Істотна відмінність: національний природний парк є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а регіональний ландшафтний парк – місцевого значення.
У всьому іншому правовий режим регіональних ландшафтних парків подібний до правового режиму національних природний парків. Істотна відмінність: національний природний парк є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а регіональний ландшафтний парк – місцевого значення.
Правовий режим заказників, пам'яток природи і заповідних урочищ регулюється Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року, а також іншими законодавчими актами.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.
Пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані.
Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та ін. відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.
На території кожного з цих об'єктів природно-заповідного фонду встановлюється свій правовий режим використання та охорони (рис. 7.6).
Оголошення заказників, пам'яток природи та заповідних урочищ провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у власників або користувачів. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи або заповідними урочищами, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх використання, збереження та охорони.
Рис. 7.6. Види заказників, пам'ятків природи, заповідних урочищ та характеристика правового режиму Їх використання й охорони
Розмежування правових режимів: заказники і заповідні урочища є природними комплексами, а пам'ятки природи – природними об'єктами. Правовий режим заказника передбачає тільки обмеження певних видів діяльності, а правовий режим заповідного урочища нагадує правовий режим пам'ятки природи, але встановлюється для природних комплексів.
Правовий режим ботанічних садів регулюється главою 8 розділу III Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року. На рис. 7.7 наведені визначення, види та правовий режим ботанічних садів.
Правовий режим дендрологічних парків регулюється главою а розділу III Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року.
Дендрологічні парки можуть бути загальнодержавного і місцевого значення.
Дендрологічні парки загальнодержавного значення – це науково- дослідні природоохоронні установи, створені задля збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.
В іншому правовий режим дендрологічних парків подібний до правового режиму ботанічних садів.
Рис. 7.7. Характеристика видів та правового режиму використання й охорони ботанічних садів
Правовий режим зоологічних парків регулюється:
• Главою 10 розділу III Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право» автора Аніщенко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Й УМОВ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ“ на сторінці 5. Приємного читання.
