• кредитування інвестиційної діяльності підприємств, призначене для збільшення основних фондів, реконструкції та розширення виробництва;
• кредитування приватних осіб для задоволення різноманітних потреб споживчого характеру;
• кредитування держави для покриття бюджетного дефіциту. Важливою умовою кредитування є видача банками кредиту під
забезпечення. Формами забезпечення повернення кредитів є: застава, гарантія, страхування, право притриманий у кредитора. Крім того, застосовують переуступку контрактів та дебіторської заборгованості, товарні запаси (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція), шляхові документи, іпотеку (нерухоме майно, земля), цінні папери, майнові права, права вимоги, що належать заставодавцю, дорогоцінні метали та інші активи позичальника. Щодо інвестиційних операцій комерційних банків, метою яких є отримання доходу і нарощування капіталу, то сфера їх застосування обмежена і це зумовлено різними факторами: недосконалістю чинного законодавства, нестабільністю економічного становища країни (інфляція, нерозвиненість ринку капіталів та його інфраструктури, дефіцит бюджету, державний борг тощо).
Комерційні банки можуть також здійснювати інші види активних операцій: лізингові операції, факторинг і форфейтинг. Відповідно до пунктів 6, 7 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки мають право придбати на власні кошти засоби виробництва (певне майно - автомобілі, устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо) для передачі їх клієнтам в оренду. Така форма фінансово-кредитних відносин називається лізингом і в банківській практиці набула широкого поширення. На прохання клієнта банк купує певне майно і приймає на себе всі зобов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, підписує з банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність п внесення, можливість продажу клієнту устаткування після закінчення строку договору.
Отже, лізинг - це різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом у розстрочку (статті 292, 351 ГК України).
Розрізняють фінансовий і оперативний лізинги.
Фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 11 грудня 2003 р. за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше від одного року за встановлену плату (лізингові платежі). При цьому об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше як 75% його первісної вартості за нормами амортизації.
Оперативний лізинг - це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу передачу орендарю майна, яке належить до категорії основних фондів, придбаного або виготовленого орендодавцем на інших, ніж передбачено фінансовим лізингом, умовах.
У разі здійснення таких операцій банки організовують одержання довгострокової позики в одного або у кількох кредиторів та отримують від орендаря додаткову винагороду.
Особливою банківською операцією є факторинг (гл. 73 ЦК України). Факторинг - це різновид торговельно-комерційної операції, яка поєднується з кредитуванням його дебіторської заборгованості (несплаченими рахунками-фактурами клієнта у процесі реалізації ним товарів і послуг).
Факторинг - це придбання банком у клієнта термінових вимог платежу, пов'язаних з постачанням товарів або наданням послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги. Факторинг - це уступка права вимоги (цесія), що оформлюється відповідним чином укладеним договором між банком і клієнтом. Договір факторингу - це відплатний цивільний правочин, відповідно до якого фактор надає комплексні фінансові послуги з фінансування клієнта коштами під відступлення права грошової вимоги до боржника. За договором факторингу одна сторона (фактор передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника (ст. 1077 ЦК України).
У договорі банк зобов'язується не тільки стягувати борги, а й визначає власні функції щодо обслуговування боргу, передбачає аналіз кредитної спроможності боржників, інкасування, залікові операції, приймання на себе ризику несплати та ін. Договір факторингу є дійсним незалежно від угоди між клієнтом та його боржником про заборону або обмеження передавання грошової вимоги.
Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, переказ, оплата чека тощо) у розмірі 80-90% суми боргу, а залишені 10-20% банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факторингові операції банк стягує з клієнта плату.
Різновидом факторингової операції є форфейтинг - форма коротко - і середньострокового кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком векселів, акцептованих імпортером, тобто експортер переуступає банку свої вимоги до покупця. Форфейтинг передбачає перехід усіх ризиків до покупця векселя (банку), тому останній вимагає гарантій банку країни-імпортера. Перевагою форфейтинга є тверда ставка кредитування та простота оформлення переуступки векселів. У перспективі форфейтинг посяде належне місце серед банківських операцій.
До пасивних операцій належать такі, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій, а саме - депозитні операції, відкриття та ведення рахунків клієнтів, отримання кредитів на міжбанківському ринку, випуск власних торгових зобов'язань (векселів і облігацій). Ефективна організація пасивних операцій банків сприяє забезпеченню нормальної банківської діяльності на комерційних засадах, регулюванню грошової маси в країні, успішному виконанню банками традиційних розрахунково-кредитних операцій, а також розширенню діапазону банківських послуг.
Діяльність сучасних комерційних банків не обмежується традиційними банківськими операціями, а охоплює значно ширший діапазон банківських послуг відповідно до потреб своїх клієнтів. Банківські послуги є видом діяльності комерційних банків, які виконують різні банківські операції за дорученням клієнтів (юридичних і фізичних осіб). Банківські послуги включають посередницькі, консультативні, розрахункові, довірчі (трастові) та інші послуги.
Серед посередницьких послуг найбільш поширеними є посередництво в одержанні клієнтом кредиту та в операціях з цінними паперами, валютою й майном. Посередництво в одержанні клієнтом кредиту наявне тоді, коли банк сам не має можливості задовольнити кредитну заявку клієнта. У цьому разі банк, що обслуговує клієнта, за його проханням бере кредит в іншому банку і надає його клієнту під більш високий відсоток, аніж плата за придбані ресурси. Клієнт погоджується на таку операцію, тому що отриманий ним кредит в іншому комерційному банку часто обходиться значно дорожче, оскільки цей банк прагне компенсувати ризик надання кредиту, особливо незнайомому позичальнику. Посередницькі послуги в операціях з цінними паперами, валютою і майном здійснюються на підставі доручення від клієнта і укладаються з емітентом. Сьогодні заслуговує на увагу посередницька діяльність комерційних банків під час емісії, при розміщенні та організації вторинного обігу цінних паперів клієнтів.
Банківські послуги щодо торгівлі валютою мають на меті надання валюти клієнтам для забезпечення їхніх платежів і підтримання ліквідності у валюті: страхування ризиків знецінення коштів унаслідок зміни валютних курсів, отримання спекулятивного прибутку за рахунок зміни курсів валют.
Для забезпечення платіжної дисципліни важливого значення набувають розрахунково-платіжні операції банків, які передбачають ведення рахунків юридичних і фізичних осіб та здійснення розрахунків за їх дорученням, касове обслуговування клієнтів. Сьогодні дедалі ширше застосовується автоматизоване обслуговування клієнтів із використанням комп'ютерної системи ("Клієнт-Банк"), яка дає можливість контролювати стан рахунка та здійснювати платежі безпосередньо з офісу, а також одержувати різноманітну інформацію. З метою прискореного обслуговування клієнтів і максимальної для них зручності в банках впроваджено автоматизовану систему банківського обслуговування населення (АСБОН) на базі платіжних карток. ,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Операції та послуги комерційних банків“ на сторінці 3. Приємного читання.
