Норматив адекватності регулятивного капіталу відображує здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних та інших операцій грошового характеру. Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями. Від банків вимагається підтримувати їх регулятивний капітал на рівні, що становить не менше 8% зважених до ризику активів та позабалансових зобов'язань.
Норматив адекватності основного капіталу розраховується як співвідношення основного капіталу і загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями. Цей норматив має бути не менший ніж 4%.
Нормативи ліквідності.
Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати ). З метою контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності, поточної ліквідності та короткострокової ліквідності.
Нормативи кредитного ризику:
• а) Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента. Цей показник визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента (мінус фактично сформовані резерви) та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, і капіталу банку.
• б) Норматив великих кредитних ризиків установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Кредитний ризик, що банк прийняв на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10% і більше регулятивного капіталу банку. Норматив великих кредитів визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань одного контрагента або групи пов'язаних контрагентів перед банком (мінус фактично сформовані резерви) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку. Норматив великих кредитних ризиків не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.
• в) Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та порук, наданих одному інсайдеру. Цей норматив визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком (мінус фактично сформовані резерви) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера і капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5%.
• г) Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та порук, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупності заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком (мінус фактично сформовані резерви) і 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, і капіталу банку. Нормативне значення цього нормативу не має перевищувати 30%.
До нормативів інвестування належать: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою, норматив загальної суми інвестування і норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку.
• а) Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою визначається як співвідношення розміру інвестицій, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, і регулятивного капіталу банку. Нормативне значення цього нормативу не має перевищувати 15%.
• б) Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи, і регулятивного капіталу банку. Нормативне значення цього нормативу не має перевищувати 60%.
• в) Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої") валютної позиції банку встановлюється для обмеження операцій на валютному ринку, що може призвести до значних втрат банку. Цей норматив визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті і регулятивного капіталу банку. Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції має бути не більше ніж 30%.
НБУ здійснює регулювання спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків.
Важливим інструментом грошово-кредитної політики є обов'язкові резерви банків, що становлять собою кошти комерційних банків, які вони зобов'язані зберігати в НБУ як забезпечення своїх операцій відповідно до нормативів, передбачених законодавством1. На сьогодні застосовується нова форма формування банками обов'язкових резервів, диференційована залежно від видів залучених коштів.
НБУ визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших фінансових ризиків банків. Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу від оподаткування відповідно до законодавства України.
НБУ виконує функцію банку банків і є органом регулювання банківської діяльності та нагляду за діяльністю банків. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про Національний банк України" головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів. Регулятивні та наглядові функції НБУ здійснює як безпосередньо, так і через створений при ньому орган банківського нагляду. Наглядова діяльність НБУ охоплює всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб щодо здійснення банківської діяльності. Стаття 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає такі форми державного регулювання банківської діяльності:
I. Адміністративне регулювання:
• 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;
• 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції та операції Національного банку України“ на сторінці 7. Приємного читання.
