США

Банківське право

• проведення спільно з Казначейством операцій на міжнародних валютних ринках;

• збирання інформації про умови господарської діяльності в округах;

• проведення досліджень з питань грошово-кредитної політики і видання аналітичних та інформаційних бюлетенів.

До банківської системи США належить розгалужена мережа комерційних банків, В американському законодавстві чітко проводиться розмежування кредитних установ на банки і підприємства, що суміжні з банками.

Відповідно до банківського закону 1933 р. розрізняються також комерційні та інвестиційні банки. Комерційні банки США виконують широкий спектр операцій та послуг, в тому числі вони приймають кошти на депозити, надають короткострокову, середньострокову і довгострокову позики малому і середньому бізнесу, великим корпораціям, федеральним і місцевим органам влади, виконують фінансові та трастові послуги.

Інвестиційні банки займаються мобілізацією довгострокового позикового капіталу і поданням його позичальникам за допомогою операцій з цінними паперами. За формою організації інвестиційні банки бувають корпораціями (акціонерними компаніями) або неакціонерними фірмами або товариствами, заснованими на партнерській формі власності.

Інвестиційні банки США концентруються на довгострокових вкладеннях у розвиток промисловості та емісійних операціях. Вони мобілізують довгостроковий позиковий капітал і надають його позичальникам (компаніям, державі, окремим капіталістам) завдяки випуску і розміщенню облігацій та інших видів позикових зобов'язань. Інвестиційні банки займаються з'ясуванням характеру і розмірів фінансових запитів позичальників, узгодженням умов позик, вибором виду цінних паперів, визначають строки їх випуску з урахуванням стану ринку, здійснюють їх емісію та подальше розміщення серед інвесторів. Найбільшими інвестиційними банками США є "Мерилл Лінч", "Морган Стенлі", "Пірс", "Дин Уиттер", "Голдмен Сакс" та інші, які здійснюють посередницьку діяльність на світовому ринку цінних паперів і є класичним зразком існуючих інвестиційних банків. Нині до Асоціації інвестиційних банкірів входить близько 700 інвестиційних банків.

У 2000 р. у зв'язку зі скасуванням Закону про банківську діяльність (Акта Гласса-Стігалла) про розмежування між комерційною та інвестиційною діяльністю всі американські банки отримали дозвіл на проведення операцій на фондовому ринку, на володіння страховими компаніями.

У середині XX ст. для банківської справи США характерні гігантська концентрація та централізація банківського капіталу, виникнення і збільшення банківських монополій, вихід банків за рамки здійснення кредитних операцій та спостерігається процес зрощення монополістичного банківського капіталу з промисловим капіталом.

Централізація банківського капіталу США, зрощення крупних американських банків привели до утворення могутніх монополістичних установ у банківській сфері, до яких належать "Сіті Бенк", "Чейз Менхеттен Бенк" і "Бенк оф Америка" тощо, і скорочення загальної кількості формально самостійних банків.

Останнім часом в США значного поширення набуває такий вид банківської централізації, як створення банківських холдингів, за допомогою яких забезпечується контроль над групою банків завдяки скуповуванню пакетів акцій як на біржі, так і поза нею. Хоч формально банки зберегли свою юридичну самостійність, мають власне правління, баланс тощо, однак, вся політика банків у сфері акумуляції заощаджень, залучення депозитів, інвестицій та кредиту, розподілу прибутку та іншої діяльності повністю контролюється холдингами. Провідні комерційні банки стають холдинговими компаніями, які є новим явищем в розвитку як кредитної системи, так і фінансового капіталу. Збільшення такої форми організації комерційних банків пояснюються тим, що холдингові компанії здатні швидше вирішувати питання щодо розширення мережі філій, кореспондентських зв'язків, забезпечення фінансових послуг, концентрації капіталу, а також конкурувати з іншими банківськими монополіями.

Через холдингові компанії банки надають своїм клієнтам інвестиційні послуги, організовують електронні послуги; виконують операції з дорожніми чеками, здійснюють брокерські послуги; займаються розміщенням і купівлею-продажем казначейських, муніципальних та інших офіційних боргових інструментів; здійснюють послуги щодо інвестиційного консультування та ін.

Останнім часом з'явилася така нова форма синтезованого банківського бізнесу, як об'єднання хедж-фондів та комерційних банків.

