Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

- застосовувати стратегічні бомбардувальники для завдання раптових ударів і створення шокуючого ефекту;

- продемонструвати особовому складу противника, що його система ППО безсила, а також підвести його до думки про небезпеку не лише подальшого опору, але і перебування зі зброєю в руках;

- розробляти такі озброєння і військову техніку, які можуть підсилити психологічний вплив ударів ВПС. Особливо сильний психологічний ефект може бути досягнутий завдяки застосуванню нових систем виявлення, які дозволять визначати місцезнаходження загальної оборони противника і визначити дані для ефективної стрільби артилерії або мінометів у реальному масштабі часу, а також завдавати високоточних ударів по противнику, що знаходиться в заглиблених і замаскованих укриттях;

- використовувати психологічний ефект повітряних ударів для своєчасного проведення наземних операцій. Оскільки згуртованість і морально-психологічний стан особового складу противника будуть підірвані повітряними бомбардуваннями, і буде потрібен час для їх відновлення, Сухопутні сили повинні використовувати психологічну уразливість противника для негайного завдання удару;

поєднувати проведення психологічних операцій із завданням повітряних ударів. Бойові операції, а також місце, об'єкти, способи поширення й особливо зміст матеріалів ПсО повинні бути тісно пов’язаними і скоординованими за часом. Повітряні бомбардування можуть підсилити правдоподібність і сприйнятливість таких матеріалів. У свою чергу, ПсО можуть проводитися, аби підсилити ефективність повітряних ударів;

- знати й уміти правильно оцінювати сильні і слабкі сторони морально-психологічного стану противника. Допит полонених і дезертирів повинний забезпечити командування точними даними про моральний стан військ противника. Необхідно, щоб у ВПС була достатня кількість фахівців ПсО та офіцерів, підготовлених для проведення допитів військовополонених, визначення результативності психологічного впливу повітряних ударів та інших бойових операцій на особовий склад і населення противника, а також для розробки матеріалів ПсО;

- створювати потрібну психологічну атмосферу в мирний час. Командування ВПС і інших видів ЗС США мають два основні приводи для впливу на вірогідного противника вже в мирний час: застерегти можливого агресора від посягань на американські інтереси або почати психологічну обробку потенційного противника в загрозливий період.

Таким чином, проаналізувавши дії авіації в останніх війнах за участю ЗС США, американські військові експерти і фахівці з ведення ПсО рекомендують застосовувати повітряні бомбардування як важливий засіб впливу на морально-психологічний стан військово-політичного керівництва, особового складу збройних сил і населення противника. Слід відзначити, що в минулих воєнних кампаніях за останнє десятиріччя американське командування неухильно дотримувалося цієї точки зору. З надходженням на озброєння високоточної зброї така думка лише зміцнилася.

Цікава інформація

Так, у ході операції “Лис пустелі" (17—20 грудня 1998року) всього за 4 доби по іракських воєнних і промислових об'єктах було застосовано вже 425 крилатих ракет. При проведенні в Югославії операції “Еллайд форс" (24 березня - 10 червня 1999 р.) авіація НАТО зробила 9 300 бойових вильотів для знищення 900 цілей, було скинуто 24 тис. бомб і 1500 ракет. Удари завдавалися по важливих урядових, промислових і воєнних об ’єктах, а також по об'єктах, що мають як військове, так і цивільне призначення: мостах, нафтосховищах, залізничних коліях і теле- та радіостанціях. У ході операції проти Іраку у 2003 році протягом перших 3 діб було застосовано близько 1000 крилатих ракет, в основному по об'єктах, розташованих в м. Багдад, що призвело не лише до руйнування багатьох будівечь у місті, але і до численних жертв серед цивільїюго населення. Слід зазначити, що в останній кампанії 68% всіх крилатих ракет і бомб, використаних американською бойовою авіацією, відноситься до класу високоточної зброї (у 1991 р. — лише 6,5%). Тому США і Великобританії вдалося досягти високих результатів при використанні значно меншої кількості бомб і ракет - 29,9 тис, т проти 227 тис, т у 1991 році.

Повітряні бомбардування, безумовно, здійснюють сильний негативний вплив на морально-психологічний стан військ і населення противника. Проте виявляється, що найбільшої ефективності вони досягають у тому випадку, коли населення країни розчарувалося у правлячій владі і не бачить сенсу у веденні або продовженні війни.

