TextBook - найбільш відомі періодизації психічного розвитку дитини запропоновані Л. С. Виготським; Ш. Бюлер; Е. Еріксоном; Л. I. Божович; Д. Б. Ельконіним;
- запропоновані періодизації психічного розвитку розрізняються критеріями, що покладено в їх основу, а також, відтинком життєвого шляху людини, який вони охоплюють.
3. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
Для практики навчання і виховання підростаючого покоління особливо важливим є розкриття закономірностей психічного розвитку на окремих вікових етапах цього відтинку життя людини. Узагальнивши наявні у вітчизняній психології періодизації розвитку психіки й особистості дитини, а це, насамперед, роботи Д. Б. Ель-коніна, Л. I. Божович, В. В. Давидова, I. В. Дубровіної, I. С. Кона, В. Ф. Моргуна, Н. Ю. Ткачової, подаємо схематизовану психологічну характеристику вікових періодів розвитку дитини від народження до моменту закінчення школи у таблиці 1.
Таблиця 1
Характеристика вікових періодів психічного та особистісного розвитку дитини
| Вікові періоди | Соціальна ситуація | Провідна діяльність | Новоутворення | ||||
| У структурі особистості | У психічних процесах | ||||||
| Немовля-чий вік: до 1 року | всі потреби дитини задовольняє дорослий, повна залежність | безпосередньо емоційне спілкування з дорослими | потреба в спілкуванні з іншими, емоційне ставлення до них | перцептивні дії (сприймання), хапання, сенсо-моторні дії | |||
| Ранній вік: 1-3 років | Співпраця дитини з дорослими в оволодінні побутовими предметами | Предметно-маніпуля-тивна гра | мовлення і свідомість | наочно-дійове мислення, сприймання | |||
| Дошкільний вік: 3-7 років | Вимоги дорослих пов'язані зі вступом до школи | Сюжетно-рольова гра | Підпорядкування мотивів, етичні норми, прагнення до суспільно-значущої діяльності | елементи довільної поведінки | |||
| Молодший шкільний вік: 7-11 років | Вступ до школи, розширення кола спілкування дитини, вимоги дорослих пов'язані з навчанням | навчальна діяльність | сприймання і виконання навчальної діяльності як суспільно-значущої; пізнавальні інтереси, норми взаємин | Теоретичне мислення, рефлексія, внутрішній план діяльності | |||
| Підлітковий (молодший підлітковий): 11-14 років | Обмеження дорослим прагнення дитини до самостійності, бажання спілкуватися з ровесниками, суспільні обов'язки, повноліття | інтимно-особистісне спілкування | Почуття дорослості. Інтерес до проблем світогляду, власної особистості, до статусу в суспільстві. Плани на майбутнє | Самостійний аналіз соціальних явищ | |||
| Ранній юнацький (старший підлітко- вий): 14-18років | Професійна підготовка, політичні, юридичні права, як у дорослих. | Навчально- професійна | Відповідальність, самодіяльність, реальне уя-лення про майбутнє, готовність до професійного самовизначення | Професійне спрямування в пізнавальних інтересах | |||
Психологи визначили не тільки характеристику окремих вікових періодів дитини, але й розкрили механізми зміни цих періодів. У працях Д. Б. Ельконіна показано, що все дитинство складається з трьох епох: раннє дитинство, дитинство, отроцтво. Кожна епоха містить два періоди, які у свою чергу включають дві фази. Перехід від одного періоду до іншого відзначається кризовими явищами у поведінці дитини і відбувається при невідповідності між операційно-технічною (володіння способами і засобами діяльності) і мотиваційною (прагнення, інтереси, бажання щодо виконання діяльності) сторонами ведучої діяльності. Вікову динаміку співвідношення операційної та мотиваційної ліній активності дитини розкриває рисунок 1.
За рисунком 1 видно, що всі види провідної діяльності поділяються на дві групи:
по-перше, з перевагою у її структурі мотиваційної сторони, коли діяльність передбачає налагодження взаємин з оточуючими (дорослими чи іншими дітьми). Це емоційно-безпосереднє спілкування, рольова гра, інтимно-особистісне спілкування.
по-друге, з перевагою операційної сторони, коли діяльність побудована на діях з предметами: предметно-маніпулятивна, навчальна, навчально-професійна діяльність.
Основний механізм переходу між епохами психічного розвитку полягає у досягненні узгодження між відстаючим у розвитку рівнем взаємин з оточуючими (мотиваційною складовою) і випереджуючим у розвитку рівнем знань, способів, здібностей дитини (операційна сторона). Так, на межі епох раннього дитинства і дитинства дитина набула умінь у володінні побутовими предметами, в самообслуговуванні (переважає операційна сторона) і вимагає від дорослого розширити рамки її самостійності, змінити ставлення до себе, тобто демонструє зростання вимог до взаємин із дорослим (мотиваційна сторона).
При переході між періодами - навпаки - переважно зростає мотиваційна лінія у діяльності, швидкими темпами змінюються взаємини, нова будова яких прискорює оволодіння дитиною новими видами діяльності. Зокрема, це відбувається на межі дошкільного до молодшого шкільного віку.
ВИСНОВКИ про вікову періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи:
- для практики навчання і виховання підростаючого покоління особливо важливим є розкриття закономірностей психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи;
- психологи визначили не тільки характеристику окремих вікових періодів дитини, але й розкрили механізми зміни цих періодів;
- механізм зміни вікових періодів ґрунтується на узгодженні співвідношення операційної та мотиваційної ліній активності дитини.
МОДУЛЬ ІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СПІЛКУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дитяча психологія» автора Дуткевич Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. Періодизація психічного розвитку дитини“ на сторінці 3. Приємного читання.