До банківської системи США належать також спеціалізовані кредитні інститути: взаємні ощадні банки (близько 500), ощадно-позикові асоціації (2500), кредитні спілки (понад 15 000) - це кредитні кооперативи, які створені для надання взаємодопомоги членам різних виробничих та громадських формувань, і які спеціалізуються на акумулюванні заощаджень та наданні позик на споживчі цілі. Важливе місце займають також страхові та фінансові компанії, пенсійні фонди, довірчі пайові фонди тощо.

На відміну від комерційних банків спеціалізовані кредитні інститути займаються кредитуванням визначених сфер і галузей господарської діяльності. Ці інститути домінують у відносно вузьких секторах ринку позикових капіталів та мають специфічну клієнтуру.

Важливе місце за розміром позичкового капіталу у фінансовій системі США займають страхові компанії. Завдяки тому, що продаючи страхові поліси, вони акумулюють величезні суми на тривалі строки. Приплив додаткових коштів дає змогу компаніям щороку збільшувати інвестиції у високоприбуткові, довгострокові цінні папери з фіксованими строками погашення, насамперед в облігації промислових корпорацій, державні облігації та закладні під нерухомість.

Різновидом кредитно-фінансових установ США є фінансові компанії, які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів (споживчого, інвестиційного та ін.).

Особливе місце серед спеціальних інститутів, що мають відношення до банківської діяльності США, займають кредитні, будівельні кооперативи - будівельні товариства, які формують капітал з ощадних вкладів своїх членів та видають останнім іпотечний кредит. Ці інститути функціонують разом з кредитними товариствами і фінансують таким чином будівництво приватних будинків.

Безліч інших кредитних установ (у тому числі пенсійні фонди, довірчі пайові фонди, спеціалізовані фінансові інститути тощо) виконують окремі банківські операції, однак при цьому не мають права називатися банками і змушені з ними конкурувати.

До спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів належать також установи, що займаються ощадними операціями - ощадно-позикові асоціації та взаємоощадні банки. Ощадно-позикові асоціації набули значного поширення в США, однак мають суворо обмежені функції і займаються мобілізацією коштів шляхом залучення заощаджень населення за допомогою продажу власних акцій. Взаємоощадні банки займаються такою самою діяльністю, вони приймають від населення невеликі заощадження та інвестують їх в деякі види цінних паперів. Вкладники як ощадно-позикових асоціацій, так і цих банків, отримують прибуток у формі відсотків. Спеціалізовані фінансово-кредитні інститути відіграють важливу роль в економіці держави і сприяють інтенсифікації процесу фінансових інновацій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „США“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Спеціальні принципи і джерела банківського права

  • Питання вдосконалення банківського законодавства

  • Норми банківського права та їхня класифікація

  • Банківські правовідносини, їхні зміст і види

  • Розділ 2. Банківська система України та її роль у ринковій економіці

  • Зародження та еволюція банківської справи в Україні

  • Питання функціонування банківської системи України

  • Розділ 3. Правове становище національного банку України

  • Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави

  • Функції та операції Національного банку України

  • Мережа та організаційна структура Національного банку України

  • Організація роботи Національного банку України

  • Розділ 4. Правове положення комерційних банків

  • Порядок створення і припинення діяльності комерційного банку

  • Організаційна структура та управління комерційним банком

  • Операції та послуги комерційних банків

  • Правова основа банківського аудиту

  • Правова охорона банківської таємниці

  • Розділ 5. Правові засади грошового обігу і розрахунків

  • Поняття і зміст розрахункових правовідносин

  • Порядок відкриття та закриття рахунків в установах банків

  • Правова природа договорів банківського рахунку і банківського вкладу

  • Порядок і форми розрахунків у господарському обігу

  • Розділ 6. Правове регулювання банківського кредитування

  • Поняття та елементи кредитних правовідносин

  • Правова природа кредитного договору

  • Розділ 7. Правове регулювання ринку цінних паперів

  • Поняття і види цінних паперів

  • Операції банків із цінними паперами

  • Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

  • Розділ 8. Загальна характеристика національного валютного законодавства

  • Система органів, що здійснюють валютне регулювання

  • Правове регулювання валютних операцій

  • Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства

  • Розділ 9. Основи банківського права розвинутих країн

  • Правова регламентація банківської діяльності в розвинутих країнах

  • Організація і функціонування банківських систем розвинутих країн

  • Великобританія

  • Німеччина

  • Франція

  • США
  • Швейцарія

  • Японія

  • Росія

  • Інститут банківської таємниці у зарубіжному законодавстві