’єктів, рубежів, районів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія бою» автора Романишин А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:“ на сторінці 5. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи