Рис. 7.4. Характер та види діяльності, що є забороненими на території природних заповідників
Природні заповідники – природоохоронні, науково- дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою :
• збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів;
• вивчення природних перебігів та явищ, що відбуваються в них;
• розробки наукових засад охорони довкілля;
• ефективного використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Земельні ділянки та інші природні ресурси, що надаються природним заповідникам, повністю вилучаються з господарського використання. Навколо природних заповідників утворюються охоронні зони, правовий режим яких визначається розділом 4 Закону "Про природно-заповідний фонд України". В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на природний заповідник. Оцінка такого впливу обов'язково здійснюється на підставі екологічної експертизи.
Природні заповідники – юридичні особи, які підпорядковуються Мінекології. Управління ними здійснюють спеціальні адміністрації, до складу яких входять дирекція природного заповідника, наукові підрозділи, служби охорони, господарського та іншого обслуговування.
Правовий режим національних природних парків регулюється:
• Главою 3 Розділу III Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року;
• Положенням про проекти організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, затвердженим наказом Мінприроди України від 6 липня 2005 року № 245 та іншими законодавчими актами.
Національні природні парки – це природоохоронні, рекреаційні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико- культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
На територіях національних природних парків встановлюється диференційований режим використання, відтворення та охорони (рис. 7.5).
Правовий режим регіональних ландшафтних парків регулюється:
• Главою 4 Розділу ІII Закону України "Про природно- заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року;
• Положенням про проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів, затвердженим наказом Мінприроди України від 6 липня 2005 року № 245 та іншими законодавчими актами.
Рис. 7.5. Характеристика функціонального зонування територій національних парків
Примітка: на територіях зон регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняються всі види використання природних ресурсів, які призводять або можуть призвести до погіршення стану довкілля та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право» автора Аніщенко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Й УМОВ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