Війна в Кореї закінчилася на тій же 38-й паралелі, з якої вона і починалась. Воюючі сторони і світова спільнота прийшли до розуміння того, що подальше продовження бойових дій призведе до нової світової війни, але морально-психологічний стан населення, особового складу військ КНДР і її союзників, незважаючи на використання проти них бактеріологічної зброї і наявність у Г.ТТТА ядерних бомб, зломленим не був.

Запеклі бомбардування території та населених пунктів ДРВ могли прискорити рішення в'єтнамського уряду про мирну угоду зі Сполученими Штатами. Але, з іншого боку, керівництво ДРВ добре розуміло, що без збройної підтримки СПІА правлячий режим у Південному В'єтнамі довго не протримається. Це і було доведено через рік.

Військово-повітряна кампанія проти Югославії призвела до падіння режиму Мілошевіча, але морально-психологічний стан сербської армії і населення був настільки високим, що командування НАТО не ризикнуло проводити наземну операцію. Що ж до інформаційно-психологічної війни, то військово-науковий комітет міністерства оборони СІЛА, що проводив спеціальне дослідження, вважає її програною американською стороною.

Найбільш показовим прикладом того, до чого призводить розчарування більшості населення і збройних сил в уряді, є остання кампанія в зоні Перської затоки. Якщо в 1991 році в ході операції „Буря в пустелі” з частин іракської армії в Кувейті дезертирувало близько 40% особового складу, то в 2003 р. самовільно покинули бойові порядки до 90% солдатів і офіцерів елітних частин і з'єднань.

Американське військово-політичне керівництво прагнуло максимально використовувати психологічний ефект застосування своїх ВПС в Іраку. Для цього плани залучення авіації не лише не приховувались, але і широко висвітлювалися ЗМІ. США застосовували регулярні повітряні рейди над територією так званих зон, заборонених для польотів, які були спрямовані не стільки на придушення іракської системи ППО, скільки на те, щоб спровокувати Багдад на порушення резолюції ООН № 1441, що дало б Білому дому “законний” привід для початку війни. Ескалація провокаційних дій Сполучених Штатів проти Іраку була помічена в листопаді 2002 року. їх метою було змусити Багдад порушити розпорядження інспекцій ООН, що працювали в країні. На думку західних фахівців, провокаційний характер повітряних рейдів над Іраком підтверджується тим фактом, що з майже 500 літако-вильотів, здійснених авіацією США до лютого '003 року, лише небагато були сплановані і проведені як бойові операції, направлені на знищення об’єктів іракської ППО.

< (скільки до цього часу Білий дім вже прийняв остаточне рішення і приводу початку агресії, проти цієї країни була розв’язана і правжня інформаційна війна. Саме у листопаді 2002 року Джим Уїпкинсон (представник управління глобальних комунікацій, і < > і іонного на сьогоднішній день пропагандистського органу уряду

< ІІІЛ) був відряджений для роботи у складі штабу генерала Т. Френкса, що очолював об'єднане центральне командування ЗС

< іюлучених Штатів. Повітряні рейди над Іраком авіації США і Неликобританії й їх результати також використовувалися про-імгандистами Вашингтона для ведення інформаційно-психо-іюгічної кампанії щодо виправдання війни в Іраку. Таким чином, \<>ча Пентагон офіційно ввів цивільних фахівців з інформаційної шііііи у структуру органів ПсО, представники інформаційних служб VI піду самі використовували військових для досягнення власних цілей.

Ще одним із способів впливу на іракське командування стало успішно проведене 11 березня 2003 року на полігоні біля АвБ І тлін (штат Флорида) випробування фугасної керованої авіаційної бомби ОВЦ-43/В МОАВ. Маса МОАВ складає 9450 кг, що на 10% перевищує масу авіаційної бомби ВШ-82, що використовувалася в ході в’єтнамської війни для розчищення посадкових майданчиків для вертольотів, а також в Афганістані для бомбардування гірських масивів у районі Тора-Бора.

Передбачалося, що його результати матимуть сильний пропагандистський ефект і викличуть паніку серед особового складу іракських збройних сил. На прес-конференції в Пентагоні міністр ооорони США Д. Рамсфельд прямо заявив, що ця акція спрямована на іаі вікування Іраку: “Мета полягає в тому, аби спонукати Садцама Хусейна піти і тим самим відвести від світу загрозу масштабного конфлікту”.