Валютне регулювання реалізується через механізм валютних обмежень і валютного контролю. Валютні обмеження - це встановлені в законодавчому і адміністративному порядку правила щодо обмеження операцій з валютними цінностями резидентів та нерезидентів, здійснення ними платежів, інвестицій, порядку переказування національної та іноземних валют за кордон.
До основних валютних обмежень належать такі:
• заборона вільного продажу та купівлі іноземної валюти, проведення валютних операцій через уповноважені кредитно-фінансові установі, які мають банківську ліцензію та за умови отримання письмового дозволу НБУ;
• регламентація правил відкриття і ведення рахунків резидентів і рахунків нерезидентів в іноземній валюті;
• визначення порядку вивезення, переказування і пересилання валютних цінностей за кордон, вивезення капіталу, репатріацію прибутків, золота, грошових коштів та цінних паперів;
• регламентація експортно-імпортних операцій та міжнародних розрахунків;
• контроль за інвестуванням нерезидентів в економіку України та резидентів в економіку інших країн;
• контроль за незаконними відкриттям або використанням за межами України валютних рахунків;
• здійснення обов'язкового декларування резидентами валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, контролю або заборони на здійснення окремих валютних операцій;
• контроль за створенням та ліквідацією авуарів резидентів за кордоном та авуарів нерезидентів в Україні;
• обмеження, пов'язані з порядком придбання іноземної валюти та її використанням як засобу платежу на території України та порядком здійснення розрахунків в іноземній валюті та ін.
Валютне законодавство України як інструмент державного регулювання постійно розвивається, вдосконалюється, тобто перебуває в постійній динаміці. Враховуючи специфіку предмета регулювання валютних відносин валютне законодавство має певні специфічні особливості:
• 1. Воно має міжгалузевий комплексний характер, адже містить норми різних галузей права: адміністративного, фінансового, цивільного, господарського, кримінального, приватного міжнародного.
• 2. Як свідчить практика нормотворення в галузі валютних відносин безпосередньо кількість законів, що регулюють різні аспекти валютного регулювання і валютного контролю, незначна. Це пояснюється складною і повільною процедурою прийняття законів.
• 3. Валютне законодавство України становить багаторівневий масив підзаконних відомих нормативних актів, які не систематизовані і не мають узагальнюючого фундаментального закону. А чинний Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" має рамковий характер.
• 4. Для валютного законодавства властиво переважання публічних інтересів над приватними у сфері валютних відносин. Саме в рамках публічного права держава здатна реалізовувати й охороняти загальні підвалини, без яких неможливі адекватний розвиток економіки та нормальне функціонування валютної системи держави.
• 5. Нині валютне законодавство зорієнтоване, головним чином, на вирішення поточних проблем, що виникають у сфері валютного регулювання, а це призводить до частих змін норм валютного законодавства і не сприяє стабільності валютних відносин, негативно впливає на практику застосування валютного законодавства.
У сучасних умовах валютне законодавство займає важливе місце в правовому регулюванні валютних відносин, виступає інструментом державного регулювання в проведенні грошово-кредитної політики, спрямовано, насамперед, на підвищення ефективності національної валютної системи та реалізацію валютної політики держави, подоланню фінансової кризи.
Система органів, що здійснюють валютне регулювання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Загальна характеристика національного валютного законодавства“ на сторінці 3. Приємного читання.
