Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

8. При першій-ліпшій нагоді можливості здійснити втечу з полону.

9. Залишатися вірними Військовій присязі і своїй Батьківщині.

10. Розвіювати міф про непереможність військ противника і вселяти військовополоненим впевненість у нашій перемозі.

Для того, щоб витримати тортури і полон, солдат повинен мати сильний характер і жити надією на звільнення. Характер виправити важко, але можна навчитись деяких принципів поведінки.

Контролюйте все, що можна контролювати. Знайдіть собі роботу. По можливості ведіть бесіди з сусідами по камері або просто займайтеся прибиранням приміщення. Постійно пам’ятайте про те, хто ви є і на що здатні.

Підтримуйте фізичну форму. У полоні це можливо далеко не завжди, особливо в тих випадках, якщо в’язнів утримують у нелюдських умовах і надголодь. Використовуйте будь-яку можливість для фізичних вправ, оскільки сильне тіло підтримує стійкість духу. При цьому намагайтесь не перестаратися, спалюючи дуже багато калорій. Якщо ваш фізичний стан поганий, намагайтеся робити вправи на розтяжку та інші елементарні вправи для рук і ніг.

Будьте пильні. Старайтеся зайняти свій розум. Наприклад, подумки пишіть роман, скажімо, по одному розділу в день, або складайте діловий проект. Розумова діяльність не дозволить вам втратити відчуття власної гідності в ув'язненні.

Не провокуйте тюремників на побої. Не дратуйте своїх тюремників безпідставно, оскільки побиття понизить опір вашого організму і здібність до виживання. Намагайтеся перехитрити своїх тюремників. Будьте ввічливі і товариські.

Підтримуйте дружні стосунки з іншими ув’язненими. По можливості постарайтеся створити підпільну організацію, з'ясувавши військові звання інших військовополонених. Надавайте один одному підтримку і створіть атмосферу взаєморозуміння.

Складіть план втечі. Навіть у тому випадку, якщо такий план нездійсненний, він цінний сам по собі як спроба знайти вихід в обставинах, що склалися.

Дотримуючись вище перелічених принципів, ви зможете зробити життя в полоні якщо не комфортним, то цілком стєрпним. Завжди пам’ятайте про необхідність самодисципліни. Чи не головним завданням полоненого є неприйняття тюремної атмосфери як природного середовища існування. Людина, що пам’ятає про відчуття власної гідності, не дозволить себе “зламати”.

Готуючись до втечі, слід продумати можливі способи нейтралізації охоронця. Навіть звичайна шкарпетка або рукав від тільника можна перетворити на ефективну зброю, якщо набити їх піском. Удар такою “палицею” по основі черепу стовідсотково “вимикає” супротивника. Міцно зв'язані шматки тканини, провід або дріт можна використовувати як зашморг. Зброєю може стати і великий цвях, і шматок скла, і заточений об камінь живець ложки.

Необхідно перебувати в постійній готовності до втечі, будь-яка можливість може виявитися останньою. Як показує практика, чим швидше після полонення здійснюється втеча, тим більше шансів на успіх, оскільки стан з кожним днем різко погіршується. Крім того бойовики, як правило, постійно переміщають заручників з місця на місце, що утруднює орієнтування.

Непогана можливість для втечі може представитися під час артобстрілу або авіаудару, коли охоронці ховаються в укриття, лягають на землю або починають вести вогонь по повітряних цілях. Сприяти вдалій втечі може також погана погода, дощ, туман, завірюха.

Якщо втекти вдалося, можна обдурити можливу погоню, пішовши спочатку убік, протилежний тому, куди вам потрібно рухатися. Пересуватися краще у вечірніх або в передсвітанкових сутінках, в місячну ніч. У світлий час доби потрібно прагнути гарненько відпочити в безпечному місці і візуально вивчити подальший маршрут. Слід уникати таких притулків, як покинуті будинки, комори, печери і стоги сіна. Вони напевно привернуть увагу ваших переслідувачів.

Не варто наближатися до населених пунктів і вступати в контакт з населенням, оскільки про вашу появу будуть негайно проінформовані бойовики.

Знаходячись в зоні бойових дій, можна до мінімуму знизити ризик випадкового полонення, якщо твердо слідувати рекомендаціям:

1) будь-які контакти (окрім продиктованих службовою необхідністю) з місцевим населенням повинні бути максимально зменшеними.

2) абсолютно неприпустимі несанкціоновані командуванням виходи з розташування, навіть якщо є проблеми з харчуванням. Всі

задоволення , які обіцяє найближче селище, не коштують тієї ціни, яку доведеться платити своїм життям. Розслаблятися краще удома - живим і здоровим;