Розділ «Частина ІІ Правові, організаційні і методичні основи вивчення особи в кримінальному судочинстві»

Фізичні властивості людини поділяють на два види:

• зовнішні (анатомічні), які характеризують будову тіла і його частин (голови, обличчя, рук, ніг, зубів, долоні рук, підошви ніг та ін.). Саме ці властивості частин тіла людини при розслідуванні злочинів найчастіше використовуються для її пошуку і ототожнення. На основі їх вивчення побудовано методики дактилоскопічної і портретно-криміналістичної експертиз особи, криміналістичні обліки, інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові системи;

• внутрішні, які характеризують будову тканин органів, види і силу виділень людського організму в процесі його життєдіяльності. На основі вивчення цих властивостей розроблено методики встановлення групової належності крові, різних виділень (сперма, піт, сеча) та тканин окремих частин тіла (нігті, епідерміс).

Таким чином, зовнішня і внутрішня організація тіла людини як об’єкта, що відображається, є джерелом інформації про властивості зовнішньої і внутрішньої будови та їх ознаки. При взаємодії людини з матеріальним середовищем відбувається елементарне відображення, тобто копіювання зовнішніх контурів будови її контактуючих частин на іншому об’єкті, наприклад, утворення слідів рук, ніг, зубів та ін.

Біологічні властивості людини характеризують її як окрему біологічну систему — це різні навички й уміння, прийоми, які дають змогу здійснювати конкретні операції, наприклад, при написанні листа, ходьбі, проголошенні промови тощо. Ці набуті властивості відображаються в матеріальному середовищі у вигляді слідів рукописного чи машинописного тексту, доріжки слідів ніг, пошитого взуття, виготовленні знарядь зламу тощо.

У літературі до біологічних властивостей людини нерідко зараховують стан здоров’я, зовнішній вигляд, кров, слину, волосся та інші об’єкти. Називають цю групу природно-біологічними джерелами інформації. Не вдаючись до дискусії про правомірність такої класифікації, потрібно наголосити, що людина як високоорганізована і соціально-біологічна істота вирізняється серед собі подібних трьома біологічними властивостями: динамікою, голосом і мовою.

Динамічні властивості — це рухові навички, які відображаються в процесі діяльності як матеріально, так і ідеально (особливості почерку, голосу, манери поведінки, жестикуляції, міміки тощо). Такі джерела матеріальні, але вони відрізняються від слідів крові, волосся, частин тканин, які відділилися від людини, оскільки втратили біологічну сутність. Тому частинки тіла, які відділилися від людини, слід відносити до слідів-предметів чи речовин органічного походження. У них відсутні динамічні ознаки.

Голос як властивість є джерелом звукових слідів, сприймаючи які, люди спілкуються і пізнають одне одного. Інформація, яка відображається в звуковому сліді, вирізняється достатньою стабільністю фізичних параметрів, які дають змогу формувати індивідуальні комплекси ознак та ідентифікувати людину за голосом і звуковою мовою.

Мова — засіб спілкування між людьми. Інформація, яку людина сприймає за допомогою мови, досить різнобічна. Мова — джерело інформації широкого плану. В криміналістиці конкретна людина розглядається як носій інформації про обставини злочину, пошуку і ототожнення, під час його розслідування. Тому досліджуються види інформації, яку відображає усна і письмова мова.

Соціальні властивості характеризують людину як особистість на рівні індивідуальної і суспільної свідомості, її ставлення до закону, суспільства, моральних та етичних цінностей. У літературі ці властивості класифікують за різними ознаками. Гадаємо, що всі їх можна об’єднати в п’ять груп:

• персонографічні;

• психофізіологічні і психологічні;

• світоглядні;

• виробничо-ділові;

• морально-побутові.

Розглянемо їх конкретніше. Персонографічні властивості характеризують людину як особистість, котра має прізвище, ім’я та по батькові, стать, час народження, місце проживання, національність, володіє мовою, слухом тощо. Вони визначають інформаційно-довідкові (біографічні) дані, які можуть бути змінені залежно від життєвих ситуацій (правомірно чи неправомірно). Разом з тим вони лежать в основі пов’язаних між собою окремих криміналістичних обліків (алфавітного, дактилоскопічного, тих, хто пропав безвісти).

Психофізіологічні і психологічні властивості відображають стан людини і виражаються у вигляді певних проявів: веселість, збудженість, пригніченість, або психологічних характеристик нервової системи: сангвінік — живий, рухливий, емоційний, чуйний; холерик — бурхливий, гарячий, різкий, поривчастий; флегматик — спокійний, млявий, стійкий, повільний; меланхолік — пригнічений, сумний, боязкий, нерішучий. До них умовно можна віднести й окремі фізичні дефекти: глухий, сліпий, недорозвинений та ін.

Світоглядні властивості — це духовне й ідейне обличчя людини, яке відображає ідейність, безідейність, принциповість, безпринципність, нігілізм, вірність, зраду, патріотизм, націоналізм, шовінізм, правовий нігілізм тощо. Виробничо-ділові властивості характеризують ставлення людини до праці колективної або індивідуальної, наприклад, працелюбство, сумлінність, бережливість, безгосподарність, скупість тощо. Морально-побутові властивості характеризують людину в побуті, сім’ї, малому колективі і до них зазвичай зараховують гуманність, скромність, жорстокість, нелюдяність, черствість, нахабність, грубість, розбещеність та ін. Таким чином, зазначені види фізичних, біологічних і соціальних властивостей у сукупності індивідуалізують кожну людину в середовищі їй подібних, що сприяє і розшуку, і ототожненню її при розслідуванні злочинів.

У процесі діяльності людини всі три види властивостей відображаються на різних матеріальних об’єктах, сприймаються суб’єктами, що стають джерелами інформації, яку зазвичай за походженням називають особистою інформацією.

Залежно від виду властивостей слід розрізняти і види інформації. Інформацію, яка відображає фізичні властивості особи, називають структурною в зв’язку з тим, що вона визначає її структурну організацію. Біологічні властивості відображають функціональну діяльність людини, а тому інформацію про них називають функціональною. Соціальні властивості характеризують людину як особистість на рівні індивідуальної і суспільної свідомості. Тому така інформація називається соціальною або особистою.