Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

в) емоційна депривація, покинутість в дитинстві;

г) виховання в сім'ї, де є алкоголіки (“алкогольний клімат ), психічно хворі, а також родичі з асоціальними формами поведінки (відбували або відбувають кримінальне покарання);

д) виховання в сім'ї, де були випадки самогубств, спроби самогубств або суїцидальні погрози з боку близьких;

часта зміна місця проживання, навчання, роботи; активне вживання алкоголю та інших наркотичних засобів; вчинення суїцидальних спроб.

Дослідження показують, що на основі різних поведінкових проявів можна своєчасно виявити військовослужбовців з високою ймовірністю реалізації наявних суїцидальних тенденцій, тобто з ризиком суїцидальних дій.

До числа таких ознак належать:

— відкриті висловлювання про бажання покінчити з собою (товаришам по службі, командирам, в листах родичам і знайомим, коханим дівчатам);

... непрямі натяки на можливість суїцидальних дій (наприклад, поява в колі товаришів по службі з петлею на шиї з брючного ременя, мотузки, телефонного дроту і т.п.);

публічна демонстрація петлі з яких-небудь гнучких предметів; гра зі зброєю з імітацією самогубств і т .д.);

активна попередня підготовка, цілеспрямований пошук засобів покінчити з собою (збирання таблеток, зберігання патронів піспя виконання бойових завдань, стрільб, пошук і зберігання отруйних рідин і та);

фіксація на прикладах самогубства (часті розмови про самогубства взагалі);

надзвичайно наполегливі прохання про переведення в інший підрозділ, іншу військову частину, що знаходиться поза межами виконання бойових завдань, про госпіталізацію, надання відпустки за сімейними обставинами (найчастіше військовослужбовці звертаються до родичів і знайомих з проханням направити у військову частину фіктивну телеграму з відомостями про важкий сімейний стан);

порушення міжособистісних відносин, звуження кола контактів у військовому колективі, прагнення до усамітнення;

стереотип поведінки, що змінився: не властива замкнутість і зниження рухової активності у рухливих, товариських (“зловісний спокій” і зібраність), порушена поведінка і підвищена товариськість у малорухомих і мовчазних;

раптовий прояв невластивих раніше військовослужбовцю рис: акуратності, відвертості, щедрості (роздача особистих речей, фотоальбомів, годинників, радіоприймачів, значків, обмундирування тощо);

втрата інтересу до навколишнього (аж до повної відчуженості);

роздуми на тему самогубства можуть набувати художнього оформлення: у записній книжці, зошиті зображуються малюнки, що ілюструють депресивний стан (наприклад, труни, хрести, шибениці тощо).

При оцінці ризику суїциду в кожному конкретному випадку необхідно враховувати сукупність особистісних і ситуаційних чинників.

При цьому для визначення ступеня суїцидального ризику необхідно виявляти і зіставляти як про-, так і антисуїцидальні передумови.

На індивідуальному рівні — це стійке позитивне ставлення до життя і негативне - до смерті, широта діапазону відомих і суб єктивно прийнятних шляхів вирішення конфліктних ситуацій, ефективність механізмів психологічного захисту, високий рівень соціалізації особистості.