Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Знання принципів і правил, про які ми тобі повідали, вже само по собі є умовою, яка буде сприяти їх дотриманню тобою. Людина влаштована так, що дуже багато в її поведінці не залежить від її свідомості. Навряд чи ти управляєш свідомо своєю ходою. Коли ти йдеш по вулиці, хіба в твоїй свідомості звучать команди відповідним групам м'язів: яке зусилля і куди передати, яку ногу наскільки підняти і куди поставити? Можна упевнено припустити, що ні. Так само і тут. Якщо ти внутрішньо прийняв ті принципи і правила, про які йшла мова, то вони залишилися у тих відділах твого мозку, які зможуть узяти на себе функції регуляції твоєї поведінки навіть без участі свідомості. Ну а якщо щось раптом буде не так, виникнуть раптом проблеми, допоможе свідомість. Вона пригадає те, що вже є, і те, що необхідне. Головне - знати і приймати...

Колись для багатьох людей відкриття того, що Земля кругла, було рівносильне тому, що перекинувся весь світ. Від того, що нони цього не могли (або не хотіли) прийняти, Земля плоскою не стала. І вона не перестала обертатися від того, що хтось не тільки не вірив в це, але й активно заперечував. Можна навіть спалити на вогнищі людину, що зробила відкриття якої-небудь істини. Ось тільки істина залишиться. Можна не знати закону земного тяжіння, можна в нього не вірити і навіть заперечувати, але підкинутий вгору камінь від цього в повітрі не зависне, він все одно впаде на землю.

Нам видається корисним знати істини і їх приймати. Шкоди від цього ніякої, але користь очевидна.

Істину про те, що командир завжди правий, ти вже знаєш і, напевно, просто втомився від її багаторазового повторення після приходу в армію. Ми знаємо, як деколи вона сприймається на ділі в повсякденній армійській службі. Людина, якій дано право розпоряджатися тобою, віддавати накази, примушувати дуже часто робити те, що просто, й робити то не хочеться, вимагати, питати, деколи карати за лінь і нерозторопність, часто сприймається як тиран, що визначив своєю метою лише одне: фізичне виснаження і моральне знищення твого волелюбного Я. Саме так воно і може виглядати в мирному житті. Зовсім інша справа на війні.

Ось що говорять хлопці, що брали участь в АТО. Це можна сприймати як напуття тобі і твоїм товаришам по службі.

“У бою строго слухай свого командира. Завжди прикривай його і ніколи його не кидай”.

“У бою потрібно бути зібраним, уважно слухати і виконувати команди командира. У бою немає часу думати. Треба чітко виконувати накази”.

“Завжди виконуй заповідь: “Наказ командира - закон для підлеглого”.

“Якщо ти недосвідчений, ще не бачив війни і не знаєш, як собі діяти і як триматися, я раджу: слухай і виконуй накази своїх командирів; поганого вони тобі не порадять”.

“І найголовніше — будь чесним. Ніколи не зраджуй своїх командирів”.

Ми вже говорили, що відносини між людьми на війні абсолютно особливі. У тому числі і відносини командирів із підлеглими. Наші бесіди з офіцерами, що воювали, і власний досвід показують, що одним із головних мотивів бойової діяльності командирів завжди була відповідальність за життя своїх солдатів. За сухими даними трагічної статистики, кожен п’ятий загиблий в АТО - офіцер. Можна уявити, що це означає, якщо за штатною чисельністю підрозділів один офіцер у середньому доводиться на 20-25 солдатів.

Такі втрати серед командного складу зовсім не означають, що ці офіцери не знали, як вижити на війні. Вони це знали. Точно гак, як і знали те, що цього не уміють їх підлеглі. Учити солдатів мистецтву виживання на війні командирам доводилося іноді ціною свого життя.

У психології увага - це зосередженість людини в даний момент на якому-небудь реальному або ідеальному об’єкті (предметі, події, образі, думці тощо). Здається зрозумілим. Разом з тим добре відомий вираз: “Я весь увага”. Вважаємо, що цей вираз відображає стан людини, коли те, що її оточує, стає тим, на що направлена її зосередженість. Саме так увага повинна працювати на війні. Небезпека може виходити звідусіль.

Важко точно вгадати, на чому ти повинен зосередитися. Дуже багато того, що вимагатиме уваги. Але є ще одна порада, яку дають тобі практично всі, хто воював, хто побував в бою, Це - не розгубитися.

Спробуємо буквально розібратися в слові “розгубитися”. Це означає щось розділити на частини і втратити ці частини окремо. Таке цілком може відбутися, коли свідомість буде зайнята страхом, твої руки і ноги виконуватимуть команди інстинкту самозбереження, вуха чути тільки гуркіт, очі бачити тільки смерть... Ти розгублений. Окрім гуркоту є команди - але вуха їх вже не чують.

Якщо ж ти - господар свого страху, то він - твій союзник. Саме цей союзник знатиме все, що потрібне. Саме він зробить тебе уважним, коли кожна клітинка сприйматиме все, що пов'язане з небезпекою, а союз свідомості і страху дозволить діяти тобі так, як треба саме в тій ситуації, в якій ти опинився.

Постійне перебування в стані підвищеної уваги має і певну небезпеку. Ти надзвичайно напружений. І це виснажує твої психофізіологічні можливості, які не безмежні. Стеж за своїм внутрішнім станом. Ти почуєш сигнал про те, що криза напруженості настала.

А зараз відсуваємо кризу. Глибоко дихай. Це відразу може і не вийти. Зроби вдих якомога глибше і трохи затримай видих. Повтори. А потім зроби три-чотири глибокі вдихи і повільних видихи. Ти знову весь увага. Прагни дихати глибше...

Використовуй час, коли ти знаходишся поза реальною небезпекою, для максимально можливого зняття напруженості.

Проте знімати напругу можна по-різному. Не секрет, що багато хто на війні починає вживати алкоголь і наркотики або які-нсбудь їх замінники. При ефективності, що здається, насправді вони ще небезпечніші. Так, вони розслабляють і знімають напругу, але за це вимагають дуже високу ціну. Людина швидко потрапляє до них у залежність. Якщо в звичайному житії алкоголізм розвивається роками, наркоманія трохи швидша, то на війні це відбувається в лічені дні. Ці два засоби розслаблення мають величезну небезпеку. Від їх вживання знижується поріг уваги, швидкість реакцій, швидко наступає фізичне виснаження, втома, порушується координація рухів. То, за рахунок чого організм здатний виживати, віддано алкоголю і наркотикам на сплату за уявне задоволення розслаблення і забуття. Цей шлях -шлях смерті. Чи твій це шлях?..